Світові фінансові банківські кризи: важелі та заходи демпфінування, їх вплив в зарубіжній і вітчизняній практиці (стр. 7 из 18)
г) Російська Федерація
Зростання ВВП у 2008 р. проти 2007 р. становило 5,6% (у 2007 р. 8,1%). Уповільнилися темпи зростання промислового виробництва до 2,1%, реальних інвестицій до 9,1%. На економіку негативно впливало зростання інфляції (до 14,1%). Кількість безробітних збільшилася на 4,3%, рівень безробіття до 7,7%. Експорт товарів зріс на 33% (насамперед за рахунок зростання цін на нафту в І півр. 2008 р.), імпорт на 33,6%. Позитивне торговельне сальдо збільшилося на 32,1% (до 201,2 млрд. дол. США). За 2008 р. міжнародні резервні активи ЦБ РФ скоротилися на 10,8% (до 478 млрд. дол. США) внаслідок заходів, спрямованих на підтримку рубля. Рубль відносно долара США девальвував з початку 2008 р. на 15,3%.
д) СНД (сумарно)
Приріст ВВП у 2008 р. проти 2007 р. становив 5,0% (у 2007 р. 8,5%). Найбільшим він був в Азербайджані (10,8%), Білорусі (10%); найменшим у Казахстані (2,4%), Україні (2,1%). Найбільший приріст у промисловості був у Киргизстані (14,9%), Білорусі (10,8%). Зменшився обсяг промислової продукції у Таджикистані (на 4%), в Україні (на 3,1%). У середньому по СНД інфляція становила 17% (у 2007 р. 10%). Найбільшою середньорічна інфляція була в Україні 25,2%, Киргизстані 24,5%, Азербайджані 20,8%, найнижчою у Вірменії (9%). Інвестиції в основний капітал збільшилися в Азербайджані на 34,3%, Білорусі на 23,1%, у середньому по СНД на 10% (у 2007 р. на 21%).
е) Китай
Економіка КНР переважно працює на внутрішній ринок, тому несприятлива зовнішня кон'юнктура не сильно вплинула на обсяг ВВП (у 2008 р. він зріс на 9%, у 2007 р. на 11,4%), промислове виробництво у 2008 р. зросло на 9,3%, експорт на 17,2%, імпорт на 18,5%. Позитивне сальдо торгового балансу становило 296 млрд. дол. США (у 2007 р. 262 млрд. дол. США). Прямі іноземні інвестиції зросли на 23,5% (до 92,4 млрд. дол. США). Інфляція у 2008 р. досягла 5,9% (на 1,1 п. п. вище, ніж у 2007 р.).
Світові тенденції у банківській сфері внаслідок фінансової кризи фінансові компанії багатьох країн у 2008 р. зазнали значних втрат:
а) США. Фінансові компанії втратили близько678 млрд. дол. США. Для подолання кризи у фінансовому секторі прийнятий антикризовий план, згідно з яким компенсаційні виплати становитимуть 700 млрд. дол. США. Урядом США вже спрямовано 125 млрд. дол. США для підтримки 9 найбільших банків і 33,56 млн. дол. США для підтримки ще 21 банків.
б) ЄС. Європейські фінансові організації втратили близько 300 млрд. дол. США. Для підтримки банків уряди і центральні банки (ЦБ) країн ЄС здійснюють викуп додаткової емісії акцій у формі конвертованих нот, зарахування неліквідних цінних паперів в окремий фонд ЦБ (Швейцарія), націоналізацію банків (Німеччина, Великобританія, Португалія, Нідерланди), кредитну допомогу (Франція, Швеція).
в) Східна Азія. Збитки японських банків склали близько 8 млрд. дол. США. Для обмеження ризиків у банківській системі ЦБ Японії має наміри викупити активи у комерційних банків на суму 11 млрд. дол. США.
г) Російська Федерація. Сукупний прибуток російських банків зменшився на 25% (з 508 млрд. руб. у 2007 р. до 406 млрд. руб. у 2008 р.). На оздоровлення банків уряд РФ виділив 400 млрд. руб., включаючи кошти, надані федеральним бюджетом Агентству по страхуванню вкладів і кредити ЦБ РФ.
Тенденції розвитку світового фондового ринку:
а) США. За 2008 р. значення індексів DJ Industrial, S&P 500 та NASDAQ скоротилися відповідно на 33,5%, 38,5% та 40,6%. Зниження фондових індексів зумовлене уповільненням зростання економіки США.
б) ЄС.Індекси фондових ринків Німеччини (DAX 30), Франції (CAC 40) та Великобританії (FTSE 100) за 2008 р. зменшилися відповідно на 39,5%, 42,0% та 31,5%. Негативна динаміка фондових індексів країн ЄС зумовлена уповільненням темпів зростання економіки країн єврозони.
д) Україна. Протягом 2008 р. індекс акцій ПФТС знизився на 74%. Тренд індексу формувався під впливом світових тенденцій на фінансових ринках, загострення ситуації з поставками російського газу, уповільнення темпу зростання ВВП, зменшення обсягів промислового виробництва, нестабільності валютного ринку, погіршення інвестиційного клімату.
Рис. 2.10. Динаміка падіння індексу фондового ринку України (ПФТС) у 2008 – 2009 роках [59]
На практиці антикризові заходи, можна узагальнити за такими напрямками [48, c.78]:
1. Порятунок банківської системи.
Основне завдання — уникнути банківської паніки і дестабілізації (зупинки) національних кредитно-банківських систем. Відповідні заходи включають:
а) рекапіталізацію банків (США, Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Португалія, Фінляндія, Угорщина, Данія, Швейцарія, Гонконг, Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія, Казахстан);
б) надання стабілізаційних кредитів (США, Євросоюз, Франція, Іспанія, Італія, Швеція, Норвегія, Великобританія, Угорщина);
в) заходи по реструктуризації банківської системи, включаючи сприяння об'єднанню банків або їх націоналізації (Бельгія, Нідерланди, Португалія, Ісландія, Швеція, Великобританія, Ірландія);
г) зниження процентної ставки практично до нуля;
д) різке розширення до 100% гарантій по внесках фізичних осіб в банках;
е) заходи по покращенню балансів банків, включаючи надання держгарантій по проблемних активах (США, Канада, Німеччина, Іспанія, Італія, Великобританія, Данія, Швеція, Швейцарія, Японія, Корея, Австралія).
2. Грошово-кредитна політика.
Основні антикризові дії направлені на перехід від антиінфляційної до стимулюючої політики шляхом:
стимулювання економічного зростання і розширення доступу до кредитних ресурсів;
прагнення не допустити дефляції (боротьба з інфляцією відходить на задній план);
стабілізації внутрішнього ринку (через процентну ставку);
стабілізації платіжного балансу (через девальвацію);
підвищення ефективності економічної політики.
Відповідні заходи включають:
а) зниження більшістю країн процентних ставок з побоювання дефляції (США, Канада, Євросоюз, Швейцарія, Швеція, Норвегія, Данія, Великобританія, Австралія, Японія, Китай, Індія, В'єтнам);
б) підвищення в деяких країнах процентних ставок (Угорщина, Ісландія, Білорусія, Росія);
в) зниження курсу національної валюти (Ісландія, Угорщина, Польща, В'єтнам, Корея, Бразилія, Мексика, Україна, Білорусія);
г) зниження норм резервування (Китай, Бразилія, Болгарія);
д) поява нових інструментів кредитування економіки, аж до прямого фінансування центробанками державних бюджетів.
3. Підтримка реального сектору (стимулювання попиту).
Мається на увазі підтримка галузей, що орієнтовані на внутрішній попит і забезпечують внутрішню зайнятість. Для такої економічної політики характерні заходи дії на попит, включаючи антициклічну фіскальну політику. Відповідні заходи включають:
а) підтримку окремих галузей: автомобілебудування (США, Канада, Франція, Швеція, Китай); «нова» енергетика і енергозбереження (США, Франція, Швейцарія); транспортна інфраструктура (Канада, Франція, Китай, Гонконг, Казахстан, Італія, Швейцарія, Тайвань); житлове будівництво (Канада, Великобританія, Китай, Аргентина, Казахстан, Корея); аерокосмічна, гірничодобувна, лісова промисловість (Канада); інноваційні технології (Китай, Казахстан); агропромисловий комплекс (Китай, Казахстан); експорт (Китай); авіакомпанії (Аргентина);
б) зниження податків — пряме або непряме (Німеччина, Франція, Швейцарія, Японія, Китай, Індія, Тайвань, Аргентина);
в) підвищення податків (Литва);
г) підтримку малого і середнього бізнесу (Німеччина, Греція, Італія, Великобританія, Японія, Китай, Казахстан, Угорщина);
д) створення спеціальних бюджетних фондів (Франція, Бразилія, Гонконг, Кувейт);
е) збільшення держзапозичень (Німеччина, Франція, Норвегія, Японія).
4. Підтримка населення.
Відповідні заходи направлені на недопущення втечі населення з банків, стимулювання заощаджень:
а) підвищення суми гарантій по внесках (США, Канада, Бельгія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Нідерланди, Словенія, Фінляндія, Великобританія, Швеція, Норвегія, Швейцарія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехія, Туреччина, Корея);
б) 100 відсоткові гарантії по внесках (Німеччина, Австрія, Греція, Ірландія, Португалія, Данія, Словаччина, Австралія, Гонконг, Йорданія, Кувейт, ОАЕ, Саудівська Аравія, Тайвань);
в) ухвалення програм перенавчання і адаптації тих, хто втратив роботу (США, Канада, Греція, Італія);
г) націоналізація пенсійних фондів (Аргентина);
д) досягнення домовленості з бізнесом про не скорочення робочих місць (Німеччина, Франція);
е) збільшення інвестицій в освіту (Франція, Китай).
2.2 Дослідження банківської фінансової кризи в Україні в сучасних умовах
Криза на світовому фінансовому ринку викликала, у свою чергу, масштабний обвал українського фінансового ринку.
Основною новиною кінця вересня 2008 року стала так звана «рейдерська атака» на один із найбільших українських банків Промінвестбанк, що у рейтингу по величині загальних активів (дані НБУ) на 01.07.08 займав 6 місце в списку 178 банків України. Одночасно у трьох газетах вийшли статті про проблеми Промінвестбанку, що спровокувало масовий відтік коштів і повинно було призвести до банкрутства банку і негайного продажу його «за безцінь». За даними банку, підприємства та вкладники вилучили зі своїх рахунків понад 3 млрд. грн. Для стабілізації ситуації Національний Банк України прийняв рішення підтримати ПІБ, виділивши йому 5 млрд. дол. для рефінансування ліквідності банку [55].
На фоні відтоку грошових коштів нерезидентів та кризи довіри до українських банків, на міжбанківському валютному ринку переважали панічні настрої, що призвело до подорожчання долара у жовтні 2008 року до рівня 5,25 грн/дол. (рис.2.11)