Діагностика міжнародного економічного середовища. Характеристика сутності і форм прямого інвестування як стратегії виходу фірми на міжнародний ринок (стр. 3 из 5)

· узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями.

Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (рис. 8).

Стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць виявляється в:

• зниженні або усуненні митних бар’єрів;

• уніфікації зовнішньоторговельного законодавства та документообігу;

• можливості узгодження інтересів та економічної політики;

• об’єднанні потенціалів країн-учасниць.

Ключові характеристики
Форма	Зниження внутріш-ніх тарифів	Усуненнявнутрішніх тарифів	Спільний зовнішній тариф	Вільнийрух капіта-лів та ро-бочої сили	Гармоні-зація еко-номічної політики	Полі-тична інте-грація
Зона префе-ренційної торгівлі
Зона вільної торгівлі
Митний союз
Спільний ринок
Економічний союз
Політичний союз

Вільний рух товарів

Рис. 8. Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції

Діагностика і прогноз макросередовища [7]

В умовах командно-адміністративної економічної системи, коли ресурси виділялись за рознарядкою «згори», звідти ж «спускались» основні показники виробництва і плани поставок, вивчати зовнішнє середовище не було потреби. До речі, в умовах державної власності на ресурси і вироблену продукцію, навіть аналіз внутрішнього середовища нерідко проводився формально.

Із впровадженням в Україні змішаної економічної системи, без діагностики і врахування динаміки впливу зовнішнього середовища навіть сильні внутрішні сторони підприємства можуть не реалізуватися. Адже в умовах ринку власне фактори зовнішнього середовища визначають переважно успіх підприємства та, на жаль, вони найменше залежать від нього. В зовнішньому середовищі знаходяться ресурси. Там же перебувають клієнти і формується певна економічна атмосфера бізнесу.

Крім цього, зовнішнє середовище підприємства характеризується наступними особливостями:

- складністю (факторів безліч, до того ж вони перебувають в різних комбінаціях);

- взаємозв'язком і взаємообумовленістю факторів (зміна одного із них може викликати лавину змін інших);

- невизначеністю (стратегічні рішення приймають в умовах неповноти інформації про зовнішнє середовище: повну здобути неможливо);

- багатоваріантністю розвитку середовища (дуже важко спрогнозувати дію його факторів в стратегічному періоді);

- динамізмом і мінливістю (зміни в зовнішньому середовищі відбуваються достатньо динамічно, з наростаючою швидкістю).

Тому-то діагностика і прогнозування зовнішнього середовища повинна посідати центральне місце у формуванні стратегії підприємства. Цього потрібно невідкладно і серйозно вчитися українським спеціалістам, причому, як кажуть, на ходу.

Особливо це стосується макросередовища. По-перше, в недалекому минулому на нього мало хто зважав. Отже, будь-який досвід його аналізу відсутній. По-друге, воно анітрохи не залежить від зусиль підприємства; до нього слід адаптуватися. По-третє, його значний вплив на підприємство незаперечний.

Ні для кого не є секретом, що головною причиною жалюгідного становища українських підприємств стали грубі макроекономічні прорахунки, повільне і неефективне освоєння методів та інструментів державного регулювання економіки, а на місцях - невміння враховувати дію макросередовища, його факторів і параметрів.

У світовій економічній науці аналіз основних факторів макросередовища називають PEST-аналізом (від абревіатури назв основних елементів цього середовища: P - political and legal environment (політико-правове середовище); Е -economie environment (економічне середовище); S -sociocultural environment (соціокультурне середовище); T -technological environment (технологічне середовище).

Зважаючи на реалії, елементи макросередовища, що діють на підприємство як фактори, слід конкретизувати. Отже, предметом діагностики і прогнозування макросередовища мають стати його наступні елементи-фактори та їх складові:

Елементи-фактори макросередовища, що діагностуються і прогнозуються:

1. Стан економіки країни. Серед факторів даного елементу макросередовища найбільш відчутний вплив на підприємство можуть справляти:

а) обсяги ВНП, ВВП, національного доходу на душу населення;

б) фаза економічного циклу;

в) рівень зайнятості ресурсів, безробіття;

г) рівень інфляції;

д) участь у зовнішньоекономічній діяльності;

е) рівень тінізації національної економіки;

є) стан сукупного попиту та ін.

2. Політико-правові відносини. Фактори:

а) економічна система;

б) форми власності, розподілу і перерозподілу ВВП;

в) політична система;

г) законодавча база, ефективність законів і підзаконних актів у галузі економіки;

д) рівень лібералізації економічного життя;

е) політична стабільність тощо.

3. Ефективність державного регулювання економіки. Фактори:

а) уміле поєднання механізмів ринкового саморегулювання економіки з важе-лями її державного регулювання;

б) фіскальна політика держави, податкова система, стан держбюджету, стан державного боргу;

в) монетарна (грошово-кредитна) політика держави, регулювання грошової маси в обігу банківською системою, доступність кредитів, резерви і процентні ставки банків, обмінні курси, платіжний баланс країни;

г) антиінфляційна політика;

д) антициклічна політика;

е) зовнішньоекономічна політика держави;

є) контроль за дотриманням законів;

ж) уміле обмежене застосування адміністративних регуляторів економіки (дозволів, заборон, обмежень, норм).

4. Розвиток НТП. Фактори:

а) розвиток освіти і науки;

б) рівень інновацій;

в) технологічний рівень;

г) технічний рівень економіки.

5. Соціальний розвиток. Фактори:

а) рівень доходів населення;

б) рівень поляризації населення в доходах;

в) соціальний захист вразливих верств суспільства (безробітних, дітей, інвалідів, пенсіонерів, студентів, тощо);

г) встановлення певних соціальних параметрів: межі бідності, мінімальних обсягів зарплати, пенсій, стипендій, допомог;

д) індексація доходів;

е) рівень умов праці і техніки безпеки тощо.

6. Розвиток культури, ціннісні орієнтації в суспільстві. Фактори:

а) рівень освіченості та професійної підготовки населення;

б) розвиток всіх складових культури;

в) ціннісні орієнтації населення, традиції, менталітет.

Природні умови, екологія. Фактори:

а) запаси і використання природних ресурсів: вугілля, нафти, газу, руди, лісів, водних ресурсів тощо;

б) клімат і ґрунти;

в) екологічні вимоги щодо захисту повітря, ґрунту і води від забруднення внаслідок економічної діяльності.

Демографія. Фактори:

а) чисельність і склад населення;

б) розподіл населення по території;

в) рівень народжуваності, смертності і природний приріст;

г) середня тривалість життя і середній вік працюючих;

д) співвідношення чоловіків і жінок;

е) демографічне навантаження;

є) механічний рух населення, міграції.

Дієвість профспілок. Фактори:

а) соціальне партнерство профспілок з роботодавцями і владою;

б) рівень профспілкових вимог щодо рівня і умов зайнятості;

в) вимоги профспілок щодо умов і захисту праці;

г) робота профспілок з оздоровлення працюючих і їх сімей.

Міжнародне становище. Фактори:

а) наявність військових конфліктів;

б) рівень діяльності міжнародних організацій з врегулювання міжнародний політичних і економічних зносин;

в) рівень діяльності зовнішньоекономічних відомств і вищих органів влади країни з врегулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Форс-мажорні обставини. Йдеться про фактори випадку, природні чи техногенні катаклізми, надзвичайні ситуації, які можуть суттєво вплинути на реалізацію стратегії: аварії, повені, пожежі, бурі, обледеніння тощо.

Теоретичне питання 47.Характеристика сутності і форм прямого інвестуванняяк стратегії виходу фірми на міжнародний ринок

Стратегія прямого інвестування [8]

Велика кількість підприємств, що ведуть зовнішню торгівлю, з часом засновують за кордоном власні виробничі філії для виготовлення товарів, споживаних на іноземному ринку. Цей спосіб виходу на зовнішній ринок передбачає інвестування капіталу в створення за кордоном власних складальних або виробничих підрозділів, забезпечуючи найбільш повне залучення підприємства до ЗЕД. У міру накопичення компанією досвіду експортної роботи і за досить великого обсягу такого зовнішнього ринку виробничі підприємства за кордоном дозволяють очікувати на значні вигоди. Основні риси цього способу:

— максимальні інвестиційні витрати та поточні грошові зобов’язання;

— максимальна відповідальність за результати діяльності;

— максимальний контроль за діяльністю;

— складна процедура виходу з ринку.

Створення закордонної виробничої філії є формою прямих інвестицій в економіку іноземної держави. Фірма може керуватися такими мотивами:

— вертикальна інтеграція, коли необхідний контроль над різними етапами проходження товару від стадії сировини до його розподілу. Товари і маркетинг досить складні і вимагають об’єднання ресурсів декількох країн;

— міждержавна раціоналізація виробництва, коли є істотні розходження у вартості робочої сили, капіталу, сировини. Виготовлення комплектуючих частин у країні-експортері, а складання здійснюється в іншій країні, де дешевша робоча сила;

— теорія життєвого циклу товару, коли він перебуває на різних стадіях життєвого циклу у різних країнах;

— державне стимулювання інвестицій, коли надаються певні пільги для іноземних інвесторів, що і мотивує їх до відкриття своїх філій або самостійних підприємств;