Облік інших необоротних активів на прикладі "Рівненський завод тракторних агрегатів" (стр. 5 из 7)

№ з/п	Назва господарської операції	Обороти		Сума, грн.	Назва бухгалтерського регістру або номер додатку
		Дт	Кт
1.	Оприбутковано тару у постачальника	115	631	120000	Рахунок №55, Додаток Л
2.	Відображено суму ПДВ	641	631	24000	Податкова накладна,Додаток Н
3.	Сплачено рахунок постачальнику	631	311	144000	Виписка банка, Додаток П
4.	Введено тару в експлуатацію	115	153	120000	ОЗ-1, Додаток Е

Предмети прокату обліковують на рахунку 116 "Предмети прокату". Предметами прокату є об’єкти, що передаються громадянам у строкове платне користування (прокат). Аналітичний облік предметів прокату необоротних активів ведеться за видами активів.

На субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" та рахунку 18 "Інші необоротні активи" ведеться облік наявності та руху необоротних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" та на інших рахунках обліку необоротних активів. Аналітичний облік яких ведеться за видами активів.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИ ОБЛІКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Трансформація господарського механізму та входження України в світовий економічний простір зумовили появу нових об'єктів та необхідність розробки такої методології обліку, яка б відповідала потребам зацікавлених користувачів та узгоджувалася з прогресивними здобутками бухгалтерської науки, узагальненими в міжнародних стандартах. До складу цих об’єктів належать і необоротні матеріальні активи. Крім того, сучасний етап розвитку елементів економічної системи України характеризується значним відставанням реального стану обліку інших необоротних матеріальних активів від потреб господарської практики (щодо питань визнання, оцінки, документування, поточного обліку таких об’єктів), що унеможливлює забезпечення користувачів повною та об’єктивною інформацією.

Одним з найскладніших питань реформування бухгалтерського обліку є організація та ведення обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів.

Перспективні напрямки реформування бухгалтерського обліку інших необоротних матеріальних активів можуть бути об’єднані в три групи: визнання та оцінка необоротних матеріальних активів (як об’єкта бухгалтерського обліку), документальне оформлення, організація синтетичного й аналітичного обліку.

Методологічні засади бухгалтерського обліку надходження і вибуття основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, їх оцінки, переоцінки, амортизації тощо регламентує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами та доповненнями, внесеними до нього згідно з наказами Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. № 304 і від 25.11.2002 р. № 989, та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку № 291.

В першому напрямкі реформування бухгалтерського обліку виникає потреба всебічного дослідження критеріїв визнання необоротних матеріальних активів, встановлених П(С)БО 7 "Основні засоби". В даному випадку проблема полягає в систематизації відповідних критеріїв визнання ІНМА активами. Так, стандартом визначено, що до критеріїв визнання необоротних матеріальних активів належать: імовірність отримання у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням; достовірна оцінка їх вартості.

Від того, яким чином і на яких умовах придбані інші необоротні матеріальні активи, залежить порядок відображення їх надходження в бухгалтерському обліку та формування їх первісної вартості, що є основою їх балансової вартості. Це зумовлює потребу визначити сукупний обсяг основних та додаткових витрат, визнаних підприємством під час придбання (створення) об’єкта оцінки, отримання права на володіння ним, доведення до придатного стану, що зумовить формування для підприємства економічної вигоди протягом терміну його корисного використання.

Недоліком процесу оцінки придбання інших необоротних матеріальних активів підприємства є викривлення їх первісної вартості внаслідок віднесення вартості консультаційних та інформаційних послуг, пов’язаних із придбанням таких активів. Незалежно від способу придбання, у підприємства виникає потреба перереєстрації прав власності, що зумовлює формування платежів, які не відшкодовуються підприємству при розмитненні, а також витрат, пов’язаних із встановленням, монтажем та налагодженням об’єктів оцінки.

Згідно з діючою в Україні методикою обліку витрат, що формують первісну вартість придбаних або створених об’єктів інших необоротних активів, здійснюється на активному рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Такий підхід щодо відображення надходження інших необоротних активів у бухгалтерському обліку є відмінним від методики обліку придбання необоротних активів за МСБО. У зарубіжній практиці на аналогічному рахунку "Незавершене будівництво" формується лише собівартість збудованих власними силами об’єктів.

Отже з метою деталізації і конкретизації відомостей, узагальнених на рахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" необхідно найбільш продуктивно організовувати їх аналітичний облік, що дасть змогу контролювати та управляти витратами, які формують первісну вартість активу. Саме тому необхідно обліковувати на окремих аналітичних рахунках до субрахунку 153 витрати за групами ІНМА (малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди і т. д. ) в розрізі однотипних об’єктів. Це дозволить більш точно оцінити та визначити собівартість даних активів при надходженні.

Іншою, не менш актуальною проблемою, є неналежний стан документального оформлення операцій з необоротними матеріальними активами. З одного боку, в Україні відсутні офіційно затверджені форми первинних документів з обліку інших необоротних матеріальних активів, що провокує використання типових форм обліку основних засобів, які не тільки морально застарілі, але й не враховують специфіку інших необоротних матеріальних активів. З іншого боку, проблему можна було б вирішити на рівні підприємства, розробивши та затвердивши внутрішню документацію, проте в більшості випадків практикуючі бухгалтери мають патерналістську позицію. Отже, сьогодні назріла об'єктивна необхідність розробки та затвердження на загальнодержавному рівні таких форм первинної документації, як акт приймання-передачі, акт оцінки, картка обліку інших необоротних матеріальних активів, картка обліку переоцінки, картка обліку зменшення (відновлення) корисності.

Поряд з цим удосконалення потребують облікові регістри.

Для ефективного управління об’єктами інших необоротних матеріальних активів показників синтетичних рахунків обліку недостатньо. З метою деталізації і конкретизації відомостей, узагальнених на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи", підприємство, приховуючи особливості своєї діяльності, повинно організувати найбільш повну систему аналітичного обліку.

Відкриття максимально детальних аналітичних рахунків для синтетичного рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" забезпечить підприємство найбільш повною інформацією про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, згрупованих за рядом ознак, та створить сприятливі умови для автоматизованого узагальнення усіх необхідних даних. Вченими запропоновано принцип формування кодів аналітичних рахунків (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Принцип побудови кодів аналітичного рахунку інших необоротних матеріальних активів

Перших три цифри – код субрахунку, затвердженого відповідно до Плану рахунків, який означає вид об’єкта інших необоротних матеріальних активів.

Четверта цифра – код об’єкта за призначенням, що означає належність іншого необоротного матеріального активу до виробничої чи невиробничої сфери.

П’ята цифра – код об’єкта за видами витрат, пов’язаних з використанням об’єкта (адміністративні, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності та ін.).

Шоста цифра – код об’єкта за місцем знаходження відображається, де саме використовується об’єкт (у якому структурному підрозділі), що дозволить здійснювати контроль за рухом об’єкта та використанням за призначенням.

За аналогічним принципом слід деталізувати усі субрахунки рахунку 11, що застосовуються на підприємстві. Крім того, доцільно відкрити окремий субрахунок для обліку інших необоротних матеріальних активів, що знаходяться на консервації. Даний субрахунок може мати код 110 "Інші необоротні матеріальні активи на консервації, модернізації, добудуванні, дообладнанні".

З метою вдосконалення організації та методики облікових операцій інших необоротних матеріальних активів пропонується:

1. Вартість інших необоротних матеріальних активів, при придбанні яких підприємство не несе витрат, відразу відносити в дебет рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи", минаючи рахунок капітальних інвестицій.

2. Рекомендовано ринкову вартість матеріальних цінностей, які передбачено використовувати як інші необоротні матеріальні активи, і при придбанні яких підприємство не несе витрат, відображати на рахунку матеріальних необоротних активів 184 "Інші необоротні активи". І тільки при введенні таких об’єктів в експлуатацію і початку нарахування амортизації їх вартість необхідно списувати в дебет рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи". В результаті буде дотримуватися методологія обліку, відповідно до якої об’єкти визнаються в обліку іншими необоротними матеріальними активами тільки в момент їх введення в експлуатацію.