Міжнародні валютні ринки та їх функції (стр. 4 из 6)

Основними відмінностями між ф'ючерсами і опціонами є наступні:

- володар опціону має нагоду купити або продати валюту, але не зобов'язаний робити цього;

- для того щоб купити або продати опціон, необхідно заплатити одній із сторін додаткову премію. Це означає, що опціон на відміну від ф'ючерсу має певну ціну;

- торги по опціонах в основному проводяться на позабіржовому ринку цінних паперів.

Розглянуті сегменти валютного ринку в сучасних умовах зазнають подальшої еволюції. Як вже йшлося, касовий ринок практично все ще зберігає перше місце за об'ємом операцій серед інших сегментів в загальному обороті валютного ринку. В той же час форвардний ринок на початку 90-х років розвивався значно швидше, ніж касовий ринок. Об'єм операцій з валютними опціонами також істотно зріс, хоча щодо інших сегментів його частка в загальному обороті валютного ринку поки ще залишається скромною.[3;c138]

1.3. Функції валютного ринку

Валютний ринок виконує наступні основні функції:

1. обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів;

2. формування валютного курсу на основі попиту і пропозиції на валюту;

3. хеджування (страхування) від валютних і кредитних ризиків;

4. проведення грошово-кредитної політики (центральні банки, казначейства);

5. отримання прибутку у вигляді різниці курсів валют і відсоткових ставок за різними борговими зобов'язаннями (комерційних банків, підприємств).

З організаційно-функціональної точки зору (як результат реалізації економічних функцій) валютні ринки забезпечують обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг, робіт; своєчасне здійснення міжнародних розрахунків; взаємозв'язок різних ринків; стихійне визначення валютних курсів шляхом балансування попиту і пропозиції; надання механізмів захисту від валютних ризиків; диверсифікацію валютних резервів банків, підприємств і держави; валютну інтервенцію; використання ринку державами для цілей їх грошово-кредитної і економічної політики; отримання прибутку у вигляді різниці курсів валют і процентних ставок; регулювання валютних курсів національної валюти до іноземних валют (державне і ринкове); проведення валютної політики, направленої на державне регулювання вказаної області економіки і інші заходи. (див. Додаток 1,2)

З організаційно-інституційної точки зору валютні ринки є сукупністю уповноважених банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських контор, іноземних банків, що здійснюють валютні операції.

З організаційно-технічної точки зору валютний ринок є сукупністю комунікаційних систем, що зв'язують між собою банки різних країн, що здійснюють міжнародні розрахунки і інші валютні операції.

2. Механізм функціонування міжнародного валютного ринку на сучасному етапі глобалізації світової економіки

2.1. Обсяги та структура валютних операцій

Сучасний валютний ринок являє розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Динаміка обороту на валютному ринку України наведено в таблиці 1.

Аналізуючи динаміку обороту на валютному ринку України можна зробити наступні висновки:

Таблиця 1.

Динаміка обороту на валютному ринку України, млн. дол.

Сегменти валютного ринку	2005 p.	2006 p.	2007 p.	відхилення, +,-		темпи росту показники, %
				2006 до 2005	2007 до 2006	2006 до 2005	2007 до 2006
Українська міжбанківська валютна біржа	5,3	3,1	4,1	-2,2	1	58,49	132,26
Міжбанківський валютний ринок	10,5	22,6	16,6	12,1	-6	215,24	73,45
Міжнародний валютний ринок	3,2	5,4	3,1	2,2	-2,3	168,75	57,41
Операції з готівкою	4,8	6,1	5,3	1,3	-0,8	127,08	86,89
Разом	20,9	37,2	29,1	16,3	-8,1	177,99	78,23

Рис. 1. Динаміка валютного ринку України

- обсяг обороти валюти на міжбанківській валютній біржі у 2005 році становив 5,3 млн. дол., у 2006 році обсяг обороту зменшився на 2,2 млн. дол. та становив 3,1 млн. дол. (темп падіння 58,49%), у 2007 році – 4,1 млн. дол., що на 1 млн. дол. більше ніж у 2006 році;

- на міжбанківському валютному ринку спостерігається нестабільна тенденція: у 2006 році зростання до 22,6 млн. дол., а у 2007 році – зменшення до 16,6 млн. дол., зменшення до попереднього року становить 6,0 млн. дол.;

- міжнародний валютний ринок протягом даного періоду майже не змінився. Якщо у 2005 році оборот на даному сегменті ринку становив 3,2 млн. дол.., то у 2007 році – 3,1 млн. дол.;

- операції з готівкою мають нестабільну динаміку: 2006 рік – зростання показника (6,1 млн. дол.), 2007 рік – спад (5,3 млн. дол.);

- в цілому оборот на валютному ринку України з 2005 року (20,9 млн. дол.) до 2007 року (29,1 млн. дол.) зріс на 8,2 млн. дол.

Структуру обороту на валютному ринку України наведено в таблиці 2.

Щодо структури валютного ринку то він характеризується такими даними:

- в динаміці відбувається зменшення частки сегменту української міжбанківської валютної біржі з 25,36% (2005 р.) до 14,09% (2007 р.);

- питома вага міжбанківського валютного ринку навпаки зросла з 50,24% (2005 р.) до 57,04% (2007 р.);

- з розвитком періоду зменшується частка операцій міжнародного валютного ринку та операцій з готівкою. Питома вага даних показників у 2007 році відповідно становила 10,65% та 18,21%

Таблиця 2.

Структура обороту на валютному ринку України

Сегменти валютного ринку	2005 p.	2006 p.	2007 p.	Структура, %			відхилення, +,-
				2005р.	2006р.	2007р.	2006 до 2005	2007 до 2006
Українська міжбанківська валютна біржа	5,3	3,1	4,1	25,36	8,33	14,09	-17,03	5,76
Міжбанківський валютний ринок	10,5	22,6	16,6	50,24	60,75	57,04	10,51	-3,71
Міжнародний валютний ринок	3,2	5,4	3,1	15,31	14,52	10,65	-0,79	-3,86
Операції з готівкою	4,8	6,1	5,3	22,97	16,40	18,21	-6,57	1,82
Разом	20,9	37,2	29,1	100,00	100,00	100,00	0,00	0,00

Рис. 2. Структура валютного ринку України в 2005 році

Рис. 3. Структура валютного ринку України в 2006 році

Рис. 4. Структура валютного ринку України в 2007 році

Також потрібно відмітити, що найбільший сегмент в обороті на валютному ринку України займає міжбанківський валютний ринок (57,04%), найменший - міжнародний валютний ринок (10,65%).

2.2. Валютний ринок у системі світової фінансової системи

Дослідження сучасних тенденцій розвитку світової фінансової системи обумовлено новітніми процесами як у світовому господарстві в цілому, так і у його фінансовому секторі, зокрема. Сама фінансова діяльність стає дедалі інтегрованішою. Поряд із цим уже заявив про своє існування ще один процес - глобалізація, що характеризується формуванням більш зрілого порівняно з інтернаціоналізацією рівня міжнародних економічних зв'язків та інших форм і способів людського спілкування та співіснування.

Відмітною рисою сучасного світового господарства є “самоорганізація” економічної системи, де перебудова чи рекомбінація притаманних їй організаційних чи інституційних форм поєднується із створенням абсолютно нових. Формується нова архітектура світової системи економіки і політики, який характеризується певними зрушеннями: стирається грань між внутрішнім і зовнішнім середовищем діяльності, між внутрішньою і зовнішньою політикою; при цьому стрімко набирає силу економізація політики, а геофінансовий простір стає основним; традиційні зовнішньо-економічні доктрини втрачають свою силу, події відбуваються вже не просто на світовому ринку, а у глобальному фінансовому середовищі/просторі. Усе це вимагає реформування, реструктуризації принципів, механізмів та методології функціонування міжнародних фінансових інституцій та ін. Глобальна фінансова реформа, з огляду на вищезазначені трансформаційні та структурні перетворення, є одним із пріоритетних та актуальних питань сьогодення.

У найбільш загальному вигляді визначення фінансової системи наступне - це сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, які створюються і використовуються в місцях їх акумулювання з певними намірами економічного і соціального розвитку. У теоретико-практичному плані важливою є проблема типологізації фінансових систем. Існує думка, що можливе виділення двох типів фінансових систем. А саме:

· чисті фінансові системи, які у відповідності до поняття "чистих фінансових фондів" поділяються на свої типи;

· реальні фінансові системи, в яких у відповідності до формування чистих фінансів, квазічистих фінансів, фіскальних фінансів, поділяються на сектори.

Світові та регіональні фінансові системи характеризують фінансові відносини групи країн, чи всього світу. Вони мають два рівні:

· фінансові системи окремого регіону;

· фінансові системи, що відображають централізовані фінансові ресурси на світовому рівні.

Розвиток економічного співробітництва між державами привів до розгалуження різних за своїм змістом видів господарських зв'язків. Зокрема, за останні роки значно розширилися міждержавні фінансові, кредитні і валютні відносини. Будучи однією з форм економічного, науково-технічного і культурного співробітництва між державами, ці відносини разом з тим мають специфічні особливості. В XX ст., особливо після другої світової війни, у зв'язку з розвитком міжнародного обміну, а також розширенням і диференціацією форм співпраці різних країн в політичній, економічній і культурній областях виникла необхідність подальшого розширення міжнародних фінансових відносин [29;c215]. З'явилися численні міжнародні організації, члени яких - суверенні держави - приймають на себе певні фінансові зобов'язання. Були створені спеціалізовані міжнародні фінансові організації (Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку і ін.). Основними видами міжнародних фінансових відносин є [29;c216]: