Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат") (стр. 4 из 19)
Ця Концепція визначає основні принципи та напрямки поступового зниження ставок ввізного мита для їх реалізації українською стороною в переговорному процесі з метою забезпечення доступу до товарних ринків в рамках вступу України в СОТ.
Мета Концепції:
- інтеграція економіки України в світову ринкову систему;
- забезпечення доступу товарів, які експортуються з України, на зовнішні ринки (тобто створення приблизно рівних умов митного оподаткування імпортних товарів в Україні і в країнах-членах СОТ);
- забезпечення стабільного і прогнозованого розвитку економіки України, залучення іноземних інвестицій;
- приведення товарної номенклатури і рівня ставок ввізного мита до норм і вимог угод СОТ і Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС 1996);
- встановлення режиму найбільшого сприяння в сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.
Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більш ніж 14%.
Порівнюючи рівень ставок у Єдиному митному тарифі (станом на 1.01.2001) із граничним рівнем, встановленим у Концепції трансформації митного тарифу України згідно з вимогами ГАТТ/ СОТ на 1996-2005 роки, можна виявити наступне:
дорівнюють граничному рівню - близько 18%;
перевищують граничний рівень - близько 10%;
нижче граничного рівня - близько 72%.
Структура ставок Єдиного митного тарифу
Динаміка зміни частки різних видів ввізного мита в структурі Єдиного митного тарифу представлена у таблиці 1.2 [37,20], а також на рис. 1.2 [37,20].
Таблиця 1.2
Структура Єдиного митного тарифу за період 1993 –2000 років
| Види ставок мита | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
| Адвалерні | 100% | 100% | 99,95 | 95,6% | 75.4% | 78.3% | 79,1% | 80.2% |
| Специфічні | - | - | - | 1,4% | 1,6% | 18.0% | 17,7% | 16,1 % |
| Комбіновані | - | - | 0,05 | 5,0% | 23% | 3,7% | 3.1% | 3,7% |
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Адвалерні Специфічні Комбіновані
Рис. 1.2. Динаміка застосування різних видів ставок ввізного мита в митно-тарифному регулюванні України
З діаграми можна побачити, що до 1996 року застосовувалися лише адвалерні ставки ввізного мита. У 1996 році рішеннями Уряду були запроваджені комбіновані та специфічні ставки ввізного мита. У 1997 році комбіновані ставки почали активніше застосовуватися і становили 23%. Впровадження комбінованих і специфічних ставок ввізного мита було направлено на запобігання заниженню суб'єктами ЗЕД митної вартості товарів і на стримування ввезення низькоякісної продукції. Тобто, це був один з кроків щодо підтримки національного товаровиробника та захисту внутрішнього ринку.
На даний час основу ставок ввізного мита складають адвалерні ставки. Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита застосовуються до деяких товарів з 1-24 групи ТН ЗЕД та підакцизних товарів. Зменшення показника специфічних та комбінованих видів мит також можливо пояснити реальними кро-ками виконавчої влади щодо вдосконалення порядку контролю за визначенням митної вартості.
У першому півріччі 2001 року показники адвалерної, специфічної та комбінованої ставок ввізного мита залишались незмінними.
Характеристики тарифного захисту
У роботі О. Кіреєва "Международная экономика" пропонується шкала "Характер інструментів торговельної політики", відповідно до якої можливо визначити рівень та вплив інструментів митно-тарифного регулювання, який можливо використати і для номінальної ставки Єдиного митного тарифу (див. таблицю 1.3) [44,21].
Таблиця 1.3
Вплив рівня митного тарифу
| Вплив на імпорт | Заборонний | Обмежувальний | Помірний | Відкритий | Вільний |
| Рівень тарифу | <40 – 100 | <25 | 10-15 | 0- 10 | 0 |
Показник середньоарифметичної ставки ввізного мита в Україні у 1999 році знизився на 1,7 % і на 1.01.2000 року складав близько 11 %, у 2000 році цей показник ще зменшився і складає близько 10 %, що свідчить про загальну тенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує на даний час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного до відкритого (див. таблиці 1.3, 1.4) [44, 21].
Таблиця 1.4
Рівень номінальної ставки Єдиного митного тарифу (середньоарифметична ставка) в період з 11.01.1993 р. по 1.01.2001 р.
| Показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу 1993-2000 років (%) | |||||
| 1993 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
| 6,3 | 6,7 | 11,52 | 12,74 | 11,0 | 10,2 |
У першому півріччі 2001 року показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початок року.
На даний час існує 7 тарифних коридорів з рівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20 та 25%.
В Україні визначена верхня межа ставок імпортного митного тарифу - це 25%. Потрібно зазначити, що Концепцією трансформації митного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, і наступний етап - це 20 %. На даний час питома вага ставок із рівнем ставки ввізного мита 0% складає в Єдиному митному тарифі 17%, із рівнем оподатковування 25% і більше – 10% від загальної кількості тарифних ставок.
Розрахунки основних показників Єдиного митного тарифу свідчать про поступове приведення їх до вимог ГАТТ/СОТ і міжнародних фінансових організацій (рис. 1.3) [44, 22].
О 1993 1996 1997 1998 1999 2000
Рис. 1.3. Зміна номінальної ставки Єдиного митного тарифу України
Необхідно окремо зупинитись на показниках рівня тарифного захисту на товари, які складають найбільш чутливу для українського ринку групу товарів, це, зокрема, товари, які класифікуються в 1 - 24 групах ТН ЗЕД.
Максимальні ставки ввізного мита (пільгові) на товари 1-24 груп встановлені, зокрема, на м'ясо і харчові субпродукти, цукор, картоплю, овочі та олію соняшникову, сафлорову, масло вершкове.
Мінімальні ставки ввізного мита на рівні 0% установлено на такі продовольчі товари, як: горіхи кокосу, кеш'ю, виноград сушений, каву несмажену, чай зелений (неферментований) та чай чорний (ферментований і частково ферментований) для промислової переробки, пшеницю тверду насіннєву, пшеницю м'яку та суміш для сівби, насіннєві гібриди кукурудзи, боби соєві, олію пальмову та її фракції, олію кокосову та інші.
Як ми бачимо, на даний час діючий рівень ставок ввізного мита на окремі види імпортованої сільськогосподарської продукції достатньо високий в порів-нянні з показниками ставок Єдиного митного тарифу на інші види продукції, і кошти, які необхідно сплатити при митному оформленні цих товарів значно перевищують його вартість. З цього можна зробити висновок, що на даний час рівень ставок ввізного мита на товари з 1 по 24 товарну групу ТН ЗЕД має на меті обмежувальний характер ввезення. У разі подальшого підвищення розміру ставки ввізного мита, вони будуть виконувати заборонну функцію.
Нарахування мита на товари провадиться на базі їх митної вартості, визначеної згідно зі статтею 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф». Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України.
При визначенні митної вартості як складові частини до неї входить ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до рахунку-фактури:
- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, у залежності від умов поставки товару, що передбачені контрактом;
- комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;
- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, якщо це передбачено контрактом.
Складові митної вартості представлено на рисунку 1.4 [45,164]. У разі невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, визначеної відповідно до положень ст. 16 Закону, або в разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні або подібні товари провідних країн-експортерів зазначених товарів.
