Важливу роль при амортизації основних засобів відіграє вибір методу нарахування амортизації. Найбільший вплив на вибір методу нарахування амортизації у практичній діяльності справляють такі фактори:
1) простота (складність) методу та можливість його застосування;
2) вплив на собівартість продукції й вартість засобів у звітності;
3) кваліфікація працівника, уповноваженого вирішувати це питання;
4) наявність корпоративної політики у сфері нарахування зносу.
Не існує єдиної думки щодо найкориснішого або найдоцільнішого з методів. Тому в питанні вибору методу нарахування амортизації пропонуємо виходити з двох позицій:
1) принцип обачності;
2) очікуваний спосіб отримання економічних вигід від використання об’єктів.
Найбільше принципу обачності відповідає метод зменшення залишкової вартості, при якому нараховується найбільша сума амортизації в перші роки використання об’єкта. Наступним є метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод. За рівномірного випуску продукції показники виробничого методу наближається до прямолінійного.
Дослідження процесу нарахування амортизації в інших країнах свідчить, що прогресивним підходом є законодавчий поділ основних засобів на групи із встановленням строків корисного використання.
Значною мірою це пояснюється визначеннями поняття «амортизація» в податковому законодавстві і в бухгалтерському обліку. За П(С) БО 7, амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань, передбачених цією статтею.
Ще однією проблемою є те, що первинна облікова інформація про наявність, рух, капітальний ремонт та інші операції щодо основних засобів відображається в численних спеціалізованих регістрах, постійні реквізити яких тотожні. Це не сприяє якісному веденню обліку, збільшує трудомісткість опрацювання та відображення інформації, створює певні труднощі у формування документообігу й забезпеченні необхідними видами бланків.
Висновки
В курсовій роботі було висвітлено актуальність теми обліку та проведення аудиту основних засобів. Яке дає змогу зробити висновок, що утримання основних засобів є важливою частиною функціонування підприємства.
У першому розділі повністю розкриваються законодавчо-нормативні, теоретичні аспекти та головні завдання обліку основних засобів. Головними завданнями обліку основних засобів є:
– вибір первинних документів, якими будуть оформлюватися операції з
основними засобами, із затверджених типових форм або розробка власних;
– правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття й переміщення основних засобів;
– правильне групування (класифікація) основних засобів;
– контроль за їх наявністю та збереженням у місцях експлуатації;
– своєчасне й точне обчислення зношення (амортизації) основних засобів і правильне відображення його в обліку;
– встановлення матеріально відповідальних осіб, які будуть відповідати за збереження певних видів основних засобів;
– визначення витрат на ремонт, а також контроль за раціональним використанням коштів, виділених з цією метою;
– виявлення об'єктів, які не використовуються;
– контроль за ефективністю використання, пошуки резервів підвищення ефективності роботи машин, обладнання та ін.;
– забезпечення проведення інвентаризації основних засобів у строки, встановлені законодавством;
– оперативне забезпечення керівництва підприємства необхідною інформацією про стан основних засобів через автоматизацію обліково-обчислювальних робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки.
Головний бухгалтер підприємства має володіти повною інформацією про нові нормативно-правові акти України, зміни та доповнення до чинних актів, вміти порівнювати, аналізувати, об'єктивно оцінювати, надавати пропозиції та грамотно реалізувати ці акти на практиці із урахуванням специфіки діяльності підприємства для правильності ведення бухгалтерського обліку.
Другий розділ містить характеристику підприємства, діючу практику бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві ВАТ «ЮГцемент».
Досліджуючи ведення обліку основних засобів на підприємстві ВАТ «ЮГцемент» можна зробити висновки, що облік ведеться у відповідності всім Законам України і законодавчо – нормативним актам.
У третьому розділі подаються пропозиції щодо удосконалення обліку основних засобів на підприємстві ВАТ «ЮГцемент».
Список використаних джерел
1. Бутинець Ф.А. Бухгалтерський фінансовий облік. – Житомир, 2000 р.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №196 – XIV 11 Податки та бухгалтерський облік. – 2000, – №1.-С. 25–29.
3. Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій /У Затверджено наказом міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 II Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №1.-С. 3–13.
4. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій // Затверджено наказом міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №1.-С. 14–64.
5. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. Нормативно-практичний довідник. Навчальний посібник. Станом на 1 лютого 2000 р. – Львів: «Інтелект-Захід», 2000. – 188 с.
6. Хомин П. Відмінності фінансового і податкового обліку основних засобів, як наслідок неузгодженої звітності. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003 р. – №9. – С. 24–31.
7. Сук Л., Сук П. «Облік оренди та лізингу» // Бухгалтерія в сільському господарстві, 2006 – №18.С. 48–51.
8. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000.
9. Рибченко М.Ф., Кириленко В.М. Проблеми та шляхи вдосконалення основних засобів // Держава та регіони. – 2007. – №6. – С. 135–137.
10. Муріна Т.С. Шляхи ефективності використання основних засобів на промисловому підприємстві // Держава та регіони. – 2007. – №6. – С. 387–390.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 р. №92 із змінами і доповненнями від 11.12.2006 р. №1176
12. Морозова Ж.А. Международные стандарты финансовой отчетности М.: Бератор – Пресс, 2002 – 256 с.
13. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. Посібник - 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 471 с. – (Вища освіта XXI століття)
14. Облік операцій з поліпшення основних засобів на підприємствах державного сектора економіки // Бухгалтерський облік і аудит №9, 2007 р. – с. 28
15. Бухгалтерський облік основних засобів в оренді // Бухгалтерський облік і аудит №7,2007 р. – с. З
16. Бутинець Ф.Ф., Войналович О.П., Гомашевська І.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / За ред. д. н. е., проф. заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця - 4-е вид., доп. і перероб. Житомир: ПП «Рута», 2006. – 528 с.
17. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 447 с.
18. М. Бойцова, О. Вітковська, Т. Войтенко, та ін. Енциклопедія господарських операцій. – X.: Фактор, 2006. – 992 с.