У серпні 1999р. на базі т. зв. "української команди" ЄБРР, яка належить до бізнес-групи Південної та Східної Європи, було створено окремий департамент ЄБРР по Україні із розміщенням у Києві [18].
В процесі реалізації програм та проектів реформування економіки Україна тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку по наступних напрямках:
розвиток приватного сектору економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в акціонерному капіталі українських приватних підприємств;
розвиток фінансового сектору, а саме - підтримка кредитоспроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних підприємств;
інвестиції в енергетичний сектор, а саме - реалізація проектів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій;
підтримка підприємств сільськогосподарського сектору з метою надання національному агропромисловому комплексу можливості отримання фінансування для придбання мінеральних добрив, насіння, сільськогосподарської техніки та обладнання;
впровадження інфраструктурних проектів, зокрема, в галузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж тепло - та водопостачання;
підтримка приватизаційних процесів шляхом надання технічних послуг та фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;
експортні виробництва у машинобудуванні;
розвиток готельного господарства, експериментальні проекти у житловому будівництві.
Процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування. Сумарні фінансові зобов'язання по проектам за весь період діяльності ЄБРР в Україні перевищили 1,4 млрд. євро. Станом на кінець березня 2002 року, портфель проектів ЄБРР в Україні, які знаходились у стані реалізації, складався із 54 проектів. У вересні 2002 року вартість портфелю (працюючі активи, тобто вже профінансовані кошти, та неосвоєні зобов'язання) становила 967,4 млн. євро. З них працюючі активи складали 370,1 млн. євро, або 38% [18].
Портфель проектів ЄБРР переважно сконцентровано у приватному секторі - 69% (667,7 млн. Євро) від усього обсягу фінансування - порівняно із 31% у державному секторі (300,8 млн. Євро). Такий "портфельний коефіцієнт" повністю відповідає статутному нормативу ЄБРР, за яким цей коефіцієнт після п'яти років операцій ЄБРР у країні має бути не менш ніж 60% (приватний сектор) та 40% (державний). Водночас, слід зазначити, що у найближчому часі цей коефіцієнт може дещо змінитись на користь державного сектору після ухвалення ряду проектів у муніципальному секторі та у транспортній галузі.
Нова стратегія ЄБРР в Україні
На сьогодні, із урахуванням покращення економічної та фінансової ситуації в Україні, підвищення попиту на середньо - та довгострокові фінансові ресурси з боку бізнесу можливо очікувати, що обсяги проектного фінансування ЄБРР проектів в Україні становитимуть 200-300 млн. євро на рік [18].
3 вересня 2002 року була ухвалена нова Стратегія ЄБРР щодо України.
Стратегія затверджує основні пріоритетні сектори діяльності Банку в Україні на найближчий період [18]:
1. Вироблення та постачання електроенергії:
сприяння приватизації наступної групи енергопостачальних компаній, використовуючи головування у Робочій групі з питань реформування галузі;
продовження практики постприватизаційного інвестування з метою підтримки стратегічних інвесторів;
фінансування окремих проектів у галузі вироблення електроенергії, які демонструють цінність стратегічних інвестицій.
2. Природні ресурси: нафта та газ:
здійснення проектів у газовому секторі;
моніторинг ситуації навколо газотранспортної системи України;
підготовка проектних пропозицій в галузі видобутки нафти та газу спільно із стратегічними інвесторами;
моніторинг ситуації навколо нафтопроводу Одеса-Броди.
3. Транспортна інфраструктура та послуги:
пошук нових можливостей для інвестування в контексті західного залізничного коридору; реструктуризація автошляхового господарства;
сприяння консолідації авіатранспортної галузі.
4. Муніципальна інфраструктура:
здійснення другого етапу Програми розвитку комунальних підприємств України із залученням водоканалів у 2-3 невеликих містах;
здійснення проектів у галузі теплопостачання в окремих українських містах;
сприяння створенню умов для фінансування проектів з боку міст та зменшення залежності від гарантії держави.
5. Телекомунікації:
надання фінансової та технічної допомоги у приватизації Укртелекому (за умови створення сприятливого для реформ середовища).
6. Енергозбереження:
здійснення проектів, які більш повно відповідають мандату Групи з питань енергозбереження;
активна участь у політичному діалозі з урядом у Робочій групі з питань енергозбереження.
фінансовий сектор та малий бізнес;
виплата траншів кредитної лінії МСП ІІ під гарантії уряду та започаткування прямого кредитування деяких банків;
збільшення кредитування банків з іноземним капіталом;
збільшення обсягу Програми сприяння торгівлі, залучивши до участі в ній нові українські банки;
розширення присутності Українського банку мікрокредитів у регіонах;
Вивчення можливості фінансування акціонерного капіталу більшої кількості банків;
продовження діалогу з НБУ щодо необхідності посилення банківського регулювання;
розробка основ іпотечного кредитування.
7. Агробізнес та сільське господарство:
фінансування переробних галузей;
запровадження схем фінансування під складські розписки з метою їх застосування для врожаю 2003 року.
Враховуючи обмеженість потенційних проектів, визначених у новій Стратегії ЄБРР в Україні, принципового значення набуває здійснення кроків, спрямованих на більш активний пошук нових можливостей бізнесу відповідними підрозділами ЄБРР та на найбільш енергійне "проштовхування" українських проектів через кредитний комітет Банку.
Першочергову роль у цьому процесі відіграє Представництво ЄБРР в Україні. Його активність у згаданому контексті протягом останніх двох років була дещо неадекватною наявним в Україні можливостям. У цьому зв'язку варто порушувати перед керівництвом Банку питання щодо необхідності підвищення результативності діяльності банкірів в Україні щодо пошуку нових проектів, а також щодо забезпечення відповідності за якість та обґрунтованість проектів, які пропонуються.
Питання щодо організації двохстороннього механізму розробки переліку потенційних проектів для фінансування з боку Банку у державному секторі (із залученням суверенних гарантій). В разі започаткування такого механізму українська сторона має скласти перелік пріоритетних проектів, а фахівці ЄБРР визначатимуть серед них ті проекти, які становитимуть інтерес для Банку.
Потенційні проекти
У Стратегії також визначено перелік проектів Банку в Україні на найближчу перспективу. На остаточних стадіях підготовки знаходяться проекти загальною вартістю близько 350 млн. євро.
Серед них найбільш значними є [18]:
постприватизаційні проекти у енергорозподільчому секторі (120 млн. євро);
фінансування приватного проекту у сфері енергогенерації (57 млн. євро);
підтримка програми фінансування у сільскогосподарському секторі за складськими розписками (87 млн. євро).
Потенційні проекти у муніципальній інфраструктурі посідають важливе місце. Серед них:
програма розвитку муніципального водогосподарства (до 90 млн) - триває підготовка проектів у містах, які ЄБРР вибрав для першої фази проекту (Маріуполь, Севастополь, Херсон);
муніципальний кредит по енергозбереженню (до 60 млн) - реабілітація тепломереж у 5-8 містах України. Проект потребуватиме узгодження із Урядом стратегії та пріоритетів реабілітації систем муніципальних тепломереж.
Проекти на суму більше ніж 480 млн. євро знаходяться на попередньому розгляді у фахівців Банку.
Також потрібно визначити, що муніципальні проекти, наведені вище, потребуватимуть надання у 2003 р. суверенних гарантій на суму більш ніж 140 млн. доларів.
Динаміка портфелю у 2000-2002 роках
Портфель проектів ЄБРР в Україні відрізняється достатньою диверсифікованістю. У структурі домінували агропромисловий комплекс (28%), банківсько-фінансова система (включно з підтримкою малого і середнього бізнесу) (19%), енергетика (16%), транспортна інфраструктура (14%), промисловість (7%), телекомунікації (3%), енергозбереження (2%), муніципальне господарство (2%), інше (7%) [18].
Протягом 2000-2002 років Радою директорів ЄБРР було затверджено 11 нових проектів в Україні (із них непідписним залишився лише один - муніципальний Проект переробки твердих відходів у Харкові).
Найважливішими серед них є [18]:
Проект "Балкани Газтранзит Фаза ІІ" (107.4 млн. євро): один із найбільш важливих проектів ЄБРР у 2000 році. Цей проект, спрямований на покращення пропускної здатності української газотранспортної системи на південно-європейському напрямку, передбачає спорудження паралельних газотранспортних потужностей довжиною 70 км у південно-західній Україні. Проект має великий демонстраційний ефект, оскільки він є першим прикладом (разом з першою фазою проекту) приватного фінансування із залученням іноземних інвестицій і кредитів у газотранспортному секторі України. Крім цього, проект розглядається керівництвом ЄБРР як вдала модель проектного фінансування у цьому важливому секторі, яка поєднує у одному проекті інтереси Росії, України та західних сторін, а також міжнародні фінансові інститути.
Позика Дніпропетровському олієекстракційному заводу (48 млн. євро): ухвалена у 2001 році кредитна угода є третім кредитним проектом між ЄБРР та ДОЕЗ. Даний кредит дозволить підприємству профінансувати потреби в оборотному капіталі та здійснити розширення обсягів експорту, зокрема Росії.