- Забезпечення контролю за своєчасним погашенням заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами.
Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунків і інструкцією про його використання, які діють на території України, і відповідними змінами і доповненнями, що відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок аналітичного обліку зовнішньоекономічної діяльності, вводять відповідні субрахунки.
Обліковою політикою ВАТ «Лубнифарм» затверджений порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій:
- до основних фондів відносити матеріальні активи підприємства, використовувані для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких, перевищує один рік і вартість яких - понад 1000,0 гривень. Активи вартістю менше 1000,0 гривень і терміном корисного використання більш одного року враховувати як малоцінні необоротні матеріальні активи згідно Закону України від 01.07.04г. № 1957-IV про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». За одиницю бухгалтерського обліку основних засобів вважати об'єкт основних засобів. Первинна вартість об'єкту основних засобів у випадку, якщо при його придбанні був проведений розрахунок в грошовій формі формується з урахуванням норм п.8-9 П(С) БО 7 «Основних засобів». Амортизацію основних засобів за винятком малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати за допомогою податкового методу амортизації. Для визначення терміну корисного використання і ліквідаційної вартості (визначаються у момент введення об'єкту в експлуатацію) об'єктів основних засобів створити комісію, що постійно діє. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати методом прямолінійного списання.
- матеріальні активи з вартістю менше 1000,0 гривень і з терміном корисного використання менш одного року, враховувати як малоцінні швидкозношувальні предмети (МШП). Амортизацію МШП нараховувати у розмірі 100% вартості такого об'єкту в першому місяці його відпуску з складу в експлуатацію.
- за одиницю бухгалтерського обліку запасів вважати їх найменування. Первинну вартість запасів в бухгалтерському обліку формувати з урахуванням п.10-13 П(С) БО 9 «Запасів». Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням запасів, відносити на вартість тих запасів, з придбанням яких ці витрати були понесені. При відпуску запасів у виробництво їх оцінку здійснювати методом ФІФО.
- доходи від реалізації продукції відображати з урахуванням норм П(С) БО 15 «Доходів» і визнавати у момент відвантаження товару.
- витрати в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм П(С) БО 16 «Витрат».
Виручка від реалізації продукції визначається на момент пред'явлення покупцеві розрахункових документів за відвантажену продукцію. Фактична собівартість матеріальних ресурсів, що списуються у виробництво, проводиться методом оцінки запасів ФІФО (за собівартістю перших за часом придбання). Товари відбиваються в бухгалтерському обліку за вартістю їх придбання, що включає разом з ціною, передбаченою в договорі, транспортні витрати, митні збори. При продажі (відпуску товарів) їх вартість списується із застосуванням методу оцінки ФІФО.
Облік зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в національній валюті України. Для цього всі засоби в іноземних валютах перераховують в еквівалент грошової одиниці України по курсу НБУ на дату здійснення операції. Одночасно засоби в іноземних валютах повинні відображуватися в обліку у валюті розрахунків і платежів по кожному виду іноземної валюти. Для цього запис робиться у вигляді дробового числа, в чисельнику якої ставлять іноземну валюту, а в знаменнику - її еквівалент біля грошовій одиниці України.
У первинних документах бухгалтерського обліку запис вартісних показників відображають в тій грошовій одиниці, в якій фактично здійснюються операції. Під час обробки первинних документів в знаменнику указують еквівалент показників в іноземній валюті, перерахованій в національну валюту по курсу НБУ на дату, прийняту для перерахунку.
У регістрах бухгалтерського обліку (журналах-ордерах, відомостях, книгах) всі записи операцій в іноземних валютах відображують в національній валюті. Одночасно запису вказаних операцій доцільно записувати в ідентичних регістрах з вказівкою назви іноземної валюти. Ці реєстри для відображення операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку не використовуються, а є наочним посібником для визначення фактичного стану валютних цінностей підприємства в іноземній валюті.
У бухгалтерському балансі залишки засобів на валютних статтях (іноземної валюти в касі, на рахунках в банках, грошових документах в іноземних валютах, дебіторська і кредиторська заборгованості в іноземних валютах) підлягають перерахунку в грошову одиницю України по курсу НБУ на останнє число звітного періоду. Унаслідок зміни курсу валют в період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунку по ній виникають курсові різниці, які можуть бути позитивними (курсовий прибуток) або негативними (курсовий збиток).
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»
Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:
- характеристика динаміки зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- оцінка раціональності використання засобів, приваблених для виконання зобов'язань по контрактах. Виконання вказаного завдання передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капітали підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту і імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій;
- оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства і конкурентоспроможність товарів і послу.
Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримувати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися у зв'язку з цим по цінах не нижче, ніж середньо ринкові.
Діяльність підприємств в зовнішньоекономічній сфері стає одним з важливих об'єктів економічного аналізу. Такий аналіз дає можливість з'ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон'юнктуру світового ринка, економіко-правові положення зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.
Для підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств необхідне якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. У свою чергу, повнота і достовірність аналітичної інформації залежить від спільного стану бухгалтерського і податкового обліку. Основними джерелами даних для економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств є бухгалтерська і статистична звітність, звіти про міждержавний експорт і імпорт, митні декларації, міждержавні біржові довідники.
В процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності використовують якісні і кількісні економічні показники. За допомогою перших аналізують раціональність використання засобів, вкладених до експортно-імпортних операцій, швидкість їх обороту в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують об'єми зовнішньоекономічної діяльності: об'єм виконаних робіт або послуг, вартість експорту і імпорту товарів. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств умовно можна розділити на такі етапи:
- дослідження ефективності, переваг і недоліків контрактів і договорів;
- вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;
- аналітична оцінка виконання операцій і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності.
Під час аналізу необхідно враховувати вплив різних чинників на зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Серед основних зовнішніх чинників перш за все слід назвати спільний рівень економічного і політичного розвитку України, характер міжнародних операцій. До внутрішніх чинників відносять конкурентоспроможність продукції підприємства, її популярність на світовому ринку, рекламне забезпечення.
Відповідно до поставлених завдань методика аналізу фінансово-господарського стану складається з двох частин:
- аналізу фінансового стану;
- аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних і залучених засобів, застосовуються показники балансу за 2005-2006 роки (Додатки Б, В) і показники звіту про фінансові результати за 2005-2006 рік (Додатки Г, Д).
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт як відношення спільної суми власних коштів до підсумку балансу:
Кавт = Баланс, ряд. 380 / Баланс, ряд. 280 (2.1)
Кавт (на початок) = 62,0 / 2484,3 = 0,025
Кавт (на кінець) = 100,0 / 5674,6 = 0,018
Практикою встановлено, що спільна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршав, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.
Для визначення фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових засобів.