У Комісії рішення з усіх питань приймаються зваженим голосуванням. Кількість голосів кожної з держав-учасниць визначається з урахуванням її економічного потенціалу. Розподіл голосів і процедура голосування встановлюються на основі домовленості держав-учасниць.
Основними повноваженнями РГД є [4, с.15]:
- визначення перспектив подальшої інтеграції у рамках ЄЕП;
- контроль за виконанням Комплексу основних заходів з формування Єдиного економічного простору;
- забезпечення застосування і дотримання основних принципів та заходів, які приймаються для формування ЄЕП;
- вироблення торгово-економічної політики стосовно третіх країн;
- прийняття рішень про прийняття нових членів до ЄЕП;
- постановка завдань з уніфікації митно-тарифної і конкурентної політики держав-учасниць ЄЕП та розгляд доповідей Комісії;
- прийняття інших рішень з принципових питань функціонування ЄЕП.
Для забезпечення належного функціонування та розвитку ЄЕП Комісія у рамках своєї компетенції:
- забезпечує реалізацію цілей і завдань ЄЕП;
- приймає рішення і дає висновки з питань, пов’язаних з досягненням цілей та виконанням завдань ЄЕП;
- розробляє проекти нормативних правових актів, методичні матеріали та інші документи, необхідні для досягнення цілей і виконання завдань ЄЕП;
- здійснює інші повноваження.
Основними принципами функціонування ЄЕП є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили через кордони держав-учасниць.
Згідно з Концепцією формування ЄЕП, принцип вільного переміщення товарів передбачає усунення вилучень з режиму вільної торгівлі та зняття обмежень у торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування єдиного митного тарифу, який встановлюватиметься на базі узгодженої методики, використання засобів нетарифного регулювання та інструментів регулювання торгівлі товарами з "третіми" країнами. Принцип забезпечення вільного руху послуг передбачає формування загальних правил і підходів для забезпечення вільного доступу на ринок послуг та їх постачальників у межах ЄЕП, а також здійснення узгодженої політики щодо доступу на ринки послуг "третіх" країн і постачальників послуг у межах ЄЕП. Принцип провадження єдиної політики в окремих галузях економіки передбачає укладення секторальних угод, які розроблятимуться на розвиток Угоди про формування Єдиного економічного простору. Переважну частину першочергових документів складають ті, що регулюватимуть процедури і правила переміщення товарів і послуг через митні кордони країн - учасниць ЄЕП. Зокрема, це [7]:
- угода щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митні кордони держав - учасниць ЄЕП;
- угоди про прийняття єдиних правил визначення країни походження товарів з "третіх" країн і про порядок стягнення вивізного мита з товарів, які поставляються до "третіх" країн;
- угода про єдині правила застосування митних квот;
- угоди про спрощення порядку митного оформлення і митного контролю на внутрішніх кордонах, а також про єдині засади застосування інформаційних технологій при здійсненні митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через кордони держав - учасниць ЄЕП;
- угоди про єдині умови транзиту територіями держав - учасниць ЄЕП, а також про єдиний порядок транзиту товарів з "третіх" країн (до "третіх" країн) митними територіями держав - учасниць ЄЕП;
- протокол про митний контроль за реекспортом товарів, які походять з територій держав - учасниць ЄЕП і вивозяться до "третіх" країн;
- угода щодо єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій.
Наступним кроком у митно-тарифних відносинах повинна стати розробка основ митного законодавства країн - членів угруповання. На нашу думку, ЄЕП має можливість використовувати всі позитивні напрацювання у сфері нормативно-законодавчої бази СНД, яка стосується і загальних питань організації міжнародних перевезень, і їх галузевих особливостей. Зокрема, на 12-му засіданні координаційної транспортної ради (КТР) СНД, яке відбулося 16-17 листопада 2004 р. у Єревані, багато уваги приділялося питанням вироблення загальної транспортної політики, гармонізації законодавчих і підзаконних актів і механізмів їх реалізації. Конкретно йшлося про Угоду щодо введення міжнародного сертифіката із зважування вантажних транспортних засобів на територіях країн - учасниць КТР, Угоду про гармонізацію стандартів професійної компетентності спеціалістів, юридичних осіб та індивідуальних підприємців, які здійснюють міжнародні перевезення у рамках СНД, а також про питання доцільності прискорення розробки порядку та механізму поетапного скасування дозвільної системи вантажних перевезень, тощо. За даними Ради із залізничного транспорту країн СНД, у 2003 р. частка перевезень вантажів залізничним транспортом (вантажооборот) РФ (1668,9 млрд. ткм), України (225,3 млрд.), Казахстану (147,7 млрд.) і Білорусії (38,4 млрд. ткм), тобто держав майбутнього ЄЕП на території СНД, склала 97,84% залізничного вантажообороту всіх країн СНД (2126,2 млрд. ткм) [13].
Питання можливості одночасної інтеграції України у ЄЕП та у ЄС залишається проблемним як для фахівців, так і для суспільства. За деякими твердженнями, після розширення ЄС і створення ЄЕП наша держава виявиться географічно "затиснутою" не тільки між двома потужними ринками, але й між двома концепціями розвитку економіки і не зможе самостійно визначатися із своїм майбутнім. Однак, на нашу думку, ЄЕП і єдиний європейський ринок - це для України не взаємовиключний вибір, а можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Питання, врешті-решт, полягає не у перспективі поглинання України її сусідами, а в необхідності та здатності продовжувати прагматичне, взаємовигідне співробітництво з усіма партнерами. При цьому інтеграція має розглядатися не як мета, а як засіб забезпечення реалізації національних інтересів, у тому числі і в транзитній сфері.
Розділ 2. Аналіз переваг та недоліків економічної інтеграції України в ЄЕП
Інтеграція України з країнами ЄЕП може значно підвищити конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках через реалізацію конкурентних переваг угрупування. Про підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на ринках країн-членів ЄЕП свідчить стан зовнішньої торгівлі України у 2006р., де експорт до країн ЄЕП мав вирішальний характер за умов значного його скорочення до країн ЄС (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України з країнами ЄЕП та ЄС у 2005-2006рр. [20]
| Експорт | Імпорт | Сальдо | ЗТО | Коефіцієнт покриття імпорту експортом | ||||||
| 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | |
| Всього | 32666,1 | 34286,8 | 28996,8 | 36141,1 | 3669,3 | -1854,3 | 61662,9 | 70427,9 | 1,1 | 0,95 |
| Країни ЄС (25) | 9779,3 | 9209,2 | 9373,6 | 11873,9 | 405,7 | -2664,7 | 19152,9 | 21083,1 | 1,04 | 0,8 |
| Країни ЄЕП | 7062,4 | 9055,8 | 12738,4 | 13969,7 | -5676 | -4913,9 | 19800,8 | 23025,5 | 0,5 | 0,6 |
| Білорусь | 550,8 | 892 | 538,1 | 939,9 | 12,7 | -47,9 | 1088,9 | 1831,9 | 1,02 | 0,9 |
| Казахстан | 622,9 | 668 | 388,5 | 186,4 | 234,4 | 41,6 | 1011,4 | 854,4 | 1,6 | 3,6 |
| Російська Федерація | 5888,7 | 7495,8 | 11811,8 | 12843,4 | -5923,1 | -5347,6 | 17700,5 | 20339,2 | 0,49 | 0,58 |
Порівнюючи показники зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС та ЄЕП слід зазначити, що в 2005р. спостерігалася тенденція до переорієнтації українського експорту з європейського напряму на ринки країн ЄЕП. В свою чергу це дало можливість покращити торгівельний баланс України з країнами ЄЕП і призвело до підвищення рівня зовнішньоторговельної безпеки України. Так, сальдо торговельного балансу України у торгівлі з ЄС у 2006 році зменшилось у 6,5 раз у відношенні до 2005р., а у торгівлі з країнами ЄЕП, за той же період, зменшилось на 15%. Коефіцієнт покриття імпорту експортом (граничне значення якого дорівнює 1) мав таку ж тенденцію. В 2006р. даний показник у торгівлі з ЄС становив 0,9 і зменшився на 0,2 у порівнянні з 2005р., з країнами ЄЕП 0,6 і зріс на 0,1. Зовнішньоторговельний оборот України зріс як у торгівлі з країнами ЄС, так і з країнами ЄЕП хоча темпи зростання значно різнились і становили відповідно 110% і 116% у відношенні до 2005р.
Особливо критична ситуація в 2006 р. для України мала місце у торгівлі продукцією машинобудування. Через падіння виробництва у галузі різко скоротилися обсяги українського експорту цієї продукції. На ринках країн ЄЕП експорт продукції машинобудування зріс з 1637,8 млн. дол. США за 9 міс. 2005 р., до 1985,6 млн. дол. США за 2006 р. Водночас на західноєвропейському векторі відбулося скорочення експорту цієї продукції з 1295,2 млн. дол. США в 2005 р. до 559,5 млн. дол. США у відповідному періоді 2006 р.
Отже, для забезпечення економічної безпеки, Україні необхідно приділяти особливу увагу країнам-членам ЄЕП, враховуючи те, що країни ЄС використовують українські ринки, насамперед, для нейтралізації кризових явищ у власних економіках [5]. Експортний потенціал України ефективно може реалізовуватися на ринках СНД, що вимагає від України виваженої інтеграційної політики.
На думку експертів, ЄЕП було створено, в першу чергу, для розбудови двосторонніх зв’язків між Україною та Росією. Отже, потрібно проаналізувати зовнішньоторговельні відносини між країнами як основний фактор інтеграції.