Сума витрат, що відноситься на одержану продукцію, дорівнює сумі незавершеного виробництва на початок року плюс витрати за рік мінус вартість незавершеного виробництва на кінець року. Розділивши цю суму на кількість голів, визначають собівартість голови добового молодняку птиці.
Витрати на інкубацію яєць, які закладені після 10 грудня, розглядаються як затрати на незавершене виробництво. Для його оцінки планову собівартість однієї голови добового молодняку птиці слід поділити на тривалість інкубації у днях і одержаний результат помножити на кількість яєць, що залишилися в інкубаторах на кінець року, та фактичний період їх інкубації у днях. У процесі інкубації поряд з основною продукцією (добовим молодняком) одержують побічну продукцію: незапліднені яйця (визначаються після першого міражу); яйця, вилучені з інкубатора після другого міражу і використані на годівлю птиці; м’ясо забитих добових півників, призначених на корм тваринам; інша побічна продукція (шкарлупа, задохлики). Вартість побічної продукції за реалізаційними цінами чи цінами її використання віднімається від загальної суми витрат по цеху інкубації, які відносяться на продукцію звітного року.
Для визначення суми витрат, віднесених на одержану продукцію інкубації, необхідно до вартості незавершеного виробництва на початок року додати витрати за рік і відняти вартість незавершеного виробництва на кінець року. Розділивши цю суму (без вартості побічної продукції) на кількість голів, визначають собівартість голови ділового добового молодняку птиці.
Структура собівартості – це калькуляція собівартості.
Розглянемо калькуляцію собівартості на прикладі таблиць 1.3.1 та 1.3.2.
Таблиця 1.3.1- Калькуляція собівартості добових курчат.
| Показники | Кількість, голів | Сума, грн.. |
| Незавершене виробництво на початок року | 5000 | 1850 |
| Закладено яйця в інкубатор у звітному році | 350000 | 50085 |
| Добові пташенята за плановою собівартістю, голів | 312000 | 193440 |
| Витрати по цеху інкубації за звітний рік | - | 135473 |
| Вартість побічної продукції | - | 3200 |
| Незавершене виробництво на кінець року | 10000 | 3248 |
| Фактична собівартість добових курчат | - | 180960 |
| Фактична собівартість одного добового курчати | - | 0,58 |
При одночасній інкубації яєць різних видів птиці обчислення собівартості добових курчат проводиться таким чином. Кількість і вартість яєць, закладених на інкубацію, є прямими витратами, тому їх необхідно прямо відносити на собівартість молодняку кожного виду птиці. Всі інші витрати по цеху інкубації розподіляються на відповідні види добового молодняку птиці за допомогою таких коефіцієнтів: яйце куряче – 1,0; качине – 2,5; гусяче – 5,0.
Таблиця 1.3.2 – Калькуляція собівартості добового молодняку курей і качок.
| Показники | Кури | Качки | Разом |
| Закладено яєць протягом року на інкубацію, шт.. | 410000 | 15000 | - |
| Коефіцієнт переведення яєць в умовні яйця | 1,0 | 2,5 | - |
| Кількість умовних яєць, шт.. | 410000 | 37500 | 447500 |
| Фактична собівартість яєць, грн.. | 58671 | 4950 | 63621 |
| Розподіляємо витрати по цеху інкубації, грн.. | 155800 | 14250 | 170050 |
| Оприбуткований добовий молодняк, голів. | 384000 | 13500 | - |
| Загальна сума витрат, грн.. | 214471 | 19200 | 233671 |
| Вартість побічної продукції, грн.. | 4200 | 925 | 5125 |
| Фактична собівартість добового молодняку, грн.. | 210271 | 18275 | 228546 |
| Фактична собівартість однієї голови добового молодняку, грн.. | 0,55 | 1,35 | - |
Таблиця 1.3.3. – Динаміка собівартості продукції птахівництва.
№ | Види продукції | Роки | Звітний рік у % до: | ||||||
| 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | |||||||
| Собівартість 1 ц., в грн. | Всього витрат, тис. грн. | Собівартість 1 ц., в грн. | Всього витрат, тис. грн. | Собівартість 1 ц., в грн. | Всього витрат, тис. грн. | 2002 р. | 2003 р. | ||
| 1 | Яйця, тис.шт. | 90,11 | 270 | 98,78 | 346 | 131,9 | 1517 | 133,5 | 146,4 |
| 2 | Приріст курей | 6,88 | 1058 | 5,91 | 951 | 19,28 | 700 | 326 | 280 |
| 3 | Приріст качок | 7,03 | 485 | 4,96 | 581 | 5,46 | 303 | 110 | 77,6 |
| 4 | Разом | 104 | 1813 | 109,6 | 1878 | 156,6 | 2520 | - | - |
Аналізуючи дані таблиці 1.3.3 можна сказати, що у 2003 році собівартість яєць (тис. шт.) порівняно з 2001 р. та 2002 р. збільшилася відповідно на 46,4% (або на 33,12 грн.). Приріст курей: собівартість у 2003 р. також збільшилася порівняно з попередніми роками на 180%, а це майже у 2 рази.
А от приріст качок у 2003 р. порівняно з 2002 р. зменшилася на 22,4%.
Взагалі по господарству собівартість з роками збільшувалася у 2003 р. порівняно з 2001 р. на 47%. Це відбулося за рахунок того, що працівникам підвищили заробітну плату, також підвищилася ціна на корми для курей і качок.
2.4 Контроль витрат
Контроль економічної ефективності діяльності підприємства за даними обліку виробничих витрат повинен здійснюватися шляхом:
- співставлення фактичних витрат і собівартості в різних звітних періодах;
- співставлення фактичних витрат (загальних і прямих) одного періоду по різних місцях їх виникнення на підприємстві.
Контроль за формуванням собівартості продукції був завжди складною проблемою. Витрати підприємства з метою аналізу і контролю можна поділити на три великі групи.
Перша група – це прямі виробничі витрати: матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші витрати; їх прямо включають у собівартість продукції на підставі документів, що підтверджують їх здійснення.
До другої групи відносяться непрямі виробничі витрати, що включаються у собівартість продукції за допомогою спеціальних методів розподілу. До цих витрат відносяться загальновиробничі витрати.
Третя група витрат – це витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства, але не включаються в собівартість продукції. До таких витрат відносяться адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші операційні витрати.
В умовах постійного розвитку ринку, правильність віднесення витрат на окремі види продукції повинна бути в центрі уваги бухгалтера, оскільки ця сторона фінансово-господарської діяльності є об’єктом аналізу при формуванні ціни. Основним документом, що регламентує облік і калькулювання витрат, є „Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у сільськогосподарському виробництві” № 59 від 05.07.2000 р., на основі якого розробляються галузеві інструкції з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. При цьому на кожному підприємстві є свої особливості в організації виробництва, які необхідно враховувати при організації обліку. З огляду на характер виробничого процесу на підприємстві, незавершеним виробництвом є інкубація яєць, облік яких утруднений. Приймаючи до уваги також тривалість операційного циклу, незавершене виробництво, виробляється по сумі прямих витрат (залишок по рахунку 23 „Виробництво”).
Вивчення обліку витрат на СВК „Вільнянськ” виявило, що з метою спрощення обліку на підприємстві не застосовується розподіл загальновиробничих витрат на постійні і змінні. Внутрішньогосподарським положенням встановлено, що для планування й обліку всі загальновиробничі витрати вважаються постійними.
СВК „Вільнянськ” сплачує комунальний податок.
В ході виборчої аудиторської перевірки встановлено слідуючі, моменти: порушень не виявлено, господарські операції в облікових регістрах відображені своєчасно, формування даних в аналітичному обліку здійснюється згідно первинних документів. В бухгалтерському обліку нарахування податків відображається:
На момент перевірки командировочні витрати, які відносяться на загальновиробничі витрати встановлено:
- в журналах реєстрації командировочних посвідчень листи пронумеровані та прошнуровані;
- суми командированих витрат відображаються по кредиту балансового рахунку 37 „Розрахунки з різними дебіторами” з субрахунком 372 „Розрахунки з підзвітними особами” в журналі-ордері № 3. Доповнення до журналу-ордеру № 3 доповнює розділення підзвітних сум по кореспондованим рахункам.
В ході аудиторської перевірки встановлено:
1. Бувають випадки порушення хронології оформлення командировочних посвідчень. В книзі реєстрації не вказана дата видачі бланку командировочного посвідчення.
2. Також до авансових звітів додаються платіжні документи, дата яких не співпадає датам командировочних посвідчень та авансових звітів.
3. Встановлені випадки, коли до авансових звітів прикладаються заяви підзвітних осіб з проханням утримати недостатню суму із заробітної плати, також відсутній підпис керівника.
Інвентаризація проводиться шляхом фактичного заміру, зважування та рахування цінностей. Після перевірки складаються інвентаризаційні відомості та здаються в бухгалтерію підприємства.
В цехах основного виробництва організовано оперативний облік руху поголів’я птиці, складається баланс руху поголів’я по кожному цеху за місяць. В бухгалтерському обліку незавершене виробництво відображаються як дебетове сальдо по балансовому рахунку 23 „Виробництво”.
В фінансовій звітності сальдо балансового рахунку 23 „Виробництво” відображається в рядку 120 форми № 1 „Баланс”.