Числення собівартості одиниці окремих видів продукції називається калькуляцією. На практиці застосовують фактичну, нормативну і планову (прогнозну) калькуляції.
При використовуванні обліку за фактичною собівартістю величина фактичних витрат звітного періоду визначається по формулі:
Зф = 18340 * 0,34 = 6235,6
де Зф - фактичні витрати;
- фактична кількість використаних ресурсів; - фактична ціна використаних ресурсів.Облік за нормативною собівартістю в порівнянні з обліком за фактичною собівартістю дозволяє оцінити не тільки якими були витрати, але і якими вони повинні були бути.
Під нормативними розуміють поточні (діючі) норми витрат з поправками на зміну технології і т.п. При використовуванні нормативів тільки по кількості застосовується наступна формула:
З = 0,34 * (-660) = - 224,4
де
- відхилення фактичних витрат від нормативу, викликане зміною кількості використаних ресурсів.При використовуванні нормативів тільки за ціною використаних ресурсів застосовується наступна формула:
де
- відхилення фактичних витрат від нормативу, викликане зміною цін.Облік за нормативною собівартістю в цілому, в порівнянні з обліком за фактичною собівартістю, більш ефективно вирішує задачу управління витратами. Основні достоїнства цього методу полягають в наступному:
- можливість контролю над витратами центрів відповідальності шляхом розробки бюджетів;
- можливість контролю витрат шляхом зіставлення фактичних значень з нормативними;
- можливість оперативного вживання заходів в ході виробничого процесу, а не тільки в кінці звітного періоду і ін.
До недоліків цього методу можна віднести збільшення трудомісткості обліково-обчислювальних робіт і необхідність організації обліку як в межах норм витрат, так і по відхиленню від них.
В практичній діяльності як планові норми витрат можна використовувати ідеальні стандарти і прогнозні.
Ідеальні стандарти показують, якою повинні бути витрати підприємства в оптимальних умовах (тобто за відсутності втрат, браку, збитків і т.п.). Це мета, на яку повинна орієнтуватися вся політика управління витратами.
Прогнозні стандарти встановлюються з урахуванням реальних умов функціонування підприємств: якості вживаних ресурсів, відсотка відходів, браку і т.д.
Стандарти встановлюються на всі види витрат. Формула розрахунку витрат аналогічна формулі, що використовується в обліку за нормативною собівартістю:
де
- індекс планового значення відповідних величин.Облік за плановою (прогнозної) собівартістю зберігає всі позитивні риси обліку нормативної собівартості, але в порівнянні з ним володіє додатковими перевагами:
- забезпечує більш глибоку обґрунтованість планових величин;
- забезпечує збільшення точності прогнозів;
- підвищує ефективність контролю.
По відношенню до виробничого процесу управлінський облік витрат можна організувати в розрізі наступних методів: попередільний (попроцесний) і позаказный.
Попередільний (попроцесний) метод управлінського обліку витрат застосовується у виробництвах, де готовий продукт виходить в результаті послідовної обробки висхідного матеріалу на окремих технологічно переривчастих стадіях, фазах або переділах.
Єство попередільного методу полягає в тому, що облік витрат ведеться по переділах (процесам), а усередині них - по статтях калькуляції і видах продукції. При цьому методі прямі витрати враховуються по кожному переділу, а непрямі - по цеху виробництву, підприємству в цілому з подальшим розподілом між собівартістю продукції переділів згідно прийнятим базам розподілу.
Позамовний метод управлінського обліку можна застосовувати в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах, а також дослідно-експериментальних виробництвах і на ремонтних роботах.
Єство позамовного методу полягає в тому, що облік витрат і калькуляція собівартості продукції здійснюється по замовленнях на виготовлення одного виробу або невеликої партії однакових виробів. Основи позамовного методу можна побачити на прикладі ПП " Газель і К".
Прямі витрати враховуються в розрізі цехів і замовлень на підставі первинних документів. Первинна документація по обліку таких витрат оформляється на кожне замовлення окремо. Непрямі витрати включаються в собівартість замовлень шляхом розподілу пропорційно прийнятої на підприємстві базі розподілу.
Таблиця 2.1.
Основи позамовного методу обліку ПП " Газель і К"
№ оп | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
1 | Відпущено у виробництво матеріали для виконання замовлення | 23 | 201 | 18340 |
2 | Відпущено матеріали на загальновиробничі потреби | 91 | 201 | 750 |
3 | Нараховано заробітну плату та проведено відрахування на соціальні заходи від заробітної плати: - робітників за виготовлення замовлення - майстрів цеху | 2391 | 66,65 66, 65 | 11040 |
4 | Віднесено на замовлення суму загальновиробничих витрат | 23 | 91 | 5583 |
5 | Передано на склад готову продукцію замовлення | 26 | 23 | 71584,35 |
6 | Списано собівартість реалізованої продукції | 90 | 26 | 71584,35 |
7 | Нараховано орендну плату | 91 | 685 | 2500 |
8 | Відображено суму загальновиробничих витрат, що не були включені до собівартості замовлення | 90 | 91 | 500 |
При методі управлінського обліку витрат за повною собівартістю в собівартість продукції включаються всі витрати підприємства незалежно від їх розподілу на постійні і змінні, прямі і непрямі. Витрати, які неможливо безпосередньо віднести на продукцію, розподіляють спочатку по центрах відповідальності, де вони виникли, а потім переносять на собівартість продукції пропорційно вибраній базі.
Проте метод обліку за повною собівартістю не враховує однієї важливої обставини: собівартість одиниці виробу змінюється при зміні об'єму випуску продукції. Якщо підприємство розширює виробництво і продаж, то собівартість одиниці продукції знижується, якщо ж підприємство скорочує об'єм випуску - собівартість росте.
В сучасних умовах господарювання перевага необхідна віддати методу управлінського обліку витрат за скороченою (цеховий) собівартістю, відповідно до якого на продукцію списують не всі витрати підприємства, а тільки їх частина - змінні витрати (цехову собівартість).
Метод директ-костинг базується на тому, що всі витрати поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносяться на той чи інші види виробу. Непрямі витрати є накладними по відношенню до виробу.
Сформулюємо основні ознаки директ-костингу:
собівартість калькулюється тільки на основі прямих змінних виробничих витрат; решта витрат - постійних виробничих і невиробничих покривається за рахунок загального доходу фірми;
управлінський і фінансовий облік інтегровані;
в процесі калькулювання визначається маржинальний дохід.
Виробнича собівартість виготовленої і реалізованої продукції формується лише зі змінних виробничих витрат, що знаходяться у прямій залежності від технологічного процесу та організації виробництва. За способом віднесення на собівартість продукції вони в основному є прямими, тому легко піддаються нормуванню на одиницю продукції, що випускається.
За змінними витратами оцінюються також залишки готової продукції на складах на початок і кінець звітного періоду, а також незавершене виробництво. Постійні витрати не пов'язані безпосередньо з виробничим процесом і тому не включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
На підприємстві, при використанні системи директ-костинг, розраховується маржинальний дохід як по виробах, так і по підприємству в цілому. Він дозволяє краще обліковувати вироби з високою рентабельністю, щоб переходити в основному на їх випуск.
Застосування стандарт-косту. Зміст системи стандарт-кост полягає в тому, що обліковується лише те, що повинно відбутись, а не те, що відбулося; враховується не реальне, а належне, і обґрунтовано відображаються відхилення, які виникли. В основі лежить чітке, тверде запровадженім норм витрат матеріалів, енергії, робочого часу, праці, заробітної плати та інших витрат,
Таблиця 2.2.
Звіт про прибутки та збитки складений за допомогою системи директ-костинг на ПП "Газель і К" пов'язаних з виготовленням будь-якої продукції або напівфабрикатів.
№ | Показник | Сума, грн. |
1 | 2 | 3 |
1 | Дохід від реалізації | 85000 |
2 | Змінні виробничі витрати | 39880 |
3 | Виробничий маржинальний дохід (1-2) | 45120 |
4 | Невиробничі змінні витрати | 34000 |
5 | Маржинальний дохід в цілому по підприємству (3 - 4) | 11120 |
6 | Постійні витрати | 5342 |
7 | Чистий прибуток (5 - 6) | 5778 |
До того ж встановлені норми не можна недовиконати. Перевищення норми над фактом означає, що вона була встановлена помилково.