По статті „Витрати на оплату праці” обліковують основну і додаткову оплату праці працівників, які безпосередньо зайняті в технологічному процесі виробництва продукції птахівництва. Підставою для нарахування оплати праці є належним чином оформленні первинні документи: табель обліку робочого часу, розрахунок нарахування заробітної плати працівникам тваринництва, наряд на відрядну роботу.
По статті „Відрахування на соціальні заходи” відображують нарахування обов’язкових внесків до Державного Пенсійного фонду, Фонд соціального страхування тощо, як передбачено чинним законодавством.
До статті засоби захисту тварин” відносяться вартість придбаних за рахунок коштів підприємства біопрепаратів і дезинфікуючих засобів. Вартість препаратів, придбаних за рахунок асигнувань із бюджету, списують на зменшення сум цільового фінансування. Витрачення зазначених цінностей контролює ветеринарна служба.
По статті „Корми” відображають вартість кормів власного виробництва та придбаних, витрати на їх внутрішньогосподарське переміщення з поля на постійне місце зберігання. На дану статтю відносять також витрати на приготування кормів у кормоцехах і кормокухнях. Ці суми списують безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляють між ними пропорційно масі згодованих кормів, що залежить від технологічних особливостей приготування та роздачі кормів.
Витрати на транспортування кормів з місць постійного зберігання до кормоцехів, а також безпосередньо на ферму з місця їх зберігання не включають у вартість кормів, а відносять до інших відповідних статей.
По статті „Роботи і послуги” відображають витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами.
Зокрема на дану статтю відносять вартість послуг автомобільного транспорту, тракторного парку, живої тяглової сили, електропостачання, водопостачання тощо.
Підставою для запису витрат по даній статті є нагромаджу вальні відомості з розподілу робіт і послуг власних допоміжних виробництв та рахунки підприємств і організацій, які виконували відповідні роботи або надавали послуги.
По статті „Витрати на ремонт необоротних активів” відображають витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів, які використовуються у тваринництві.
По статті „Інші витрати на утримання необоротних активів” обліковують такі витрати: оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи персоналу, що обслуговує основні засоби; вартість пального та мастильних матеріалів, витрачених на експлуатацію основних засобів у тваринництві; амортизаційні відрахування по будівлях, спорудах та інших об’єктах основних засобів, що нараховуються відповідно до прийнятого порядку.
По статті „Інші витрати” відображують витрати, що безпосередньо пов’язані з виробництвом конкретної продукції тваринництва і не включені до інших статей, а саме; вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, знос спеціального одягу та спеціального взуття, платежі за страхування тварин тощо.
На статтю „Непродуктивні витрати” записують втрати від падежу тварин на вирощуванні та відгодівлі птиці, що відносяться за рахунок господарства. Ці витрати зменшуються на вартість одержаної сировини за цінами можливої реалізації або використання у своєму підприємстві. Загибель тварин, що сталася внаслідок стихійного лиха, відноситься на фінансові результати підприємства, а з вини матеріально відповідальних осіб – за рахунок цих осіб.
По статті „Загальновиробничі витрати” відображають суму загальновиробничих витрат, що припадають на конкретний об’єкт обліку в порядку їх розподілу.[25].
Крім цих рахунків тут можуть бути відкриті такі аналітичні рахунки: „Батьківське стадо” (продукція – інкубаційні яйця); „Промислове стадо” (продукція – харчові яйця); „Вирощування і відгодівля” (продукція – приріст живої маси); „Інкубація” (продукція – добові пташенята). Так як в господарстві утримують різні види птиці, то облік ведуть за їх видами – кури, гуси та качки.
1.3 Облік витрат і обчислення собівартості продукції
В сьогоднішніх умовах, коли професора Я. В. Соколов і В. А. Палій в своїх наукових роботах стверджують, що калькуляція фактичної собівартості не лише громіздка і кропітка справа, але й непотрібна, - детальніше з’ясування цього питання заслуговує на увагу. Обов’язковою умовою існування нормативного методу є складання нормативної калькуляції. Визначення собівартості продукції повинно бути на основі єдиної системи динамічних норм і нормативів, лімітів та інших розрахунків. Ще одним принципом нормативного методу обліку витрат є систематичний перегляд діючих норм у зв’язку із удосконаленням техніки й технологій, організації виробництва, постійний змін норм і відображення в їх плановій і нормативній документації. Норми повинні повно і точно відображати ту частину суспільно необхідного виду продукції чи виконавчих робіт, що є потужним стимулятором суспільного виробництва.[24].
Вивчення П (С)БО 16 "Витрати" показало, що не чітко визначено склад загальновиробничих витрат. Тому зроблена спроба привести склад цих витрат у відповідності до потреб сільськогосподарських підприємств. Так, до складу загальновиробничих витрат галузі відносять витрати:
- оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи та медичне страхування управлінського та виробничого персоналу цехів і галузей;
- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
- витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць;
- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації);
- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовід, ведення та інше утримання виробничих приміщень;
- витрати на охорону праці та техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;
- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів;
- витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг,
- амортизація, витрати на опалення, освітлення та ремонт будинків, споруд, інвентарю загальногалузевого (цехового) призначення, зокрема зерносушарок, ветлікарень, агрокабінетів, лабораторій, бригадних споруд автомобілів ветеринарної медицини;
- амортизація та ремонт техніки, що закріплена за галузями;
- втрати від псування цінностей в межах норм природних втрат.
- інші витрати (втрати від браку і простоїв).
До загальногалузевих (цехових) витрат відносять витрати по організації виробництва і управління галуззю (цехом) рослинництва, тваринництва, промислових виробництв, що включаються в собівартість продукції, яка виробляється в даній галузі.[27].
Сюди відноситься: основна і додаткова заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи і медичне страхування працівників, що належать до апарату управління:
- у рослинництві - агрономи, завідуючі машинним двором та цехом рослинництва, бригадири тракторних відділків та рільничих бригад, завідуючі і працівники току,
- у тваринництві — зоотехніки, лікарі ветеринарної медицини, санітари та інші працівники ветеринарного пункту, лаборанти, завідуючий цехом тваринництва;
- у промислових виробництвах - начальники цехів, майстри.
При обліку загальновиробничих витрат потрібно виділяти окремо загальнобригадні витрати. До їх складу відносять витрати по організації виробництва і управління технологічним процесом у бригаді, а саме:
- витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи та медичне страхування працівників апарату управління підрозділу, орендна плата, амортизація і витрати на ремонт основних засобів бригадного (фермерського) призначення, в тому числі амортизація і ремонт комбайнів та сільськогосподарських машин; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи;
- витрати на утримання польових станів і літніх таборів та інші витрати, пов'язані з правлінням і обслуговуванням виробництва окремих підрозділів, витрати на псування матеріалів в межах норм природних втрат при зберіганні.
В сільськогосподарському виробництві бригади і ферми, як правило, очолюють не звільнені від основної роботи особи, тому до складу витрат на управління бригадами включають лише доплату за керівництво, а іншу оплату відносять на прямі витрати.
При веденні аналітичного обліку бригадні (фермерські) витрати необхідно групувати в розрізі структурних підрозділів (бригад, ферм, цехів).
Раніше наведено склад загальновиробничих витрат різного рівня (галузь, цех, підрозділ). До їх складу входять суми, які характеризують витрати на експлуатацію техніки. Потреба в цьому випливає з того, що на відміну від раніше існуючого плану рахунків, де для цих потреб застосовувався синтетичний рахунок 24 "Витрати на утримання машин і обладнання", в нових умовах ці суми включені до складу загальновиробничих витрат. Однак подібний підхід ускладнює розподіл витрат на утримання сільськогосподарської техніки, так як базою для їх розподілу має бути обсяг виконаних робіт, а той час як загальновиробничі витрати списуються на відповідні об'єкти обліку витрат пропорційно іншій базі, яка має бути передбачена в Типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Тому витрати на утримання техніки повинні обліковуватися на окремих аналітичних рахунках рахунку 91.