– перевірити стан вимірювального господарства-точність ваг, гир і іншої апаратури.
Відповідно до листа Мінфіну України від 21.10.2003р. №31-04200-30-23/154 проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії забороняється.
Запаси належать до оборотних активів і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх облік та інвентаризації на ВП «Старинська птахофабрика Нова» приділяють значну увагу.
В разі надходження матеріальних цінностей від постачальника під час проведення інвентаризації на прибуткових документах матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка „після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записані ці цінності.
При відпуску матеріальних цінностей зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера на видаткових документах у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка і вони заносять їх до окремого опису в порядку, аналогічному порядку, для цінностей, що надійшли під час інвентаризації.
При інвентаризації матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк покупцями відвантаженні цінності, та на ті , що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), інвентаризаційні описи складаються окремо.
Усі дані отримані інвентаризаційною комісією під час інвентаризації, вносять в інвентаризаційні описи, в яких назву цінностей, їх кількість наводять у номенклатурі, а також в одиницях.
На кожній сторінці опису прописом проставляють кількість порядкових номерів цінностей записаних на цій сторінці. Після цього оформлений інвентаризаційний перелік здають до бухгалтерії де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості. Внаслідок такого зіставлення може бути виявлено:
1. Відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів.
2. Вартісна оцінка фактичного залишку менша від облікової - нестача.
3. Вартісна оцінка фактичного залишку більша від облікової - надлишок.
Пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей ґрунтуються на таких підходах:
1. Надлишки запасів мають бути включені до балансу із збільшенням доходів підприємства.
2. Взаємний залік нестач і надлишків внаслідок пересортиці може бути здійснений тільки щодо запасів однакового найменування, однієї і тієї самої групи запасів в тотожній кількості та в однієї і тієїж самої матеріально відповідальної особи.
Якщо при взаємному заліку нестач і надлишків внаслідок пересортиці вартість цінностей, що виявились у надлишку, перевищує вартість запасів, яких не вистачає, то цю різницю додають до облікової вартості запасів, що виявились у нестачі, над вартістю надлишкових цінностей (взаємний залік кількісних розбіжностей неприпустимий) розглядають як вартісну нестачу, списують на операційні витрати підприємства з одночасним визнанням доходів по вартості, якщо конкретних винуватців нестачі не встановлено.
Після взаємного заліку внаслідок пересортиці до нестач можуть застосовуватись норми природного убитку тільки при виявлені фактичних нестач.
Після виконання наведеного порядку врегулювання інвентаризаційних розбіжностей нестачі цінностей для відшкодування винними особами оцінюються відповідно до законодавства про обчислення шкоди від розкрадання, нестачі, знищення і псування матеріальних цінностей.
Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства. До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації.
Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений Постановою Кабінету Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.96р. № 116.
Відповідно до цього Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Р3= [ (Бв- А)*Інфл.+ПДВ+Азб]*2,
де, Р3 – розмір збитків (у гривнях); Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А – амортизаційні відрахування (у гривнях); Інфл. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ – розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб – розмір акцизного збору (у гривнях).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємством для внутрішньо-виробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Записи в бухгалтерському обліку, пов’язані з урегулюванням інвентаризаційних розбіжностей, здійснюється в тому місяці, коли завершено інвентаризацію, а щодо розбіжностей, встановлених інвентаризацією, яку провадили за станом на кінець року – у грудні.
Коли нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих витрат і винна особа не встановлена, то суму нестачі відображають в складі інших операційних витрат на рахунку 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”. Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Суми нестач, які підлягають відшкодуванню винними особами відображають за дебетом субрахунку 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку.
Результати інвентаризації слід також висвітлювати у Примітках до річної фінансової звітності.
В бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають наступним чином (табл. 3.4.1.).
Таблиця 3.4.1.
Відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації
| № з/п | Зміст господарської операції | Дебет | Кредет |
| Виявлено нестачу | |||
| а) | Списання нестачі запасів в межах норм | ||
| 1 | Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає | 91 | 20 |
| 2 | Відображення податкового кредиту | 949 | 641 |
| б) | Списання нестачі запасів понад норми | ||
| 1 | Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає | 947 | 20 |
| 2 | Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту запасів, яких не вистачає | 949 | 641 |
| 3 | Списано нестачу на фінансовий результат | 971 | 947 |
| 4 | Списано податковий кредит на фінансовий результат | 791 | 949 |
| 5 | Відображено в за балансовому обліку невідшкодовані нестачі | 791 | 949 |
| 6 | Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування шкоди | 375 | 716 |
| 7 | Списано із за балансового обліку суму нестачі | - | 072 |
| 8 | Відображено утримання суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи | 661 | 375 |
| 9 | Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету | 716 | 641 |
| 10 | Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат | 716 | 791 |
| Виявлено надлишок | |||
| 1 | На вартість виявлених надлишків запасів | 20 | 719 |
| 2 | Списано на фінансовий результат | 719 | 791 |
Якщо під час інвентаризації виявлено, що собівартість придбання запасів вища від можливої ціни реалізації у такому разі з метою правдивого відображення інформації проводять їх переоцінку. Переоцінку проводять у таких випадках:
– при зниженні ціни реалізації запасів (ціна продажу нижча від собівартості);
– ушкодженні або частковому псуванні запасів;
– частковому або повному старінні запасів;
– зростанні очікуваних витрат на завершення виробництва.
Відповідно до Положення „Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей” Затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства Фінансів України від 15 грудня 1999р. №149/300 випадки проведення уцінки товарів і продукції можуть бути такими:
– продукція залежалась (не має збуту більше трьох місяців)
– продукція та товари частково втратили свою первісну якість;
– надлишки товарно-матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї.
Для проведення уцінки виробничих запасів керівник (власник) підприємства затверджує комісію, до складу якої входять спеціалісти підприємства, обізнані з кон'юнктурою і попитом на ринку. А також складається опис-акт уцінки в якому міститься перелік запасів, що підлягають уцінці. Затверджений опис-акт передається: перший примірник – бухгалтерії, другий примірник – матеріально відповідальній особі.
Уцінені запаси повинні бути перемарковані. Перемаркування цін являє собою закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання ярликів.