Собівартість 1 ц насіння цукрових буряків розраховують діленням загальної суми витрат на масу оприбуткованого кондиційного насіння.
Собівартість тютюнової і махоркової сировини визначають за загальною сумою виробничих витрат і заліковою масою сировини. Витрати на окремі види продукції розподіляють пропорційно до їх вартості за цінами реалізації.
Собівартість 1 ц окремих видів продукції лікарських рослин польового вирощування визначають діленням загальної суми витрат, віднесених на цей вид продукції, на масу одержаної від урожаю і оприбуткованої продукції.
Собівартість продукції трав'янистих одно - і дворічних (коріандр, аніс, кмин тощо) та ефіроолійних культур обчислюють розподілом всіх витрат пропорційно до їх вартості за цінами реалізації. При цьому витрати на вирощування і збирання насіння в повній стиглості зараховують на собівартість насіння. При використанні насіння анісу і фенхелю в стадії молочно-воскової стиглості всі витрати відносять на собівартість ефіроолійної сировини.
По трав'янистих багаторічних ефіроолійних культурах (м'ята перцева, герань великокореневищна, шавлія мускатна тощо) витрати на насіння, вирощування і збирання розподіляють пропорційно до маси продукції, одержуваної щорічно від урожаю.
Витрати на виробництво і собівартість 1ц продукції соняшнику та калькуляція собівартості 1 ц соняшнику вказані у таблиці 3.2. та 3.3.
Таблиця 3.2. Витрати на виробництво і собівартість 1ц продукції соняшника
Показники | Відхилення 2005р до 2003р | ||||
2003 | 2004 | 2005 | +,- | % | |
Вироблено продукції, ц | 14620,5 | 18960,2 | 19070,2 | 4449,7 | 130,4 |
Витрати виробництва, тис. грн | 329,9 | 502,4 | 684,6 | 355,4 | 207,76 |
Собівартість 1ц продукції, грн | 22,57 | 26,5 | 35,9 | 13,33 | 159,1 |
За даними таблиці 3.2. валовий збір соняшнику збільшився на 4449,7 ц, що відповідно склало 30,4%. Собівартість 1 ц в 2005 році порівняно з 2003 роком збільшилась на 13,33 грн, або 59,1%. Збільшення цих двох факторів призвело до збільшення собівартості виробництва на 355,4 тис. грн.
Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції чим нижча її собівартість, і навпаки.
Собівартість характеризує якісну сторону всієї виробничої і господарської діяльності підприємства. [1]
Розглянемо собівартість 1 ц соняшнику (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3. Склад та структура
Статті витрат | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | Відхилення 2005р до 2003р | ||||
грн. | % | грн. | % | грн. | % | +,- | % | |
Витрати на оплату праці з нарахуванням | 4,57 | 20,2 | 4,15 | 15,6 | 5,98 | 17 | 1,41 | 130,85 |
Насіння та посадковий матеріал | 1,23 | 5,4 | 3,03 | 11,4 | 3,94 | 11 | 2,71 | 320,32 |
Паливо та мастильні матеріали | 4,54 | 20,1 | 5,31 | 20 | 8,02 | 22 | 3,48 | 176,65 |
Добрива | 0,5 | 2,2 | 0,04 | 0,2 | 0,39 | 1,1 | - 0,11 | 78 |
Роботи та послуги | 8,14 | 36,1 | 2,65 | 9,98 | 13,71 | 38 | 5,57 | 168,42 |
Витрати на ремонт необоротних активів | 0,07 | 0,3 | 0,18 | 0,7 | 0,13 | 0,4 | 0,06 | 185,72 |
Амортизація | 0,33 | 1,5 | 0,5 | 1,9 | 0,52 | 1,4 | 0, 19 | 157,57 |
Інші витрати | 0,37 | 1,6 | 8,38 | 31,6 | 0,1 | 0,3 | -0,27 | 27 |
Загально-виробничі витрати | 2,82 | 12,5 | 2,3 | 8,7 | 3,11 | 8,7 | 0,29 | 110,28 |
Всього витрат | 22,57 | 100 | 26,5 | 100 | 35,9 | 100 | 12,33 | 159,06 |
Аналізуючи таблицю 3.3. можемо зробити такі висновки: собівартість 1 ц соняшнику на протязі 3 років змінювалась. Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи в структурі собівартості 1 ц соняшнику збільшилися на 1,41 грн /ц, або 30,85%. Витрати на насіння зросли на 2,72 грн. Витрати на добрива, навпаки, зменшилися на 0,11 грн., або 22%. Витрати на роботи та послуги збільшилися на 5,57 грн., що у відсотковому відношенні склало 68,42%. Також зросли загально-виробничі витрати на 0,29 грн., тобто на 10,28% Збільшилися витрати на ремонт необоротних активів на 0,06 грн. /ц, але зменшилися інші витрати на 0,27 грн., або 27%.
Закриття субрахунку „Рослинництво”.
Починають закриття із розподілу загальних витрат на зрошення та осушення земель, їх вапнування та гіпсування. Потім списують витрати по догляду за полезахисними насадженнями, розподіляючи їх на культури, на які впливають такі насадження.
Перед закриттям рахунків другої групи на них списують частину витрат бджільництва, що відносяться на запилення сільськогосподарських культур. Цей розрахунок має зробити агрономічна служба разом з пасічниками.
Витрати на обробіток площ, на яких загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються на надзвичайні витрати. Якщо площа повністю загиблих посівів була пересіяна, на надзвичайні витрати відносять лише вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.
Після закриття рахунків першої групи та уточнення суми витрат беруться до закриття рахунків другої групи. Цей процес відбувається шляхом калькуляції собівартості продукції, визначення і списання калькуляційних різниць.
Собівартість продукції визначається за видами сільськогосподарських культур.
Наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції для реалізації та її проведення відносять на витрати зі збуту.
При калькуляції вартість побічної продукції виключають із загальної суми витрат.
Продукцію рослинництва протягом року оприбутковують за плановою собівартістю. Тому в кінці року визначають відхилення між фактичною і плановою собівартістю і списують їх згідно з каналами руху продукції.
На суму корективу роблять запис за кредитом рахунку 23 і дебетом рахунків 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, 90 “Собівартість реалізації” та інших залежно від каналів руху продукції. При цьому запис робиться звичайний, якщо фактична собівартість продукції вища від планової, або методом “червоне сторно” - у зворотному випадку.
Дані про закриття рахунку “Рослинництво” відображаються у бухгалтерській довідці на закриття рахунку “Рослинництво” та його субрахунків.
Одним із основних принципів бухгалтерського обліку, як відомо, являється документування господарських операцій. Цей основний принцип в ПП "Аскон" не завжди дотримується. Причинами цього є недостатньо чітке визначення етапів документування господарських операцій в нормативних актах, а також не зовсім обґрунтований підхід (без обліку технології виробництва, значення затрат, відповідальності за витратами господарства і т.д.) при розробці загальних типових і галузевих форм первинних документів по обліку затрат на виробництво соняшника.
Вивчення обліку витрат в ПП "Аскон" виявило, що з метою спрощення обліку на підприємстві не застосовується розподіл загальновиробничих витрат на постійні і змінні. Внутрішньогосподарським положенням встановлено, що для планування й обліку всі загальновиробничі витрати вважаються постійними.
В ході перевірки було встановлено:
1. Бувають випадки порушення хронології оформлення командировочних посвідчень. В книзі реєстрації не вказана дата видачі бланку командировочного посвідчення.
2. Також до авансових звітів додаються платіжні документи, дата яких не співпадає датам командировочних посвідчень та авансових звітів.
3. Встановлені випадки, коли до авансових звітів прикладаються заяви підзвітних осіб з проханням утримати недостатню суму із заробітної плати, також відсутній підпис керівника.
4. На виробничі витрати відносять матеріальні цінності (добрива, насіння, ремонтні матеріали) повністю після їх відпуску зі складу в підрозділ. Однак відпуск матеріальних цінностей зі складу в підрозділ ще не вказує на їх використання в рослинництві.
5. Інколи оплату праці "працівникам" видають з каси підприємства без попереднього нарахування і без відповідних документів на обсяги виконаних робіт. Все це призводить до нераціональних витрат, викривленню собівартості продукції і утворення фінансових "шпаринок" для окремих фізичних осіб шляхом зниження контролюючих функцій обліку.
З цього випливає, що для чіткого виконання принципу загального документування операцій та принципу їх безперервності необхідне подальше вдосконалення первинних документів по обліку витрат і подальшого їх використання для оформлення операцій з метою одержання достовірної. повної і об'єктивної інформації про витрати по кожному технологічному процесу на окремому етапі виробництва і виявлення резервів їх зниження.
У вказаних документах необхідно в обов’язковому порядку передбачити слідуючи реквізити: назву видів виробничих запасів (добрив, гербіцидів), сорт (насіння, посадкового матеріалу), номер поля, використання цінностей по нормі і фактично в розрахунку на 1 га. І на всю площу.
Необхідність заповнення в документах всіх цих реквізитів виходить з вимог управлінського і нормативного обліку затрат, нормування та контролю виробництва.