Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів та конкретна методика їх дослідження залежать від особливостей технології, а також від видів сировини, матеріалів і енергоносіїв, які використовуються.
Проте завжди слід виявити вплив таких двох факторів:
1) зміна питомих витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції – фактор “норм”;
2) зміна собівартості заготівлі одиниці сировини і матеріалів – фактор “цін”.
Останній фактор “реагує” на такі наступні явища:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;
б) транспортні витрати, до яких належать і вантажно-розвантажувальні витрати;
в) заготівельні витрати.
Зміна питомих витрат сировини і матеріалів може також відбуватись під впливом причин:
- пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спря-мованих на зниження норм витрачання;
- зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрат.
Отже, при проведенні аналізу прямих матеріальних витрат необхідно враховувати вплив всіх можливих чинників, не завжди пов’язаних з конкретним процесом виробництва. Всеохоплюваність є дуже важливою умовою для проведення якісного аналізу.
Розрахуємо вплив вищезгаданих факторів на прикладі використання сировини для виготовлення ікри кабачкової на Дрогобицькому плодоконсервному заводі.
Таблиця 3.2.
Матеріальні витрати на виготовлення ікри кабачкової на ДПКЗ
(тис. ум. банок).
| Матеріали | За планом | Фактично | Відхи- лення | ||||
| Норма витрат, кг | Ціна, грн.. | Сума, грн. | Норма витрат, кг | Ціна, грн.. | Сума, грн. | ||
| Кабачки свіжі | 1300 | 0,30 | 390,00 | 1350 | 0,25 | 337,50 | -52,50 |
| Цибуля ріпчаста | 120 | 0,40 | 48,00 | 115 | 0,43 | 49,45 | +1,45 |
| Олія, сіль, спеції | 5 | 3,2 | 16,00 | 4,8 | 3,8 | 18,24 | +2,24 |
| Інші матеріали | - | - | 136,00 | - | - | 130,00 | -6,0 |
1. Етап деталізації відхилення.
З вихідних даних таблиці ми бачимо, що при загальній економії матеріалів 54,81 грн. на 1 туб ікри, перевитрати з двох видів матеріалів склали 3,69 грн. (1,45 + 2,24). Це й буде резерв зниження матеріальних витрат у розрахунку на один виріб. Проведемо відповідні розрахунки.
2. Виявлення резервів.
фактор “норм”: (1350 - 1300)*0,30 = 15,00 грн.
фактор “цін”: (0,25 – 0,30)*1350 = - 67,50 грн.
Р а з о м - 52,50 грн.
Цибуля ріпчаста.
фактор “норм”: (115 – 120)*0,40 = - 2,00 грн.
фактор “цін” : (0,43 – 0,40)*115 = +3,45 грн.
Р а з о м +2,45 грн.
Олія, сіль, спеції.
фактор “норм”: (4,8 – 5)*3,2 = - 0,64 грн.
фактор “цін” : (3,8 – 3,2)*4,8 = +2,88 грн.
Р а з о м +2,24 грн.
Отже, резерв економії на виробництво 1 туб кабачкової ікри становить 6,33 грн. (3,45 + 2,88), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 3,69 грн. Для визначення загальних сум впливу факторів і резервів слід помножити одержані результати на обсяг випуску даної продукції на заводі за звітний період. Так, наприклад, за ІІІ квартал 2001 року на Дрогобицькому плодоконсервному заводі було вироблено 2736 туб кабачкової ікри. Отже, загальний резерв економії по цьому виробу становить:
6,33*2,736 = 17,32 грн.
Аналіз матеріальних витрат завжди завершується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.
У більшості галузей промисловості витрати на оплату праці мають значно меншу частку в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте, загальновідомо, одним з найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові витрат на оплату праці слід завжди приділяти першочергову увагу.
Плодоовочеві консервні підприємства належать до промислових підприємств сезонного характеру, тому виробничо-напруженими вважаються літній та осінній періоди. Відповідно до напруженості виробництва коливається й кількість виробничих працівників. Так, на ДПКЗ середньоспискова чисельність працівників становить 283 чоловіка, з яких 78% - виробничий персонал. В сезон підприємство працює на повну потужність і при цьому, відповідно, залучені всі трудові ресурси.
При проведенні аналізу витрат на оплату праці необхідно використовувати 2 напрямки:
1) аналіз фонду оплати праці як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми (1-ПВ);
2) аналіз оплати праці за окремими статтями калькулювання, насамперед, за самостійною статтею – зарплата виробничих працівників.
Перший напрям має явні переваги, оскільки ґрунтується на всебічній інформації звітності за трудовими показниками. Аналіз виконання фонду оплати праці розпочинають з визначення абсолютного відхилення від планового фонду або фактичного за базовий період. Після цього досліджують причини такого відхилення. Розглянемо приклад аналізу витрат на оплату праці виробничих працівників на досліджуваному підприємстві. В таблиці 3.3. подані вихідні дані для цього.
Таблиця 3.3. Розрахункові дані для проведення аналізу витрат на оплату праці на Дрогобицькому ПКЗ.
| Показник | План | Факт | Відхилення |
| Середньо облікова чисельність працівників, чол. | 290 | 283 | -7 |
| Обсяг середньої заробітної плати, грн. | 189,90 | 175,60 | -14,3 |
| Фонд оплати праці, грн. | 55071 | 49695 | -5376 |
Відхилення показника фонду оплати праці та розрахунок впливу факторів можна відобразити у розрахунковій таблиці способом абсолютних різниць.
Таблиця 3.4. Розрахунок впливу факторів на зміну фонду оплати праці способом абсолютних різниць.
| №пор. | Вплив чинників | ФОП,грн. | За рахунок | ||
| чисельність, А | зар. плата, Б | чин. | розрахунок впливу | ||
| 1 | 290 | 189,90 | 55071 | - | - |
| 2 | -7 | 189,90 | - | А | -1329,3 |
| 3 | 283 | -14,3 | - | Б | -4046,9 |
| 4 | 283 | 175,60 | 49695 | - | - |
Отже, на зменшення фонду оплати праці на 5376 грн. мали вплив 2 фактори: середньо облікова чисельність працівників (-7) та обсяг середньої заробітної плати працівників (-14,3). Їх зменшення призвело до скорочення обсягу ФОП відповідно на 1329,3 та 4046,9 гривень.
Кожен з проаналізованих чинників в сою чергу підпадає під вплив інших показників. Наприклад, середньорічна заробітна плата одного робітника залежить від дії таких факторів: кількості робочих днів у періоді, тривалості робочого дня (зміни), середньогодинної оплати.
Під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників потрібно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна, додаткова та ін.), а також виявити непродуктивні виплати. Серед останніх найбільш відомі такі:
1) доплати у зв’язку зі змінами умов праці;
2) доплати за роботу в понаднормативний час;
3) оплата цілодобових простоїв та годин внутрішньо- змінних простоїв;
4) заробітна плата у складі браку продукції.
Крім того, у складі нарахованої заробітної плати можуть бути такі приховані суми, як оплата невиконаних технологічних операцій, не виготовленої готової продукції (приписки обсягів виробництва)тощо. Ці суми слід враховувати як резерви економії фонду заробітної плати.
Зменшення непродуктивних виплат заробітної плати зовсім не суперечить підвищенню основних тарифних розцінок і погодинної плати, особливо коли спостерігається відповідне зростання продуктивності праці. Взагалі підвищення рівня заробітної плати на сучасному етапі – надзвичайно важливий економічний і соціальний фактор, проте він залежить не лише від продуктивності праці, а й має тісно узгоджуватися з фінансовим станом підприємства.
Частка витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості продукції займає хоч незначну питому вагу, проте цю складову собівартості не варто оминати увагою. У великих промислових виробництвах такі витрати, як загальновиробничі та загальногосподарські, мають суттєве значення.
При аналізі витрат на обслуговування виробництва треба пам’ятати, що вони в своїй більшості мають сталий характер. Тому, звичайно обмежуються визначенням абсолютних відхилень по складеному за цими витратами кошторису. Винятком є витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання (крім амортизації), які за своєю суттю є змінними, оскільки залежать від обсягу виробництва. За цими витратами розраховують також відносне відхилення, порівнюючи фактичні витрати з даними кошторису, перерахованими на відсоток виконання плану випуску товарної продукції. В подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних витрат від планових.
Причинами відхилень за окремими статтями витрат можуть бути:
амортизація устаткування – зміна вартості устаткування, в тому числі внаслідок переоцінки. Дострокового надходження й вибуття основних засобів, зміна порядку і норм амортизаційних відрахувань;
поточний і капітальний ремонт – зміна норм витрачання і цін на ремонтні матеріали, зміна погодинної оплати робіт і трудомісткості їх виконання, зміна кількості устаткування й обсягів виконаних робіт тощо.
Причинами відхилень за статтями витрат можуть бути також необґрунтованість плану і неправильне їх віднесення.