Облік депозитних та інших зобов'язань банку (стр. 4 из 4)

Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».

Якщо після закінчення дії депозитного договору депонент не отримує процентів, їх сума приєднується до депозиту або враховується на рахунках нарахованих витрат.

Під час розгляду питання про нарахування процентів за кредитними операціями зазначалося, що дану роботу виконують працівники кредитного або фінансового підрозділу банку. Така практика поширюється і на операції з нарахування процентів за депозитами. Оскільки бухгалтерія несе відповідальність за достовірність інформації, що її включено до фінансової звітності, працівники мають знати методику нарахування процентів, принаймні із суто практичного боку. Застосування методу нарахування, що є засадним для підготовки фінансової звітності, має виконуватися в межах принципів відповідності та обережності. Це означає, що в наказі банку про затвердження облікової політики на відповідний фінансовий рік треба передбачити перевірку нарахування процентів за депозитами та достовірність записів на рахунках бухгалтерського обліку. Таку перевірку здійснюють працівники, службовими обов'язками яких не передбачене нараховування процентів.

Щоб оволодіти методикою розрахунку, потрібно усвідомити, що в разі обчислення процентів за допомогою номінальної процентної ставки (метод рівних частин) показники витрат банку в окремі періоди не відповідатимуть дійсності в частині поточної вартості сумарних зобов'язань за депозитом, котрі включають номінал та проценти. Це певною мірою є порушенням принципу відповідності.

Розрахунок процентних виплат із застосуванням фактичної процентної ставки (актуарний метод) уможливлює розподіл витрат, виходячи з поточної вартості депозиту в окремі періоди. Очевидна його перевага полягає в тому, що фактичні витрати банку відповідають сумам зобов'язань за депозитом у кожному періоді, включаючи проценти. Тому вартість депозитних ресурсів, обчислювана як відношення процентних виплат до сумарних зобов'язань за депозитом, лишається незмінною.

Нехай Р—сума номіналу депозиту. Тоді

Де ln — сума майбутнього платежу наприкінці періоду n, здійснення платежу; i — річна процентна ставка (в сотих частках), n — Період, за який здійснюється платіж, у річному обчисленні.

Не виключено, що депозитна операція відображатиметься лише двома потоками, а саме:

- залучення депозиту;

- сплата номіналу депозиту та процентів.

У цьому разі фактична річна процентна ставка за формулою:

де S — нарощена сума депозиту наприкінці періоду n, тобто номінал депозиту разом із процентами; Р— сума номіналу депозиту; n — термін останнього.

Отже, у разі застосування фактичної річної процентної ставки сума нарахованих процентів за депозитом за поточний період обчислюється за формулою

де S — нарощена сума депозиту наприкінці попереднього періоду (номінал депозиту та проценти); i — річна фактична процентна ставка; n — кількість періодів за депозитом, за яким нараховуються проценти.

Зауважимо, що процентна ставка і період депозиту мають бути приведені до однієї бази (рік, квартал, місяць).

4. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту

Проценти за депозитом банк може виплачувати:

- одночасно з погашенням депозиту;

- періодично;

-авансом, тобто під час внесення коштів на депозит.

У разі сплати процентів на дату погашення депозиту в обліку виконуються проведення:

- на суму процентів:

Д-т рахунків нарахованих витрат за депозитами

- на суму номіналу депозиту:

Д-т рахунка «Депозит»

- на загальну суму:

К-т поточного рахунка депонента, каси або кореспондентського рахунка.

Зрозуміло, що за таким проведенням у бухгалтерському обліку записують загальну суму нарахованих процентів за весь період дії депозитної угоди за будь-яким методом — рівних частин чи актуарним.

У разі періодичної сплати нарахованих процентів неодмінно після дати їх нарахування в банку виконується бухгалтерське проведення:

Д-т рахунка «Нараховані витрати за депозитом»

К-т поточного рахунка, каси або кореспондентського рахунка.

Що ж до вибраної методики капіталізації процентів, то банк періодично переказує нараховані суми на депозитні рахунки, тобто нарощує депозит.

Механізм наведених раніше можливих варіантів сплати процентів дає підстави для такого висновку: в обліковій політиці банку за пріоритетний слід вибрати метод сплати процентів за період.

Третій можливий варіант сплати процентів за депозитом/авансом, тобто в момент внесення коштів депонентом на депозит.

У разі погашення депозиту, тобто на дату закриття депозитного рахунка, в обліку виконується проведення:

Д-т депозитного рахунка

К-т рахунка каси, поточного рахунка чи кореспондентського рахунка.

На вимогу депонента банк може повернути депозит до закінчення строку дії депозитної угоди.

У цьому разі:

- проценти нараховуються за період із дати залучення депозиту до дати дострокового закриття депозитного рахунка за ставкою, що зазначена в угоді;

- депоненту сплачується сума процентів, але за зниженою ставкою;

- різницю між нарахованими процентами та сумами, що сплачуються депоненту за зниженою ставкою, банк відносить на зменшення процентних витрат.

Цим умовам відповідають такі бухгалтерські проведення: Д-т рахунка «Нараховані витрати за депозитами» (на суму нарахованих процентів) К-т рахунка каси, поточного рахунка чи кореспондентського рахунка (на суму процентів за зниженою ставкою) К-т рахунка «Процентні витрати за депозитом» (на різницю між сумою нарахованих та сплачених процентів). Одним із різновидів депозитів є депозити овернайт, які надаються або залучаються на термін, що не перевищує одного дня, і стосуються лише ринку міжбанківських коштів. Зрозуміло, що сплата за користування депозитом проводиться одночасно з його поверненням. Саме тому дещо відмінним є облік депозитів овернайт.

- У разі залучення депозиту:

Д-т кореспондентського рахунка

К-т рахунка 1610 «Депозит овернайт інших банків».

- У разі погашення депозиту:

Д-т рахунка 7011 «Процентні витрати за депозитами овернайт

інших банків» (на суму процентів за депозитом) Д-т рахунка 1610 «Депозит овернайт інших банків» (на суму

депозиту)

К-т кореспондентського рахунка (на загальну суму).

Система внутрішнього контролю здійснення депозитних операцій передбачає такі перевірки:

- відповідності залучення й розміщення депозитів у межах термінів і лімітів, установлених Правлінням банку;

- залучення всіх депозитів за процентною ставкою, визначеною угодою, і нарахування процентів методом, передбаченим наказом щодо облікової політики на даний фінансовий рік;

в визначення системою бухгалтерського обліку механізму реєстрації депозитів для забезпечення достовірного і своєчасного запису:

сум депозитів;

- термінів нарахування та сплати процентів

термінів погашення депозитів;

- процентних ставок.

Здебільшого це досягається засобами аналітичного обліку. У межах його функцій банк централізовано розсилає клієнтам — суб'єктам господарської діяльності повідомлення та виписки з їхніх депозитних рахунків щодо залишків коштів із зазначенням операцій, які проводилися на цих рахунках. Інформуються також клієнти — фізичні особи.

Форма і періодичність надання клієнтам виписок і повідомлень про рух коштів на депозитному рахунку та про залишки на цих рахунках зазначаються банком в угоді, підписаній з депонентом.