Другий розділ пасиву „Забезпечення наступних витрат і платежів” відображає нараховані у звітному періоді майбутні витрати на платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.
У третьому розділі пасиву „Довгострокові зобов’язання” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточною. Наводиться заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (у інших суб’єктів господарювання), на які нараховуються відсотки. Показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою ставкою та податковою базами оцінки.
Четвертий розділ "Поточні зобов'язання" включає короткострокові (до 1 року) кредити банків і позики, а також притягнуті в ході розрахунків засоби кредиторів. Вони погашаються протягом року за рахунок поточних активів. Сюди входить заборгованість за внесками до позабюджетних фондів передбачених чинним законодавством, також відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.
6. Підготовчі роботи перед складанням річного Балансу
Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансових звітів може бути поділений на кілька етапів. Зміст деяких з них залежить від особливостей організації облікового процесу на підприємстві, зокрема класами рахунків для обліку витрат, формою обліку тощо. Проте основними для всіх підприємств є:
• закриття рахунків доходів і витрат;
• визначення чистого фінансового результату звітного періоду;
• інвентаризація залишків на рахунках активів та зобов'язань;
• внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації);
• складання Звіту про фінансові результати. Балансу та інших форм фінансової звітності;
• коригування показників звітності і(або) підготовка Приміток щодо подій після дати балансу .
Перед складанням річного балансу обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути, погоджені з ними і відрегульовані. За діючим положенням передбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники 1 річного балансу обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.
Перевірка узгодженості показників звітів (у межах одного звіту чи різних звітів) може відбуватися одночасно з їх складанням. При проведенні інвентаризації та регулюванні її результатів слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями.
7. Порядок складання Балансу
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного період Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності, є календарний рік. Проміжна звітність (місячна, квартальна) складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
У формах бухгалтерських звітів наводять усі передбачені показники. Якщо не заповнюється та чи інша стаття (рядок, графа) через відсутність у підприємства відповідних активів, пасивів, операцій, ця стаття (рядок, графа) позначається прокресленням.
У бухгалтерському звіті підприємства має бути забезпечена порівнювальність звітних даних з показниками за відповідний період минулого року або з даними на початок року.
Особливо важливо встановити тотожність балансових показників розділу III пасиву і розділу III активу з кредиторською або дебіторською заборгованостями по розрахунках з бюджетом і даними, що містяться у податковому органі, про стан цих розрахунків на дату складання балансу.
Таким же чином балансові статті "Розрахунковий рахунок" і "Валютний рахунок" (розділ III активу), а також "Довгострокові кредити банків" і "Короткострокові кредити банків" (розділи III та IV пасиву) мають співпадати з відповідними виписками банків по розрахунковому рахунку, валютному і кредитам, якщо підприємство не прийняло рішення показувати разом із залишками непогашених кредитів належні банкам проценти за ці кредити. Ідентичними мають бути і балансові дані кредиторської і дебіторської заборгованостей за різними розрахунками (крім спільних боргів та сум, що рахуються у кредиторів та дебіторів) з урахуванням результатів інвентаризації (взаємної звірки) цих розрахунків.
Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позиках про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів мають відповідати даним, що вказані у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не припускається.
8. Примітки щодо розкриття окремих статей Балансу
Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:
· Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.
· Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
· Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.
У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:
· Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.
· Факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.
У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.
9. Примітки про події після дати Балансу
Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.
Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.
Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.
Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.
Орієнтовний перелік подій після дати балансу
1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу
· Оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною.
· Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу.
· Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах.
· Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу.
· Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату.
· Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності.
2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу