3) інформувати позичальника про зміни у нормативних актах з питань кредитування і розрахунків, запроваджених черговим рішенням Національного банку України.
IV. Відповідальність сторін
У разі порушення позичальником узятих на себе зобов'язань банк може:
1) припинити дальшу видачу кредиту;
2) вимагати його дострокового повернення;
3) зменшити суму кредиту, обумовлену договором;
4) збільшити відсоткову ставку за кредитом;
5) за несвоєчасне повернення кредиту й відсотків стягнути обумовлену договором пеню.
Позичальник може вимагати від банку відшкодування збитків, що виникли внаслідок порушення зобов'язання надати кредит або видачі його не в повному обсязі.
За неповного використання кредиту позичальник має сплатити кредиторові неустойку в розмірі плати за залучені банком кредитні ресурси і не отриманої маржі в звітному періоді.
Після укладення кредитної угоди банк відкриває позичальнику позичковий рахунок, на який зараховуєтеся відповідна сума кредиту.
Кредити надаються підприємствам: у безготівковій формі оплатою платіжних документів з позичкового рахунка як у національній, так і в іноземній валюті, переказуванням коштів на поточний рахунок підприємства, якщо інше не передбачено кредитним договором; у готівковій формі – для розрахунків зі здавачами сільськогосподарської продукції.
Умови погашення кредитів суттєво впливають на фінансовий стан суб'єктів господарювання.
Порядок погашення кредиту – це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають або повністю після закінчення терміну кредитної угоди, або поступово, частинами. Відсотки нараховуються на суму непогашеного кредиту.
За способом погашення позички можуть бути: до запитання, з погашенням у відповідний термін, з довгостроковим погашенням.
За позичками до запитання строк повного повернення конкретно не визначається і погашення відбувається на вимогу банку.
Позичка може погашатися підприємством не тільки відповідно до кредитного договору, а й достроково (на вимогу кредитора або на бажання підприємства).
За характером погашення кредити поділяються на такі види:
1) дисконтні;
2) позички, які погашаються поступово, – щомісяця, щокварталу, раз на півроку, щороку;
3) позички, які погашаються одноразовим платежем після закінчення терміну позички, тобто підприємство одночасно сплачує банкові суму основного боргу та нарахованих відсотків;
4) амортизаційні (здійснюється поступова виплата основного боргу та відсотків рівномірними внесками).
Можуть бути й інші способи погашення, які зазначаються у кредитному договорі (наприклад, надання підприємству пільгового періоду кредитування, тобто відстрочки погашення кредиту).
На відміну від звичайних надання дисконтних позичок передбачає утримання позичкового відсотка (дисконту) під час видачі кредиту.
Законодавством України видачу, дисконтних позичок заборонено.
За погашення періодичними внесками певна частка основної суми кредиту сплачується однаковими внесками протягом терміну дії кредитної угоди, а більша частина його – після закінчення терміну кредиту.
За амортизаційного погашення основну суму кредиту підприємства сплачують поступово. Платежі здійснюються однаковими сумами регулярно і включають відповідну частину суми основного боргу і відсотків. Погашення однаковими внесками передбачає, що кожен наступний платіж буде меншим за попередній, оскільки відсоткові виплати з часом знижуються.
Інші способи погашення кредиту:
– порядок погашення може бути пов'язаний з доходами від заходу, що кредитується (погашення кредиту з перервою, тобто з пільговим періодом, а регулярні внески для погашення здійснюються тільки тоді, коли проект починає давати дохід);
– погашення основної суми кредиту здійснюватиметься нерегулярно й у різних сумах.
Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:
– виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;
– виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом кредитування;
– інші надходження від господарської діяльності.
Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання договору підприємства з банком виходячи:
– із цільового спрямування кредиту;
– обсягів та терміну позички;
– порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;
– сезонності та циклічності виробництва;
– рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.
Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця в розмірі, передбаченому кредитним договором. Сплата відсотків здійснюється за фактичну кількість днів користування позичкою.
Підприємство може звернутись до банківської установи з проханням переглянути графік погашення заборгованості та нарахування відсотків. Банк здебільшого зважає на клопотання, якщо підприємство доведе об'єктивну неможливість отримання передбаченого бізнес-планом доходу в обсязі, достатньому для погашення позички в раніше визначені строки. За подою банку підприємство укладає з ним або додаткову кредитну угоду, або коригує тільки графік термінів часткових платежів.
Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків може статися, якщо підприємство використовує кредит не за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку.
За несвоєчасне погашення боргу банк може стягнути з підприємства штраф. У разі відмови підприємства від сплати боргів банк стягує їх у претензійно-позовному порядку. За систематичного невиконання кредитних зобов'язань банк може порушити стосовно підприємства справу про банкрутство.
Погашення заборгованості за кредит та оплата відсотків за користування ним здійснюються у черговості, установленій сторонами під час укладання угоди. Відстрочка погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки здійснюється банком у виняткових випадках, наприклад, у разі виникнення в підприємства тимчасових фінансових труднощів з непередбачених обставин. Цю відстрочку оформляють додатковим договором між позичальником та банком. Він є невід'ємною частиною основного кредитного договору. За несвоєчасного погашення боргу і за відсутності домовленості щодо відстрочки погашення кредиту банк застосовує до підприємства штрафні санкції.
За інформацією, наведеною в Додатку 1 та Додатку 2 наведено характеристику кредитів, отриманих АФ «Україна» впродовж 2006–2008 років (таблиця 1.3):
Таблиця 1.3. Характеристика кредитів, отриманих АФ «Україна» впродовж 2006–2008 рр.
| Показник | Кредит згідно договору №1074 від 05.06.2006 р. | Кредит згідно договору №315 від 01.02.2008 р. |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Цільове спрямування | Придбання обладнання для переробки молока (фінансування основного капіталу) | Поповнення оборотних коштів(фінансування оборотного капіталу) |
| 2. Строковість кредиту | Строковий | Строковий |
| 3. Термін кредиту | 5 років | 10 місяців |
| 4. Вид відсоткової ставки | Фіксована 16,6% річних | Фіксована 15,0% річних |
| 5. Валюта кредиту | гривня України | гривня України |
| 6. Сума кредиту | 1000 тис. грн. | 100 тис. грн. |
| 7. Порядок погашення кредиту | Щомісячні ануїтетні виплати (здійснюється поступова виплата основного боргу та відсотків рівномірними внесками) | Амортизаційні (здійснюється щомісячна виплата основного боргу та відсотків з нарахуванням відсотків на суму несплаченої частини основного боргу, тобто щомісячна сума до сплати поступово зменшується). |
2. Організація і методика обліку кредитів банку
Первинними документами, які засвідчують отримання і повернення довгострокових і короткострокових позик є виписки банку та платіжні доручення [13; 52].
Платіжне доручення – це документ, що являє собою письмово оформлене доручення своєму банку, який його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунка.
Документом, що підтверджують правомочність платежу є кредитний договір.
Посилання у платіжному дорученні на відповідний документ обов'язково містить його назву, дату і номер.
Крім того, для заповнення платіжного доручення платнику необхідно знати таку інформацію про одержувача:
– точне найменування одержувача (згідно із засновницькими документами);
– код одержувача;
– назва банку одержувача, місцезнаходження банку, код банку (МФО);
– номер рахунка одержувача.
Аналогічні дані про себе заповнює й платник.
Порядок оформлення платіжного доручення
1. Номер, який зазначається у верхній частині бланка платіжного доручення, є обов'язковим реквізитом і відповідає порядковому номеру платіжного доручення в журналі реєстрації платіжних доручень.
Банк не ставить до платника особливих вимог щодо дотримання правильності нумерації платіжних доручень. Однак реєстрування і суворий облік платіжних доручень позбавить бухгалтера безлічі проблем (наприклад, дозволить завжди знати: які платіжні доручення, на яку суму ще є у банку; дасть можливість зробити ще одну копію платіжного доручення у разі його втрати тощо).
2. У правому верхньому куті платіжного доручення платник за своїм бажанням може зазначити дату валютування.
3. Якщо бланк платіжного доручення заповнюється від руки, то назва місяця повинна бути написана тільки літерами, якщо ж бланк платіжного доручення заповнюється технічними засобами, то місяць може бути зазначено цифрами.
4. У графі «Платник» зазначається
– повна або скорочена назва підприємства, що відповідає його реєстраційним документам, якщо платник – підприємство;