Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком готівки в касі. При застосуванні підприємством у розрахунках РРО звіряється наявна готівка на місці проведення розрахунку кассиром-оператором РРО із сумою, зазначеною в денному звіті РРО. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з'ясовуються обставини їх виникнення.
При цьому сума нестачі стягується з винної особи, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід підприємства. В умовах автоматизованого ведення касової книги слід проводити перевірку правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів. Вищі організації (за їх наявності) на всіх підвідомчих підприємствах, а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій обов'язково проводять інвентаризацію каси і перевіряють дотримання порядку ведення касових операцій [23, c.756].Перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюють органи державної податкової служби України, державної контрольно-ревізійної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, фінансові органи.
Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна [18].
Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також зацікавлена держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошовогообороту [24, c 768 ].
Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.
Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачуєпослугиі здійснює інші платежі.
Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо [32, c.444 ]. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.
Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковійформі.Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу) [31,с.784].
Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.
Отже, грошові кошти є найбільш ліквідними активами вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.
2.2 Законодавчо-нормативне регулювання касових операцій
Бухгалтерія у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовимидокументами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Нормативна база представлена у вигляді відповідних законів,постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку ізвітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти)бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні, щоб виявити законність та достовірне відображення господарськихоперацій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансовоїзвітності та проведення аналізу.
З метою правильного використання нормативно-правових актів бухгалтери повинні чітко розуміти компетенцію та положенняоргану, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосуєтьсяоперацій з грошовими коштами таосновним нормативним документом, щорегулює касові операції є Положення про ведення касових операцій внаціональній валюті в Україні, затверджений Постановою ПравлінняНаціонального Банку України від 15 грудня 2004року № 637 [6] . Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» також висвітлюють питання про рух грошових коштів.
Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [4] визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [5] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.
З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення.
Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 [7], що контролює наявність та використання книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. При цьому необхідно враховувати наявність у мережі розповсюдження достатньої кількості екземплярів книг ОРО, централізовано виготовлених розрахункових книжок, а також реальну можливість зареєструвати необхідну кількість цих форм у місцевих органах державної податкової служби. Особливо це стосується суб'єктів підприємницької діяльності, що мають розгалужену структуру об'єктів господарювання та повинні зареєструвати значну кількість книг ОРО, розрахункових книжок, а також поставити їх на облік за місцем здійснення підприємницької діяльності.
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 27.07.98 р. № 263 [17], відповідно до статті 12 Закону України "Про державну статистику та з метою посилення контролю за дотриманням касової дисципліни, наявністю, рухом і зберіганням товарно-матеріальних цінностей і запобігання зловживанням у фінансово-господарській діяльності підприємств, установ, організацій всіх форм власності та господарювання затвердили типові форми первинного обліку N КО-1 "Прибутковий касовий ордер" і "видатковий касовий ордер " типової форми № КО - 2 , та використання касовової книги типової форми КО - 4 ,як реєстраційного документа ,де відображаються готівкові операції за кожний день.
В Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 25.03.2005 року [2] говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.
У Переліку № 1336 наводиться перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, який затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Порядок техобслуговування і ремонту реєстраторів розрахункових операцій наведено у Порядку № 601, який затверджений постановою КМУ від 12.05.04 р. Положення № 343, яке затверджене наказом ДПА від 18.09.97 р. наводить порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.