Облік виробничих запасів (стр. 11 из 16)
Аналогічні розрахунки доцільно провести по групах: сировина й матеріали, паливо, тара й тарні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, та інші матеріали. Після цього складається узагальнююча таблиця, яка узагальнює оцінку роботи підприємства з матеріально- технічного забезпечення, такі розрахунки наведені в табл.3.1.3.
Таблиця 3.1.3
Стан матеріально-технічного забезпечення ВП «Старинська птахофабрика Нова»
| Група матеріально-технічного забезпечення | Фактичне надходження, тис.грн. 2008 р. | Фактичне надходження, тис.грн 2009 р. | Відхилення, +/- | % виконання |
| Сировина і матеріали | 1215370,12 | 1255809,07 | +40438,95 | 103,3 |
| Паливо | 33012,50 | 35167,0 | +2154,5 | 106,5 |
| Тара й тарні матеріали | 5325,62 | 5477,52 | +151,9 | 102,9 |
| Матеріали передані в переробку | 837420,00 | 812741,55 | -24678,45 | 97,0 |
| Запасні частини | 62251,60 | 61286,3 | -965,3 | 98,4 |
| Інші матеріали | 5679,75 | 4378,30 | -1301,45 | 77,1 |
| Разом | 2159059,59 | 2174859,74 | 15800,15 | 100,7 |
Дані табл.3.1.3 свідчать про те, що служба матеріально-технічного забезпечення в 2009 році не спромоглася забезпечити підприємство запасними частинами, матеріалами переданими в переробку та іншими матеріалами відповідно на 1,6%; 3% та 23%. Але в цілому забезпеченість підприємства виробничими запасами складає 100,7%, що свідчить про хороший рівень роботи відділу матеріально-технічного забезпечення підприємства.
За даними бухгалтерського обліку необхідно також оцінити ритмічність надходження на підприємство конкретних видів сировини, напівфабрикатів і комплектуючих та інших матеріальних ресурсів.
Так визначимо ритмічність постачання пиловника хвойного за 2009 рік, з врахуванням того, якщо планове надходження 1600 м3.
Таблиця 3.1.4
Аналіз ритмічності постачання пиловника хвойного за 2009 рік на ВП «Старинська птахофабрика Нова»
| № | Період | Одиниці виміру | Фактичне надходження | Фактичне надходження в межах планового |
| 1 | На 01.01 | М3 | 1500,00 | 1500,00 |
| 2 | На 01.02 | М3 | 1670,00 | 1600,00 |
| 3 | На 01.03 | М3 | 1873,00 | 1600,00 |
| 4 | На 01.04 | М3 | 1857,00 | 1600,00 |
| 5 | На 01.05 | М3 | 1897,00 | 1600,00 |
| 6 | На 01.06 | М3 | 1792,00 | 1600,00 |
| 7 | На 01.07 | М3 | 1897,00 | 1600,00 |
| 8 | На 01.08 | М3 | 1903,00 | 1600,00 |
| 9 | На 01.09 | М3 | 1757,00 | 1600,00 |
| 10 | На 01.10 | М3 | 1600,00 | 1600,00 |
| 11 | На 01.11 | М3 | 1590,00 | 1590,00 |
| 12 | На 01.12 | М3 | 1544,00 | 1544,00 |
| 13 | ВСЬОГО | 20880,00 | 19034,00 | |
Приймаючи в розрахунок ритмічності постачання пиловника хвойного підприємству фактичне надходження на початок кожного місяця (але не більше планового), можна визначати коефіцієнт, який дасть уявлення про стан постачання пиловника хвойного за формулою:
Крп= ∑Фн / и * Пн
де Крп - коефіцієнт ритмічності поставок; и – кількість періодів, на які розбито аналізований період; Пн – планове надходження; Фн – фактичний запас (у межах нормативного).
Таким чином:
Отже, при виконанні плану постачання пиловника хвойного на 107,4% (табл. 3.1.2) постачання відбувалось на протязі року не ритмічно, оскільки коефіцієнт ритмічності 0,91, це свідчить про те, що у виробництві могли виникати простої.
На основі проведеного аналізу забезпеченості ВП «Старинська птахофабрика Нова» виробничими запасами можна стверджувати, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання, оскільки вони в 2009 році були завищені на 184,00 тис.гривень. Крім того постачання запасами відбувалось в 2009 році не ритмічно. Неритмічність поставок сировини та інших матеріалів зумовлює простої, втрати робочого часу, необхідність понаднормових робіт.
Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства.
З метою покращення забезпеченості ВП «Старинська птахофабрика Нова» запасами доцільно визначити оптимальний розмір поставок, застосувавши модель “економічного обгрунтування розміру поставки”. Ця модель базується на виборі розміру поставки, яка мінімізує витрати на доставку та зберігання, крім того дана модель дозволяє:
- прискорити оборотність запасів;
- забезпечити безперебійність виробництва;
- знизити ризик старіння та псування запасів.
Для обчислення оптимального розміру поставки використовують формулу:
де РППО – оптимальний розмір партії поставки; РВЗ – розмір використаних запасів в звітному періоді; СВЗ – середня вартість одного замовлення; ВЗЗ – вартість зберігання одиниці запасів в звітному періоді.
На основі зведених даних бухгалтерського обліку можна визначити: оптимальний розмір партії поставок пиловника хвойного, кількість поставок в рік та тривалість між партіями.
Таблиця 3.1.5
Визначення оптимального розміру партії поставок
| №п/п | Назва витрат | Сума |
| 1 | Матеріальні затрати пиловника хвойного за рік, м³ | 20880,00 |
| 2 | Витрати на доставку: | 1510,00 |
| 2.1 | Оплата АТП за перевезення | 400,00 |
| 2.2 | Витрати на навантаження, розвантаження і складування | 290,00 |
| 2.3 | Витрати на страхування | 170,00 |
| 2.4 | Послуги брокерам | 500,00 |
| 2.5 | Інші витрати на доставку | 150,00 |
| 3 | Витрати на зберігання: | |
| 3.1 | Витрати на утримання запасів на складах підприємства за 1 день | 35,00 |
| 3.2 | Інші витрати на зберігання | 6,00 |
| 4 | Оптимальний розмір партії, м³ | 1240,2 |
| 5 | Кількість поставок в рік (р.1/р.4) | 16 |
| 6 | Тривалість між поставками, днів (360/р.5) | 22 |
Отже, згідно моделі “економічного обгрунтування розміру поставки” постачання повинно відбуватися 16 разів в рік кожні 22 дні в розмірі 1240,2 м³. При таких умовах витрати на доставку і зберігання будуть мінімальними, а забезпеченість буде достатньою.
Такі розрахунки необхідно проводити по тих видах виробничих запасів, які займають основну частину у виробництві, а також по тих запасах, забезпеченість яких не є оптимальною.
3.2 Аналіз ефективності використання виробничих запасів
Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні може певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів за допомогою системи різноманітних показників, зокрема таких як: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання матеріалів; швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів).
Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість виробничих запасів.
Рівень оборотності виробничих запасів значною мірою залежить від галузевих особливостей і підвищення його в 2009 році означає покращення організації взаємозв’язків з клієнтами.
Тривалість обороту виробничих запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.
Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.
Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:
- визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;
- аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;
- визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;
- визначається вплив факторів на матеріаломісткість.
Аналіз матеріаломісткості продукції дає можливість пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції та сприяє зниженню собівартості.
Аналіз матеріаломісткості проводиться за структурно-логічною, адактивною, краткою або мультиплікаційною факторними моделями.
Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів.
Матеріаломісткість залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової продукції у вартісному вираженні може змінюватися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції і вартості матеріалів.
Структурно-логічна факторна модель дає лише загальну картину факторів впливу на матеріаломісткість, їх можна визначити на підставі табл.3.2.1, використовуючи метод ланцюгових підстановок.
Таблиця 3.2.1
Аналіз матеріаломісткості за прямими витратами
| № | Показник | Умовні позначення | 2008 рік, тис.грн. | 2009 рік, тис.грн. | Відхилення +/- | % |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. | Обсяг випущеної продукції (без ПДВ) | ВП | 31760,5 | 55174,0 | +23413,5 | 73,72 |
| 2. | Прямі матеріальні витрати | М | 20173,3 | 36782,7 | 16609,4 | 82,33 |
| 2.1. | Сировина і матеріали | 15320,0 | 29139,5 | 13819,5 | 90,21 | |
| 2.2. | Паливно-мастильні матеріали | 1291,4 | 1379,4 | 88,0 | 6,81 | |
| 2.3. | Електроенергія | 2267,3 | 2347,8 | 80,5 | 3,55 | |
| 2.4. | Комплектуючі вироби, запасні частини і допоміжні матеріали | 1036,5 | 1884,7 | 848,2 | 81,83 | |
| 2.5. | Інші матеріальні затрати | 258,1 | 1401,3 | 1143,2 | - | |
| 3. | Матеріаломісткість за прямими витратами | Мм | 0,64 | 0,67 | 0,03 | 4,69 |
| 4. | Прямі матеріальні затрати на підставі планової калькуляції виходячи з фактичного обсягу | Мк | 19329,4 | 36941,3 | 17611,9 | 91,11 |
| 5. | Відхилення цін на матеріальні ресурси | ∆Цр | – | 11030,0 | - | - |
| 6. | Відхилення відпускних цін на продукцію | ∆Ц | - | 5600,0 | - | - |
Відповідно до даних табл.3.2.1 матеріаломісткість продукції в 2009 році збільшилась на 0,03 і складає 0,67. Збільшення матеріаломісткості відбулось за рахунок наступних факторів: