Смекни!
smekni.com

Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування (стр. 7 из 8)

Аналіз відносин України з країнами-учасницями ЄЕП вказав на переваги та недоліки такої співпраці. До числа перших слід віднести: зниження собівартості продукції українських експортерів завдяки здешевленню імпортованої сировини та збільшенню економії на масштабі внаслідок доступу на більший ринок; скасування митного контролю та митного оформлення вантажів між країнами-учасниками, забезпечить повну свободу руху послуг, капіталів і робочої сили; підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках через реалізацію конкурентних переваг угрупування. Серед недоліків можемо виділити: відсутність згоди країн учасниць на перехід до українських митних тарифів; ризик, що економічну політику в інтеграційному об’єднані формуватиме найвпливовіший учасник – Росія; ризик, що в взаємній торгівлі країни провадитимуть чимало антидемпінгових і спеціальних розслідувань, які зводитимуть нанівець тарифну лібералізацію.

Участь України в ЄЕП пояснюється, її прагненням поглибити співробітництво на пострадянському просторі. Ця взаємодія насамперед має набути форми повномасштабної зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень.

Якими б не були суто економічні аргументи, на розвиток ЄЕП великий, якщо не вирішальний вплив чинить саме (гео)політичний фактор, від якого залежить балансування між взаємними вимогами, поступками, інтересами та реальними кроками чотирьох держав.


Список використаної літератури

1. Азаров М. В основі єдиного економічного простору – соціально-економічний прагматизм. // Урядовий кур’єр. – 01.10.2003.

2. Бураковский И. Создавая ЕЭП, Украина теряет стабильность и предсказуемость. // Бизнес. – №37 (556). – 15.09.2003.

3. Дергачов О. Єдиний і неповторний простір: Єдиний економічний простір // Політичний календар.- 2003.- № 6.- С. 14 - 18.

4. Иноземцев В. Несколько гипотез о мировом порядке XXI в. // Свободная мысль – XXI. – 2003. – №№10 – 12.

5. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, АртЕк, 2002. – 436 с.

6. Концепция формирования единого экономического пространства. –http://www.president.gov.ua/rus/summit/191920689.html.

7. Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоча В.В. та ін. Міжнародна економіка. – К.: Знання-прес, 2006. – 479 с.

8. Силина Т. Соучастники. // Зеркало недели. – № 16 (491). – 24.04.2004.

9. Сіденко В. Структурні аспекти інтеграції української економіки в економічний простір Європейського Союзу // Співпраця ЄС та України.- 2003.- № 3.- С. 10 - 20.

10. Соглашение о формировании Единого экономического пространства. – http://www.president.gov.ua/rus/summit/191926050.html.

11. Стратегія економічного і Соціального розвитку України на 2004-2015 рр. “Шляхом європейської інтеграції” / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М. Геєць та ін. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

12. Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини: Підручник. К.: Либідь, 2008. - 408С.

13. www.niss.gov.ua

14. www.wto.ru/en/news.asp?msg_id=10062

15. www.politik.org.ua

16. me.kmu.gov.ua

17. www.analitik.org.ua

18. http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=2709


Додаток 1. Порівняння зони вільної торгівлі та митного союзу ЄЕП в контексті інтересів України

Зона вільної торгівлі ЄЕП Митний союз ЄЕП
Переваги Недоліки Переваги Недоліки
Скасування російських митних податей та ПДВ для України (у т. ч. на енергоносії)
Скасування мита теоретично можливе, однак поки що жодної повної зони вільної торгівлі «без вилучень та обмежень» у світі не існує. Посилення монопольної залежності від російських енергоносіїв; брак стимулу переходити на енергозберігаючі технології; пріоритет нетарифного регулювання. При створенні митного союзу Росія не зможе уникнути скасування мита, повну зону вільної торгівлі буде створено. Російський контроль над українським ПЕК: «ЄЕП – клуб споживачів енергоресурсів Росії».
Вступ України до СОТ
Теоретично не виникає технічних проблем щодо вступу. Реально затримка у переговорах вже виникла; неможливість висування вимог Росії, якщо Україна стане членом СОТ раніше за Росію; необхідність узгодження переговорної позиції з іншими членами ЄЕП. Можна переглянути ті з взятих Україною зобов’язань, які їй невигідні (пов’язані з наданням компенсацій третім країнам); створення митного союзу ЄЕП раніше, ніж Україна та Росія увійдуть до СОТ, вкрай малоймовірне Необхідність проведення нових переговорів із СОТ стосовно зобов’язань України; значна затримка вступу до СОТ; з 2006 року в СОТ можуть бути прийняті нові, більш жорсткі правила щодо інтеграційних об’єднань.
Відносини з ЄС, євроінтеграція
Нібито не завадить євроінтеграції; переорієнтація експортерів на ринок ЄЕП (вже спостерігається). Можливо, подальша втрата європейських ринків для українських експортерів. Посилення позиції України у відносинах з ЄС за рахунок підтримки Росії; перспективне формування утворення з елементами спільного ринку „ЄС – ЄЕП”, що в підсумку сприятиме, а не заважатиме євроінтеграції. Неможливість євроінтеграції: „двох різноспрямованих інтеграцій країна не витримає”; загальне погіршення відносин з ЄС у короткостроковій перспективі; ускладнення вступу до НАТО.
Наднаціональне регулювання, суверенітет
Практично без наслідків Без створення наднаціональних органів функціонування митного союзу неможливе Обмеження, аж до «втрати», національного суверенітету України.
Промислова політика
Активне залучення іноземних інвестицій. Слабке стимулювання міжнародної виробничої кооперації. Зниження собівартості виробництва за рахунок зниження цін на сировину (у першу чергу – на енергоносії) Жорстка, несиметрична конкуренція на внутрішньому ринку ЄЕП; закріплення напівсировинної орієнтації економіки.
Загальні зауваження
Перегляд ролі та функцій СНД, ГУУАМ, ЄврАзЕС; значні втрати для бюджету Росії (до 7 млрд дол. на рік); компенсація втрати частини ринків збуту в країнах – нових членах ЄС. Українська позиція „проти” митного союзу зводиться до двох аргументів. Перший – при створенні митного союзу необхідно координувати позицію сторін щодо умов вступу до СОТ. Другий – Україна не зможе укласти угоду про вільну торгівлю з ЄС, увійти до його складу на правах асоційованого, а згодом і повноправного члена.

Додаток № 2

Експорт Імпорт Сальдо ЗТО Коефіцієнт покриття імпорту експортом
2005 2006 2005 2006 2005 2006 2005 2006 2005 2006
Всього 32666,1 34286,8 28996,8 36141,1 3669,3 -1854,3 61662,9 70427,9 1,1 0,95
Країни ЄС (25) 9779,3 9209,2 9373,6 11873,9 405,7 -2664,7 19152,9 21083,1 1,04 0,8
Країни ЄЕП 7062,4 9055,8 12738,4 13969,7 -5676 -4913,9 19800,8 23025,5 0,5 0,6
Білорусь 550,8 892 538,1 939,9 12,7 -47,9 1088,9 1831,9 1,02 0,9
Казахстан 622,9 668 388,5 186,4 234,4 41,6 1011,4 854,4 1,6 3,6
Російська Федерація 5888,7 7495,8 11811,8 12843,4 -5923,1 -5347,6 17700,5 20339,2 0,49 0,58

Додаток № 3

Розділ УКТ ЗЕД січень-травень 2005 р. січень-травень 2006 р. 5 міс.2006 р. у відношенні до 5 міс. У 2005 р. %
Експорт Імпорт Сальдо Експорт Імпорт Сальдо Експорт Імпорт Сальдо
1 196,8 13,7 183,1 44 24,4 19,6 22 177 10
2 14,8 13,2 1,6 24,3 24,1 0,2 163 183 10
3 49,8 3,3 46,5 35,8 4,6 31,2 71 140 67
4 249,9 121,8 128,1 212,1 134 78,1 84 110 60
5 119,6 2921,2 -2801,6 91,9 2993,7 -2901,8 76 102 103
6 184,1 210,8 -26,7 214,7 279,6 -64,9 116 132 241
7 79,8 166,1 -86,3 116,4 173 -56,6 145 104 65
8 0,4 1,2 -0,8 0,8 2,6 -1,8 170 219 249
9 5 10,6 -5,6 7,5 23,3 -15,7 151 220 282
10 122,3 105,6 16,7 142 127 15 116 120 90
11 25 38,5 -13,5 29,6 41,8 -12,2 118 108 90
12 2,7 1,4 1,3 7,9 1,4 6,5 294 100 501
13 41,8 45,4 -3,6 49,8 68,7 18,9 119 151 519
14 - - - 4,8 6,3 -1,5 145 20 -
15 769 445,8 323,2 894,7 536 358,7 116 120 111
16 481,3 370,1 111,2 548,7 499,3 49,4 114 134 44
17 313,1 253,4 59,7 376,1 423,4 -47,3 120 166 -79
18 17 30,2 -13,2 24,4 37,9 -13,5 143 125 102
19 - - - 7,1 25,2 -18,1 - - -
20 23,4 8,5 14,9 27,7 17 10,7 118 204 70
21 0,005 0,5 -0,495 0,001 0,05 -0,049 26 12 11
ТПП 0,5 2,4 -1,9 1,9 4,6 -2,7 397 191 140
Різне 26,1 30,4 -4,3 - - - - - -
Всього 2722,4 4794,1 -2071,7 2862,2 5448 -2585,8 105,13 113,64 124,8

Додаток № 4