У випадках, коли національне законодавство передбачає можливість сплати мит та податків після випуску товарів, термін їхньої сплати повинен становити принаймні 10 днів після такого випуску. Відсотки протягом періоду часу з моменту випуску товарів і до встановленого терміну сплати не нараховуються.
Згідно з “РОЗДІЛОМ 6. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ” міжнародної конвенції [16]:
Усі товари, в тому числі транспортні засоби, які ввозяться на митну територію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чи обкладаються вони митами та податками, підлягають митному контролю.
Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
При застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками.
Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.
Для підтримки системи управління ризиками, митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.
Система митного контролю містить у собі контроль на основі методів аудиту.
Митна служба прагне до співробітництва з іншими митними службами та укладення угод про взаємну допомогу з метою вдосконалення митного контролю.
Митна служба прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі та укладення меморандумів про взаєморозуміння з метою вдосконалення митного контролю.
Митна служба, наскільки це максимально можливо, використовує інформаційні технології та засоби електронних комунікацій для вдосконалення митного контролю.
Митна служба оцінює системи електронних комунікацій учасників зовнішньої торгівлі, якщо такі системи впливають на проведення митних операцій, для забезпечення їхньої відповідності вимогам митної служби.
Згідно Наказу Держмитслужби від 24 січня 2006 року № 49 “ Про забезпечення сприятливих умов для окремих підприємств - резидентів України при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій” - З метою забезпечення регіональними митницями, митницями сприятливих умов для окремих підприємств - резидентів України при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій шляхом незастосування під час митного контролю та митного оформлення до їх товарів заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України:
1. Затверджено Критерії оцінки регіональними митницями, митницями підприємств-резидентів, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Державної митної служби України.
2. Затверджено Порядок визначення регіональними митницями, митницями підприємств-резидентів, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Державної митної служби України.
3. Затверджено Перелік нормативно-правових актів Державної митної служби України, установлені якими заборони та обмеження можуть не застосовуватись до товарів підприємств-резидентів, які відповідають Критеріям оцінки.
4. Установлено, що до товарів усіх підприємств-резидентів, які підписали Протоколи про співпрацю з Державною митною службою України (далі - Протоколи про співпрацю), не застосовуються окремі положення нормативно-правових актів Державної митної служби України, наведені в Переліку нормативно-правових актів.
5. Установлено, що митний огляд товарів, належних підприємствам-резидентам, що підписали Протоколи про співпрацю або відповідають Критеріям оцінки, проводиться вибірково та з періодичністю залежно від наявності обґрунтованих підстав для проведення такого огляду.
Згідно “Критеріям оцінки регіональними митницями, митницями підприємств-резидентів, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Державної митної служби України" [47]:
1. Сприятливі умови для окремих підприємств - резидентів України (далі - підприємство) при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій шляхом незастосування під час митного контролю та митного оформлення до їх товарів заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України, можуть забезпечуватися в разі відповідності підприємства таким Критеріям оцінки:
підприємство перебуває на обліку в митному органі як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності та провадить таку діяльність на регулярній та постійній основі протягом принаймні одного року, що передує моменту здійснення оцінки підприємства;
підприємство є:
1) безпосереднім імпортером товарів, що сплачує податки виключно в грошовій формі (крім випадків використання простих векселів при ввезенні майна як внеску до статутного фонду підприємства та товарів у рамках виробничої кооперації);
2) виконавцем операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону України від 15.09.95 № 327/95-ВР „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”;
3) безпосереднім виконавцем робіт, пов’язаних з ремонтом чи модернізацією увезених з цією метою товарів, і сплачує податки в грошовій формі або з використанням векселів;
4) експортером продукції власного виробництва;
5) власником митного ліцензійного складу, на якому розміщуються товари за договором консигнації та/або договором на переробку давальницької сировини, та/або іншим договором, за яким власник цього складу здійснює приймання, розміщення та декларування товару;
посадові особи підприємства:
1) протягом шести місяців, що передують моменту здійснення оцінки підприємства, під час виконання ними трудових обов’язків не притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених ст. ст.329, 332, 333, 334, 335, 337, 338, 339, 341, 343, 344, 347 Митного кодексу України;
2) протягом одного року, що передує моменту здійснення оцінки підприємства, під час виконання ними трудових обов’язків не притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених ст. ст.331, 336, 340, 345, 346, 348 - 355 Митного кодексу України;
підприємство дотримується вимог статті 416 Митного кодексу України в частині перебування у штаті підприємства близьких родичів посадових осіб відповідного митного органу;
протягом трьох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства, під час проведення його документальних або камеральних перевірок не встановлено порушень законодавства України з питань митної справи. У разі, якщо такі порушення виявлені, підприємством забезпечено сплату до Державного бюджету донарахованих податків і зборів (інших обов’язкових платежів) на підставі отриманого податкового повідомлення чи за результатами апеляційного узгодження податкового зобов’язання;
відсутність інформації про факти непідтвердження автентичності документів, на підставі яких було проведено митне оформлення товарів чи майна підприємства, під час здійснення ним зовнішньоекономічних операцій (без обмеження терміну й дати отримання таких відомостей);
відсутність інформації про факти митного оформлення товарів підприємства з критичними показниками щодо їх митної вартості протягом року, що передує моменту здійснення оцінки підприємства, або відсутність відомостей про підприємство в так званій базі ризиків, що формується в процесі опрацювання й аналізу електронних копій вантажних митних декларацій;
підприємством укладено угоду з митницею, в зоні діяльності якої воно зареєстроване як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, про надання посадовим особам митних органів прав безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, які стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення операцій з митного контролю, митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Згідно “Порядку визначення регіональними митницями, митницями підприємств-резидентів, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Державної митної служби України”:
1. Підприємство - резидент України (далі - підприємство), що провадить зовнішньоекономічну діяльність, має право звернутися з обґрунтованою заявою до митного органу за місцем державної реєстрації про незастосування до товарів цього підприємства заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України.
2. Митний орган за місцем державної реєстрації підприємства в двотижневий строк після отримання заяви підприємства перевіряє відповідність підприємства Критеріям оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно правовими актами Державної митної служби України (далі - Критерії оцінки).
2.1 За наявності інформації про перебування підприємства на обліку в іншому митному органі або про надання підприємству листа-узгодження на митне оформлення товарів в іншому митному органі митний орган за місцем державної реєстрації підприємства надсилає запит до такого митного органу щодо надання інформації про дотримання підприємством законодавства України з питань митної справи та відповідність його Критеріям оцінки. У цьому разі строк розгляду заяви підприємства митним органом за місцем державної реєстрації підприємства не може перевищувати одного місяця.
2.2 Керівник митного органу визначає підрозділи митного органу, крім перелічених у Картці погодження незастосування до товарів цього підприємства заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України (далі - Картка погодження), форму якої наведено в додатку 1 до цього Порядку, які залучаються до проведення перевірки.