У цьому контексті набуває важливого значення виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України, затвердженої Указом Президента України № 1433/2003 від 13.12.03. Для підвищення ефективності реалізації Програми необхідно забезпечити активну взаємодію органів виконавчої влади з парламентськими структурами, органами місцевого самоврядування, організаціями третього сектору та засобами масової інформації.
Організація в українському теле- та радіоефірі трансляції програм з країн ЄС дозволить широкій українській громадськості не тільки отримувати знання про внутрішні трансформації в ЄС та результати його розширення, але й наблизить Україну до інформаційного простору Європейського Союзу.
Важливо також забезпечити постійну присутність України в європейському інформаційному просторі з метою формування в Європі позитивної громадської думки щодо перспектив євроінтеграційного курсу України.
Необхідним є створення загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права, забезпечення доступу до європейських правничих, бібліографічних та інших інформаційних баз даних; підготовка та публікація друкованих видань про ЄС, видання підручників і навчальних посібників, бюлетеня "Євроінформ", виготовлення рекламної продукції з метою поширення об'єктивної інформації про Європейський Союз.
Успіх інформаційної кампанії неможливий без активної роботи із засобами масової інформації. Участь українських мас-медіа у політичному, соціально-економічному, культурному житті через конференції, семінари, ознайомчі поїздки в ЄС сприятиме неупередженому висвітленню різних аспектів діяльності ЄС у засобах масової інформації України.
Акценти інформаційної кампанії необхідно перенести і в регіони. Відновлення "вуличного телебачення" з метою висвітлення різних аспектів життя в країнах-членах ЄС, створення інформаційних центрів з питань європейської інтеграції, проведення публічних заходів, присвячених міжрегіональному співробітництву між Україною та ЄС у т. ч. в рамках єврорегіонів дасть можливість врахувати потреби та інтереси мешканців різних регіонів України.
Майбутнє Європи за молоддю. Тому важливо вже сьогодні запроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах програмні курси про Європейський Союз; проведення серед учнівської молоді міжнародних, всеукраїнських, регіональних конкурсів, олімпіад, конференцій з питань співробітництва між Україною та ЄС; формування мережі "європейських клубів" при навчальних закладах; організації в бібліотеках України "куточків ЄС", де зберігатимуться інформаційні матеріали про ЄС.
Загалом, інформаційна робота стосовно реалізації євроінтеграційної стратегії України повинна бути комплексною та мати відповідне ресурсне і фінансове забезпечення.
Розширення Євросоюзу зумовлює необхідність перегляду деяких підходів до адаптації національного законодавства до норм і стандартів ЄС. Це передбачає:
* по-перше, у коротко- та середньостроковій перспективі адаптація має стати одним з основних інструментів інтеграції України в економічні та соціальні структури ЄС: адаптація законодавства України до законодавства ЄС у пріоритетних сферах співробітництва відкриє нам доступ до внутрішнього ринку Євросоюзу;
* по-друге, застосування прагматичного підходу у сфері адаптації - віднині потрібно визначати конкретні цілі та строки їх досягнення. При цьому бажано, щоб такі цілі визначались спільно з ЄС;
* по-третє, визначення цілей і напрямів адаптації має ґрунтуватись на комплексному науковому підході, який включатиме порівняльно-правовий аналіз регулювання правовідносин в Україні та ЄС, прогнозні оцінки економічних та соціальних наслідків адаптації національного законодавства у конкретних сферах;
* по-четверте, адаптація має реалізовуватися у тісній взаємодії уряду та парламенту, оскільки лише прийняття та наступна імплементація законодавчих актів є кроком на шляху запровадження відповідних норм та стандартів ЄС.
Питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу постало перед нашою державою після укладення Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх держава-ми-членами.
На сьогодні в Україні в основному сформовано нормативно-правову базу та інституційний механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Адаптація законодавства до норм і стандартів ЄС визнана одним з пріоритетів співробітництва України з ЄС.
В Україні вже сформульовано завдання та досягнуто певного прогресу у створенні ефективної правової системи, яка передбачає належне виконання законів через адекватну практику застосування дійових регуляторних та незалежних судових органів. Це необхідно для підвищення економічної активності та прискорення економічного зростання. Основним орієнтиром правової реформи, яку здійснює Україна, обрано саме європейську модель правової системи, покладену в основу функціонування внутрішнього ринку ЄС.
Інтенсифікація співробітництва України з ЄС у сфері адаптації має передбачати запровадження механізмів спільного формулювання чітких і конкретних цілей, критеріїв оцінки та строків їх досягнення. Необхідно забезпечити спільну з ЄС підготовку графіка наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, про що було домовлено під час Ялтинського саміту Україна - ЄС 7 жовтня 2003 р.
При цьому адаптація законодавства є важливим завданням органів державної влади. Основними інструментами дальшої роботи мають стати Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Плани-графіки адаптації у пріоритетних сферах.
Вже цього року потрібно створити загальнодержавну інформаційну мережу з питань європейського права, завершити підготовку україномовного глосарію термінів права ЄС, активізувати перекладацьку роботу актів європейського права обсягом до 10 000 сторінок на рік, продовжити комплексний порівняльно-правовий аналіз регулювання правовідносин у пріоритетних галузях співробітництва України та ЄС. Наше завдання - адаптувати законодавство України до законодавства ЄС у сферах, визначених статтею 51 УПС.
Для забезпечення інформаційного, науково-експертного, аналітичного та методологічного супроводу адаптації законодавства України до законодавства ЄС має бути створено урядовий орган державного управління.
Належне виконання вищезазначеного можливе за умови адекватного фінансування насамперед з Державного бюджету України. Актуальним залишається фінансування роботи з адаптації окремою бюджетною програмою. Слід також більш широко використовувати можливості європейських фондів та технічну допомогу.
Поряд з новими можливостями, що відкриваються для України внаслідок розширення ЄС, цей процес несе з собою також низку серйозних викликів.
У цілому формування на кордонах України могутнього інтеграційного об'єднання з єдиними торговельними правилами, тарифом, адміністративними нормами та процедурами вигідно Україні, оскільки спрощує ведення бізнесу з європейськими компаніями та поліпшує умови торгівлі та інвестування. Розширення стане важливим чинником прискорення економічного розвитку нових членів ЄС, а це означає появу нових бізнесових можливостей для України.
Загалом в економічному вимірі після розширення відбудуться такі зміни:
- ЄС стане найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом зростання і розширення українського імпорту. Загальне зниження середньозваженого тарифу в результаті розширення ЄС матиме позитивну роль для українських експортерів;
- ЄС максимально сприятиме інтеграції українських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж у європейську інфраструктуру;
- в Україні активніше запроваджуватимуться європейські норми і стандарти в усіх сферах життєдіяльності суспільства;
- Україна виграє (передусім малі та середні підприємства) від єдиної системи торгових правил, єдиного митного тарифу та єдиної системи адміністративних процедур у розширеному ЄС.
Україна отримає вигоду від приєднання нових держав-членів ЄС до Генеральної системи преференцій та відповідного додаткового зменшення митних тарифів; також можливим є перенесення в Україну ряду виробництв з нових держав-членів та очікується позитивний вплив на розвиток прикордонних регіонів України, надходження до них іноземних інвестицій та розбудова транспортної інфраструктури.
Однак у короткостроковій перспективі (2008-2009 pp.) наслідки розширення ЄС для окремих сфер співробітництва будуть пов'язані з ризиками скорочення доступу українських товарів та послуг на ринки нових держав-членів ЄС.
Основними чинниками, які можуть призвести до небажаних наслідків для України у торговельно-економічній сфері, є такі:
- денонсація угод про вільну торгівлю між Україною та країнами Балтії, що може призвести до погіршення конкурентних позицій України на відповідних ринках;
- поширення на нові держави-члени ЄС європейських угод щодо лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій для країн, які розвиваються, що може спричинити відносне погіршення конкурентних позицій України на ринках деяких товарів середньої технологічності;
- приєднання нових держав-членів ЄС до системи нетарифних обмежень щодо українського експорту, зокрема запровадження квот на імпорт з України продукції чорної металургії;
- часткова втрата українськими експортерами традиційних ринків збуту в нових державах-членах ЄС внаслідок поширення на експорт до цих країн антидемпінгових заходів, які застосовує ЄС до України;