В якості висновку резюмуємо основні положення курсової роботи:
· Африка займає перше місце по запасах руд марганцю, хромітів, бокситів, золота, платини, кобальту, алмазів, фосфоритів. Великі також ресурси нафти, природного газу, графіту, азбесту.
· Частка Африки у світовій гірничодобувній промисловості - 1/4. Майже вся сировина, що добувається, і паливо вивозиться з Африки в економічно розвиті країни, що ставить її економіку у велику залежність від світового ринку.
· Усього в Африці можна виділити сім головних гірничопромислових районів. Три з них знаходяться в Північній Африці і чотири - до півдня від Сахари.
· Південна Африка всесвітньо відомий постачальник золота, платини й алмазів; країна добуває їх у колосальних кількостях.
· Світовий ринок у даний час практично насичений усіма видами мінеральної сировини. У цих умовах найбільші світові продуценти з індустріальних країн, здатні впливати на торгову політику своїх держав, не зацікавлені в появі нових продавців, що пропонують сировину за низькими цінами.
· Усе більше число країн третього світу бере курс на розвиток сировинних галузей промисловості за рахунок засобів іноземних інвесторів. Ця обставина, з одного боку, надає великим корпораціям можливість вибору об'єктів для інвестування, а з іншого боку - веде до поступового зниження світових цін на більшість видів сировинної продукції (головним чином за рахунок економії на оплаті праці).
· Багато держав Півночі і Півдня Африки створили нові природоохоронні міністерства, у той час як більшість східноафриканських держав забажали утворити самостійні координаційні природоохоронні структури, такі як Національне управління по охороні і раціональному використанню навколишнього середовища і Національний секретаріат із проблем навколишнього середовища в Кенії. У країнах Західної і Центральної Африки зустрічаються як природоохоронні міністерства, так і координуючі організації. Природоохоронні підрозділи часто включаються до складу існуючих міністерств.
1. Быховер Н.А. Экономика минерального сырья, тт. 1–3. М.: МГУ, 1997.
2. Каверин А.Н. Обзор минеральных ресурсов стран мира, М.: Финансы и статистика, 1999. – 517с.
3. Калитин В.Освоение минерально-сырьевых ресурсов в условиях глобализации // Проблемы теории и практики управления, 2005, №6, с.17-23
4. Мінеральні ресурси світу. К.: Либідь, 2003. – 421с.
5. Станицький Г.В., Родіонов А.И. Екологія. К.: Вища школа, 1999. – 318с.
6. Старостин В.И. Минерально-сырьевые ресурсы мира в третьем тысячелетии // СОЖ, 2001, No 6, с. 48–55.
7. Яншин А.Л., Месеуа А.И. Уроки экологических расчетов. М.: МГУ, 2001. – 457 с.