.
ПЛАН
Вступ.................................................................................................................... 3
Розділ 1. Міжнародна економічна інтеграція як чинник європейського зростання............................................................................................................................. 4
1.2Чинники економічного зростання країн ЄС............................................. 8
1.3 Торгівельні відносини ЄС як фактор економічного зростання в регіоні 10
Розділ 2. Місце України в міжнародній торгівлі ЄС...................................... 15
2.1 Регіональна політика відносин України з ЄС......................................... 15
2.2 Торгівельні відносини України з ЕС...................................................... 18
2.3 Проблеми вступу та співробітництва України з ЄС.............................. 21
Розділ 3. Перспективи розвитку торгівельних відносин України з країнами ЄС 23
3.1 Проблеми та перспективи діяльності Україною на ринку ЄС............... 23
3.2 Угода про співробітництво України з ЄС як інструмент поглиблення торгових зв'язків............................................................................................................ 26
Висновки............................................................................................................ 36
Список використаної літератури...................................................................... 38
Додатки.............................................................................................................. 40
Проблеми підвищення ефективності діяльності України на ринку Європейського Союзу мають значення, що виходить далеко за межі суто комерційної утилітарності. Вони є важливим компонентом загальної стратегії інтеграції країни до Європейського Союзу і водночас - індикатором, який дозволяє оцінювати результативність, з одного боку, внутрішніх економічних реформ в Україні, а з іншого - її євроінтеграційного курсу.
Проблеми, що виникають на шляху європейської інтеграції України, є комплексними та зумовлюються як внутрішніми чинниками (низькою конкурентоспроможністю значного числа вітчизняних виробників, обмеженістю фінансових ресурсів, нерозвинутістю форм і методів діяльності на висококонкурентних ринках), так і зовнішніми - наприклад, дискримінаційними обмеженнями, що застосовуються до українських експортерів з боку ЄС. Важливою особливістю прояву зазначених проблем сьогодні є те, що вони постають у контексті майбутнього розширення Європейського Союзу, яке зумовить істотні зміни в його розвитку, створить як нові можливості, так і нові ризики. Таким чином, вивчення особливостей торгових відносин одного з найбільш сусідів нашої країни – Європейського Союзу на сьогодення важко перебільшити, що й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Метою даної курсової роботи є аналіз проблем, пов’язаних із специфікою торговельного режиму, в межах якого оперують українські компанії на єдиному ринку ЄС, особливостями динаміки та структури присутності України на ринку ЄС загалом та ринках його країн-членів, а також чинниками, що перешкоджають більш ефективній присутності України на ринку ЄС.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
1. розглянути теоретичні підвалини європейської інтеграції;
2. проаналізувати динаміку торгівельних відносин України з ЄС;
3. визначити місце України в торговельних відносинах ЄС;
4. дослідити проблеми торгового співробітництва України з ЄС;
5. обґрунтувати перспективи розвитку України з країнами ЄС.
Предметом дослідження є торгівельні відносини, що виникають в процесі взаємодії країн ЄС з Україною та іншими країнами.
Об’єктом дослідження виступає Україна та ЄС.
В якості інформативної бази дослідження були використані матеріали спеціалізованої періодичної преси, матеріали наукових конференцій та інформація статистичних органів України та ЄС.
Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової роботи, визначаються мета, завдання, предмет, об’єкт та інформативна база дослідження. Основна частина присвячена аналізу поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.
1.1 Теоретична основа міжнародної економічної інтеграції в ЄС
Розвиток інтеграційних процесів – універсальна закономірність сучасної епохи, що проявляється як у середовищі національних економік, так і в сфері міждержавних відносин, та логічно спричиняється до глобалізації економічного середовища.
Процес інтеграції як економічне явище, сутність якого полягає у взаємному пристосуванні й об'єднанні національних господарств декількох держав з однотипним соціально-економічним устроєм, є об'єктивним наслідком посилення взаємозалежності процесів економічного життя.
Проте на відміну від інтернаціоналізації як об'єктивного процесу посилення взаємозв'язку та взаємозалежності національного і світового господарства інтеграційні процеси локалізуються в певних регіонах світу.
Слово "інтеграція" в буквальному перекладі з латини означає об'єднання в ціле якихось частин. Розуміння вихідного значення поняття "інтеграція" є принциповим, оскільки вже в ньому закладено основу змісту цього явища, а саме діалектичних і суперечливих взаємин складових і цілого.
Широкий розвиток регіональних організацій, що мали на меті спільне регулювання економічних процесів та сприяння взаємопристосуванню національних господарств, почався в 50-х роках ХХ століття спершу в Західній Європі, пізніше – в країнах Латинської Америки, Африки та Азії. Це обумовило виникнення окремого напрямку досліджень, який отримав назву "регіональної інтеграції". Практика показала, що дане явище містить у собі далеко не другорядний потенціал, який може бути використано для вирішення суттєвих соціально-економічних проблем суб'єктів регіональної інтеграції [23].
Внутрішня логіка розвитку інтеграційного механізму відображає загальний еволюційний процес становлення сучасного ринкового господарства, адже цей розвиток починається з простих форм усунення перешкод для розвитку торгових та інших партнерських відносин і веде до зростання міждержавного регулювання господарського та соціального життя в межах інтеграційного комплексу.
У сучасному світі міжнародна економічна інтеграція має регіональний характер. Регіональна міжнародна економічна інтеграція тлумачиться, з одного боку, як специфічний процес формування системи взаємозалежності і взаємодоповнюваності національних господарств, що супроводжується комплексною координацією економічного і соціального розвитку, а з іншого – як специфічний тип взаємодії між господарськими суб'єктами в межах окремих регіонів країни.
У просторовому аспекті тип інтеграції визначається розміром території, в межах якої отримують розвиток інтеграційні процеси. Так, інтеграційні процеси можуть відбуватися всередині національних економік та їх окремих секторів, у межах певних регіонів світу тощо. Структурні рівні інтеграційних процесів представлені в поданій нижче таблиці.
Таблиця 1.1
Структурні рівні інтеграційних процесів [23]
| Рівні інтеграційних процесів | Компоненти інтеграційних процесів |
| 1. Локальний | Фази виробничого процесу в межах мікроекономічної одиниці |
| 2. Мікроекономічний | Фази виробничого процесу в межах сукупності господарських одиниць |
| 3. Регіональний | Комплекс секторів регіональних економік (обласний рівень) |
| 4. Національний | Взаємодіючі сектори господарських комплексів областей у межах національних економік |
| 5. Мезорегіональний | Прикордонні райони сусідніх країн |
| 6. Макрорівень | Країни, що складають певний регіон світу |
| 7. Мегарівень | Сектори глобального економічного середовища |
Структурний рівень розвитку і функціонування інтеграційних процесів справляє вплив на кількісні характеристики інтеграційної системи (масштаби, кількість суб'єктів), проте не змінює її суті.
Сам термін "економічна інтеграція" вперше з'явився порівняно недавно – в 30-ті роки ХХ століття він увійшов у вжиток у наукових працях німецьких та шведських економістів.
Наприкінці 40-х років минулого століття американський економіст Дж. Вайнер висунув концепцію митного союзу. Основна увага при розробці цієї концепції приділялася вимірюванню кількісного ефекту митного союзу в вигляді зростання добробуту країн, що інтегруються за рахунок спеціалізації виробництва на основі принципу порівняльних переваг, обґрунтованого Девідом Рікардо [23, 16].
Економічні питання митного союзу докладно висвітлено у відомій книзі Дж. Вайнера "Проблеми митного союзу", що вийшла у світ 1950 року. До цього митний союз розглядався як безумовний крок до утвердження переваг вільної торгівлі у світовому масштабі, однак Дж. Вайнер показав, що регіональне угруповання, створене для ведення вільної торгівлі, спричиняє наслідки протилежного характеру: позитивного, оскільки таке об'єднання сприяє розширенню торгівлі між членами угруповання, і негативного – позаяк відвертає увагу учасників від ефективних зовнішніх ринків. У зв'язку із цим для оцінки ефективності митного союзу Вайнер увів у лексикон політиків та науковців поняття потокостворюючого і потоковідвертаючого ефектів інтеграції, які широко використовуються й у наш час.
Потокостворюючий ефект митного союзу, за Вайнером, проявляється в скасуванні обмежень у взаємній торгівлі між країнами-учасницями, що позитивно впливає як на окрему країну, так і на всю світову торгівлю загалом.
Потоковідвертаючий ефект зумовлює скорочення торгових зв'язків із третіми країнами та переорієнтацію їх на партнерів по угрупованню, причому така переорієнтація означає відхилення торгових потоків у бік країни з більш високими витратами на виробництво певних товарів, що має негативно впливати на світову торгівлю в цілому.