За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка нині далеко виходить за межі власне торговельних операцій. Вона є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Процес вступу України до СОТ розпочато ще у 1993 р. Нині він фактично досяг своєї завершальної фази і, як будь-який складний економічний процес, має свої плюси і мінуси.
Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. За останні 30 років кількість основних правил організації надзвичайно зросла, проте основою є принцип двосторонніх угод між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи власне виробництво та робочі місця, тому переговорний процес складний і, як правило, тривалий. Упродовж 2004–2007 років Указами Президента, постановами Верховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчу базу інтеграції до СОТ.
Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку країни — економічного, політичного, соціального.
З огляду на це, вступ до СОТ становить низку невирішених проблем, які досі гальмують розвиток економіки країни: необхідність ефективної реструктуризації промисловості і сільського господарства, підвищення стандартів виробництва та управління, налагодження нових ефективних механізмів захисту інтересів вітчизняного виробника. А це процес довгостроковий.
Хоча Україна практично у 2008 році вступила до СОТ, проте й досі тривають дебати навколо доцільності членства у цій організації. Перебуваючи поза межами СОТ, Україна зазнавала дискримінаційного тиску внаслідок антидемпінгових розслідувань, введення квот на експорт низки вітчизняних товарів, у питаннях захисту інтелектуальної власності тощо. Наша держава була позбавлена можливості брати участь у міжнародних переговорах про вдосконалення світового торговельного середовища. Відсутність членства в СОТ створювала певні проблеми у євроінтеграційних процесах України, а розширення Європейського Союзу загострювала проблеми адекватного використання власного зовнішньоторговельного потенціалу.
Набуття членства в СОТ не повинно викликати побоювання у суспільстві, адже ми йдемо дорогою, яку торували 148 країн світу, причому далеко не всі вони за своїм потенціалом перевищують Україну. Відгородившись від СОТ, не захистиш вітчизняний ринок від іноземної продукції, від зростання конкуренції. Вступ до СОТ — це, насамперед, приєднання до загальноприйнятих правил цивілізованого ринку, які мають значні переваги. Інакше кажучи, вступ до СОТ необхідно сприймати в цілому як стимул до національного розвитку України, який сприятиме розгортанню адекватних адаптаційних програм та механізмів, інформаційних кампаній, тренінгів та інших комунікативних заходів.
Вступ України до СОТ означатиме подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зростанню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют.
Зі вступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2007 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.
Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ:
1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.
2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5–2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ.
3. Українські виробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.
4. Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.
5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в ЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи.
6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд грн).
7. Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач — ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентоздатності вітчизняної продукції.
Отже, вступ до СОТ потрібний, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ — лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, зокрема від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підприємствами самими національними компаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.
13 листопада 2007 року Україна підписала останній 148 двосторонній протокол з Киргизстаном про вступ до СОТ і у 1 кварталі 2008 року одержала членство в цій організації.
Розглядаючи негативні наслідки вступу України до СОТ, можна виділити наступні:
1. Українська промисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні. Це призведе до того, що доведеться перепрофілювати українські промислові підприємства.
2. Дуже серйозним моментом є і накладення деяких обмежень на проведення економічної політики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певні компенсаційні механізми.
3. Подальша лібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури на економіку України, зумовить підвищення економічних ризиків в періоди глобальної економічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом світової кон'юнктури в періоди її сприятливого розвитку, - враховуючи те, що лібералізація і включення в глобальні процеси автоматично не приводять до виправлення структурних недоліків менш розвинених країн [100].
4. Цілком можливі тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, викликані необхідністю переходу на нові, міжнародно-узгоджені умови державного регулювання економіки і відмови від використовування традиційних важелів економічної, і перш за все вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита і інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати і регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги з приводу джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) і напрямів збуту товарів.
Зарубіжні експерти вважають, що Україні властиві гіпертрофовані очікування негативних наслідків вступу у СОТ. Так, керівництво проекту USAІD з питань інтеграції у СОТ відзначає, що принцип СОТ - це не ліквідація митних бар'єрів взагалі, а встановлення граничне допустимих ставок ввезення товарів. При цьому можливі виключення як для окремих товарних груп, так і для окремих підприємств. У першому випадку мита можуть бути тимчасово збільшені, якщо імпортний товар став різко домінувати на ринку, а також, якщо місцевий виробник може довести, що імпорт завдав йому істотного збитку. Що стосується бюджетного субсидування, то відносно промислових товаровиробників вони заборонені тільки у разі доказу якою-небудь країною-учасницею СОТ факту утиску її представників по аналогічному виду бізнесу або товару.