У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.
Повернення орендодавцю орендованих у складі цілісного майнового комплексу основних засобів з оформленням орендодавцем і орендарем документів приймання-передачі відображається орендарем за кредитом рахунків обліку основних засобів (балансова вартість) і дебетом рахунків обліку зносу основних засобів (сума зносу) та додаткового капіталу (залишкова вартість). Повернення орендодавцю залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби орендар відображає зменшенням додаткового капіталу і грошових коштів (утворенням кредиторської заборгованості).
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1. Документальне забезпечення операцій вибуття ОЗ
Харківський плитковий завод - одне з найбільших у нашій країні спеціалізованих підприємств з виробництва керамічних плиток.
Завод був запроектований Українським науково-дослідним інститутом у 1936 році. Проектом передбачалося будівництво двох основних цехів по виробництву плиток для статі продуктивністю 500 тисяч квадратних метрів у рік і лицювальні плитки продуктивністю 300 тисяч квадратних метрів у рік, а також цехів допоміжного виробництва .
Будівництво заводу, крім цеху лицювальних плиток, було майже кінчене до початку Великої Вітчизняної війни, але в експлуатацію завод уведений не був, тому що державні засоби необхідно було використовувати на оборону країни. А коли Харків звільнили від німецько-фашистських окупантів, то виявилося, що завод фактично був цілком зруйнований. Однак вже в 1946 р. неймовірними зусиллями харків'ян завод підняли з руїн і ввели його в експлуатацію.
Завод випускав саме необхідне для народного господарства - плитки керамічні для статей , санітарно-технічний фаянс, ізолятори, лакофарбові матеріали. І тільки три роки по тому, у 1949 році, підприємство перевели на виробництво лицювальної кераміки для зовнішнього облицювання будинків і споруджень . Харківською керамічною плиткою облицьовані унікальні спорудження в Москві. У їхньому числі висотні будинки на площах Смоленської і Повстання, університет на Ленінських горах і багато хто інші .
У період з 1951 по 1956 рр. на підприємстві були створені потужності по виробництву метлаських і лицювальних плиток, і вже в 1956 році випускалося 2.5 млн. квадратних метрів плиток для статей і 1.1 млн. квадратних метрів плиток для внутрішнього облицювання.
Одночасно завод оснащувався новим вітчизняним обладнанням. За порівняно короткий час колектив заводу зумів не тільки вчасно домогтися їхнього освоєння, але і провести великі роботи по удосконаленню існуючої тоді технології. Так, вперше в нашій країні був здійснений бескапсельный випал плиток для статей , змонтовані і впроваджені гідравлічні снижатели для грубних вагонеток, впроваджені обертові сортувальні столи, радіаційні сушила.
Капітальне будівництво, що досягло небувалого розмаху, вимагало усе більше сучасних оздоблювальних матеріалів. Виходячи з цього, заводові запропонували в порівняно короткий термін налагодити випуск фасадних плиток, для чого побудували поточно-конвеєрну лінію СМК-121 і до неї баштову розпорошувальну сушарку. Незабаром був освоєний випуск декорованих лицювальних плиток з малюнками й орнаментами. Їхнє виробництво організували на спеціальній ділянці , оснащеній вітчизняним і імпортним устаткуванням.
Завод поступово набирав силу і незабаром став одним з ведучих у галузі по підвищенню продуктивності праці, став школою передового досвіду для фахівців-кераміків не тільки України, але і країни в цілому. За дострокове виконання семирічного плану по випуску виробів будівельної кераміки, розширення виробництва і високі техніко-економічні показники в у роботі завод нагородили в 1966 р. орденом Трудового Червоного прапора.
Завод щорічно виконував і перевиконував планові завдання і соціалістичні зобов'язання, домагався високих показників по всіх техніко-економічних параметрах. Однак і життя не стояло на місці. З кожним роком не тільки збільшувався випуск продукції, але і росли вимоги до його якості. Тим часом ресурси і можливості підприємства вичерпувалися. Вихід з положення можна було знайти тільки в корінній реконструкції.
До реконструкції заводу на базі нової техніки по проекті інституту Гипростройматеріали (м. Москва) приступили без зупинки основного виробництва , поетапно виконувалися роботи на 8 пускових комплексах.
У період з 1976 по 1981 рр. на заводі була зроблена реконструкція виробництва плиток для статей , установлено 6 поточно-конвеєрних ліній продуктивністю 800 тисяч квадратних метрів у рік, а також лінія по виробництву багато розмірних орнаментованих плиток продуктивністю 160 тисяч квадратних метрів у рік.
Потім у період з 1983 по 1988 рр. була зроблена реконструкція виробництва лицювальних плиток із упровадженням поточно-конвеєрних ліній (проект інституту НІІСТРОЙКЕРАМІКА 1012А) проектною потужністю 1 млн. квадратних метрів у рік. При цьому відбулася повна ліквідація застарілої на той період технології, звільнення від ручної праці.
Підсумком реконструкції з'явилося збільшення виробничої потужності заводу на 48%, підвищення продуктивності праці на 48.9%, зниження собівартості продукції на 15.5%.
У 1991 році введена в експлуатацію конвеєрна лінія СМК-450 по виробництву багато розмірних глазурованих плиток для внутрішнього облицювання стін.
У 1993 році, коли зі зменшенням обсягу капітального будівництва в країні знизився попит на неглазуровані плитки для статей , дві лінії по їхньому виробництву були модернізовані і переведені на випуск лицювальних плиток.
Із січня 1991 року завод перейшов на форму господарювання у виді орендного підряду.
З вересня 1994 року орендне підприємство перетворене в акціонерне товариство "Харківський плитковий завод".
Незважаючи на те, що завод існує більш 50 років (1946 г), але колектив заводу ніколи не стояв на місці, що дозволило вижити і зберегти кадри (чисельність близько 2 тис. чоловік) у важкий період 1994-1999 м , безупинно удосконалюємо технологічний процес, підвищуємо якість, поліпшуємо і розширюємо асортимент продукції, що випускається
З метою підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту фахівці заводу постійно удосконалюють технологічний процес, підвищують якість, поліпшують і розширюють асортимент продукції, що випускається. Освоєно виробництво багато розмірних прямокутних плиток з офактурюванням поверхні під натуральний камінь за допомогою растрової печатки , а також виготовлення фризо-смужок з використанням "Ветрози".
В даний час на ПКЛ 1012 N3 відпрацьована технологія виробництва лицювальних плиток з використанням фрітти і матеріалів фірми "Colorondo" /Іспанія/ і європейських способів офактурювання і декорований Головне в задачах , що коштують перед колективом заводу - максимально наблизиться до світових лідерів нашої галузі, стати з ними урівень у найближчі роки, довівши випуск керамічних плиток усіх видів до 10 млн.м2 у рік (у 2001м випуск склав 7,1 млн.м2).З цією метою не тільки добре вивчили досвід Італії, Іспанії, Німеччини , Франції, Чехії, США й інших країн, але й установили тісний контакт із багатьма з них , що відповідно укладеним контрактам допомагають удосконалювати виробництво . Плідно співробітничаємо з італійською фірмою "Barbіerі and Tarozzі". На заводі використовується фото устаткування для виробництва трафаретно-друкованих форм італійської фірми "Assoprіnt". Ведуться роботи з використання для виготовлення сіток-трафаретів матеріалів німецької фірми "Hіmmelreіch".
Прогноз виробництва керамічної плитки оптимістичний за рахунок росту частки індивідуального житлового будівництва, активності в області ремонту і реконструкції об'єктів ділової сфери, а також виконання політики будівництва нового житла і реконструкції житла, побудованого в 50-60 р.
Динаміка показників діяльності підприємства ЗАО «ХПЗ» відображена у таблиці 2.1
Таблиця 2.1. Динаміка показників діяльності підприємства
| Показник | Одиниця виміру | Динаміка по рокам | |||||
| № п/п | Назва | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | |
| 1 | Обсяг виробництва продукції | ||||||
| 1.1 | У вартісному виразі | тис. грн. | 13767,3 | 9080,3 | 16195,1 | 20615,6 | 20710,8 |
| 1.2 | У натуральному виразі | од. | 113 | 60 | 59 | 68 | 50 |
| 1.3 | В умовному виразі | т/сут | 2418,0 | 1183,0 | 1332,4 | 1681,0 | 1356,0 |
| 1.4 | середня виробничість продукції | т/сут х од. | 21,4 | 19,7 | 22,6 | 24,7 | 27,1 |
| 1.5 | Вартість умовної одиниці продукції | тис. грн./ (т/сут) | 5,7 | 7,7 | 12,2 | 12,3 | 15,3 |
| 2 | Обсяг реалізованої продукції | тис. грн. | 13938,0 | 8466,0 | 16112,0 | 20726,0 | 19501,1 |
| 3 | Повна собівартість реалізованої продукції | тис. грн. | 11883,0 | 7269,4 | 14447,5 | 19875,7 | 17967,4 |
| 4 | Прибуток від реалізації | тис. грн. | 2055,0 | 1196,6 | 1664,5 | 850,3 | 1533,7 |
| 5 | Чистий прибуток | тис. грн. | 1559,0 | 1077,6 | 1096,6 | 16,4 | 793,7 |
| 6 | Фонд оплати праці | тис. грн. | 2938,6 | 2176,6 | 3127,6 | 4979,3 | 4892,8 |
| 7 | Відрахування на соціальні заходи | тис. грн. | 1359,0 | 943,0 | 1073,0 | 1641,5 | 1771,0 |
| 8 | Амортизаційні відрахування | тис. грн. | 153,0 | 202,0 | 289,0 | 352,4 | 669,3 |
| 9 | Додана вартість | тис. грн. | 6505,6 | 4518,2 | 6154,1 | 7823,5 | 8866,8 |
| 10 | Загальносписочна чисельність працюючих | чол. | 2000 | 2015 | 2054 | 2089 | 2125 |
| 11 | Виробничість праці | грн./чол. | 22869,27 | 14322,24 | 25304,84 | 28124,97 | 28063,41 |
| 12 | Додана вартість в розрахунку на одного співробітника | грн./чол. | 10806,64 | 7126,50 | 9615,78 | 10673,26 | 12014,63 |
| 13 | Загальномісячна заробітна платня | грн./чол. х міс. | 406,78 | 286,09 | 407,24 | 566,09 | 552,48 |
| 14 | Питома вага заробітної плати з відрахуваннями до додаткової вартості | % | 66,06 | 69,05 | 68,26 | 84,63 | 75,15 |
Для більш об'єктивної оцінки діяльності заводу за останні 5 років необхідно всі показники привести в порівнянний вид (таблиця 2.2). З огляду на, що аналізований об'єкт - промислове завод, а його продукція відноситься до товарів промислового призначення, для приведення економічних показників доцільно використовувати індекс цін виробників промислової продукції.