2.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками
Порядок відображення у обліку розрахунків з покупцями і замовниками при реалізації сільськогосподарської продукції наведений в таблиці 6.
Табл. 7
Кореспонденція рахунків
| № з/п | Зміст операцій | Кореспондуючі рахунки | |||
| дебет | кредит | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 1. | Продана продукція покупцю за договірною вартістю з урахув. ПДВ | 361 | 701 | ||
| 2. | Відображено податкове зобов’язання з ПДВ | 701 | 641 | ||
| 3. | Списана готова продукція зі складу за фактичною собівартістю | 901 | 27 | ||
| 4. | Надійшла часткова оплата за продукцію на поточний рахунок продавця | 311 | 361 | ||
| 5. | Внесена в касу продавця часткова готівка за продукцію | 301 | 361 | ||
| 6. | Проведений взаємозалік в рахунок отриманого авансу | 681 | 361 | ||
| 7. | Списаний чистий дохід від реалізації на фінансові результати | 701 | 791 | ||
| 8. | Списана фактична собівартість готової продукції на фінансові результати | 791 | 901 | ||
| 9. | Списаний на прибуток фінансові результати за підсумками звітного періоду | 791 | 441 | ||
Типову кореспонденцію рахунків з відображення операцій, пов'язаних зі здійсненням розрахунків з покупцями та замовниками, наведено у табл. 7
Табл. 8 Облік розрахунків з покупцями і замовниками
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | ||
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | Відображено отримання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг | 361, 362 | 701-703 | |
| 2 | Надійшла готівка в касу підприємства від покупців та замовників у рахунок оплати продукції, товарів, робіт і послуг | 301, 302 | 361, 362 | |
| 3 | Надійшла оплата за продукцію, товари, роботи, послуги на рахунки підприємства в банках | 311,312, 313, | 361, 362 | |
| 4 | Здійснено зарахування взаємної заборгованості між продавцем і покупцем за відвантажені інші оборотні активи | 685 | 361, 362 | |
| 5 | Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців і замовників за рахунок створеного резерву сумнівних боргів | 38 | 361,362 | |
| 6 | Здійснено зарахування взаємної заборгованості між підприємством і покупцем (замовником) за відвантажену покупцеві продукцію, товари, виконані замовникові роботи, послуги й отримані товари від покупця (замовника) | 631, 632 | 361, 362 | |
| 7 | Погашено кредиторську заборгованість підприємства за страхуванням за рахунок коштів покупців та замовників у рахунок оплати відвантажених продукції, товарів, виконаних робіт, послуг | 651-655 | 361 | |
| 8 | Зараховано аванс покупця (замовника), отриманий підприємством під поставку продукції після виконання зобов'язань | 681 | 361 | |
| 9 | Відображено суму знижок, наданих після дати реалізації продукції, товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, вартість повернених покупцем продукції, товарів | 704 | 361, 362 | |
| 10 | Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців та замовників | 84 | 361, 362 | |
| 11 | Списано безнадійні борги, пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг, та за нестачі резерву | 944 | 361, 362 | |
| 12 | Зменшено дебіторську заборгованість покупців та замовників через невиконання підприємством умов договору | 949 | 362 | |
| 13 | Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців та замовників внаслідок надзвичайних обставин | 991-993 | 361,362 | |
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.
Облік розрахунків з покупцями і замовниками ведуть у Журнал-ордері № 11 с.-г. У ньому відображають підсумками за місяць обороти з кредиту рахунків 36, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 79 у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.
Записи в Журнал-ордер № 11 с.-г. з кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» здійснюють на підставі відомості аналітичного обліку за рахунком № 36 ф. № 11.8 с.-г. У відомості № 11.8 с.-г. наводиться перелік усіх покупців і замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередні періоди. За кожним із них показуються залишки на початок і кінець місяця та обороти за дебетом і кредитом за звітний місяць. Заповнюється відомість на підставі реєстрів № 11.1 с.-г. й № 11.2. с.-г. первинних документів та аркушів-розшифровок.
Дебетовий оборот за рахунком 36 переносять до Журнал-ордеру № 11 с.-г. в кредит рахунків 70, 71 та ін. на підставі відомості аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт та послуг ф. № 11.4 с.-г.
Синтетичний облік за рахунками 36 ведеться в журналі-ордері П с.-г., а аналітичний - у відомості 11.8 с.-г. "Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками" та у відомості 11.7 с.-г. "Відомість обліку продажу шляхом взаємних розрахунків".
2.4 Облік резерву сумнівних боргів
Враховуючи, що розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються далеко не ідеально, що особливо характерно для економіки України, і при цьому не завжди сторони додержують договірних умов, завжди існує певний ризик, що якусь частину боргу боржник-дебітор підприємству-кредитору не поверне. У зв'язку з цим у національних стандартах бухгалтерського обліку введено такі поняття, як «сумнівна дебіторська заборгованість» і «безнадійна дебіторська заборгованість».
Сумнівна дебіторська заборгованість являє собою поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує впевненість про її неповернення боржником або щодо якої минув термін позовної давності. Відмінності між цими поняттями такі. Якщо в погашенні першої підприємство лише сумнівається і має певну невпевненість щодо її повернення, то в другому випадку кредитор уже не розраховує на одержання суми боргу, бо впевнений, що цього не відбудеться. Аналізуючи обидва поняття, можна дійти висновку, що, по суті, безнадійна дебіторська заборгованість являє собою частину сумнівної дебіторської заборгованості, відносно повернення якої підприємство раніше мало сумніви, але тепер повністю впевнене в її непогашенні. Отже, безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає певним ознакам:
- заборгованість за зобов`язаннями, за якою минув термін позовної давності;
- заборгованість, яка є непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією непереборної сили, стихійного лиха, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісти відсутніми, померлими чи недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, які засуджені до позбавлення волі.
Створювати резерв сумнівних боргів дозволено не лише для дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а й для будь-якої іншої поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Прикладом фінансового активу є вексельна заборгованість, а придбаної заборгованості – заборгованість, куплена за договором переведення боргу тощо.
Резерв сумнівних боргів є розрахунковою величиною, і метод розрахунку його сум базується на минулому досвіді.
Чим нижчою є платоспроможність дебітора, тим більша його невпевненість у погашенні боргу. Виходячи з результатів вжитих заходів щодо погашення заборгованості дебіторами, визначають ступінь надійності кожного з них і встановлюють коефіцієнт сумнівності погашення. Помноживши ці коефіцієнти на суми заборгованості на кінець звітного періоду, отримують величину сумнівних боргів, оскільки платоспроможність (фінансовий стан) будь-якого дебітора можна визначити лише наближено.
Якщо настав термін виконання зобов’язання, а воно не виконано, звичайна заборгованість стає сумнівною. Коли минає термін позовної давності, настає момент винесення рішення суду про ліквідацію юридичної особи, момент появи підтвердження про обставини непереборної сили тощо, заборгованість перетворюється на безнадійну.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у складі інших операційних витрат.
Оскільки звітність підприємства згідно з вимогами П(С)БО повинна містити достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства і при цьому одним з принципів її складання є принцип обачливості, відповідно до якого методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, то на дату балансу має бути відображено «реальну» суму дебіторської заборгованості, тобто ту сума, яку підприємство реально має намір отримати від своїх боржників (на одержання якої підприємство реально розраховує). Це означає, що суму дебіторської заборгованості підприємства має бути відображено у звітності за чистою реалізаційною вартістю.