Аналіз фінансових показників та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (стр. 9 из 10)

Алчевський металургійний комбінат поставляє свою продукцію на зовнішній ринок більш ніж в 60 країн світу. Особливий попит на зовнішньому ринку мають товстолистовий прокат і чавун. Алчевська сталь широко використовується в суднобудуванні, атомному і хімічному машинобудуванні, для виробництва газопроводів, локомотивів, тракторів і т.д. Продукція Алчевського комбінату постійно експортується на міжнародних ярмарках і виставках в Німеччині, Китаї, Англії та інших країнах.

Основним принципом діяльності комбінату є випуск продукції, яка повністю задовольняє запитам споживачів, відповідає внутрішнім і міжнародним стандартам і забезпечує прибуток підприємству.

5.2 Організація експортно-імпортних операцій на підприємстві

Організацією і управлінням зовнішньоекономічної діяльності на ВАТ «АМК» займається спеціалізована структура - відділ зовнішньоекономічних зв'язків і постачань (ВЗЕЗ і П). Крім того, в структурі підприємства є відділ митного оформлення товарів, відділ транспортних перевезень.

Відділ ЗЕЗ і П має складну розгалужену структуру. У підпорядкуванні заступника генерального директора по ЗЕЗ і постачаннях знаходяться 3 відділи: відділ ЗЕЗ і П, відділ митного оформлення і відділ транспортних перевезень.

Відділ ЗЕЗ і П включає бюро імпорту, бюро експорту, бюро обліку відвантаження продукції, бюро постачань. Відділ митного оформлення включає два бюро: бюро імпортного і експортного декларування.

Відділ транспортних перевезень складається з бюро залізничних перевезень, бюро автотранспортних перевезень, бюро обліку і оформлення накладних.

Основний вид діяльності відділу зовнішньоекономічних зв'язків і постачань - ведення експортно-імпортних операцій.

Техніка проведення безпосередніх експортно-імпортних операцій на ВАТ «АМК» розбивається на декілька етапів: підготовка до висновку контрактів купівлі-продажу, висновок контрактів купівлі-продажу, виконання контрактів купівлі-продажу. Кожен з цих етапів у свою чергу розбивається на декілька послідовних стадій. Основним завданням як експортера, так і імпортера на початковому етапі є пошуки вибору контрагента. Вибір контрагента - питання дуже важливе і складне. Воно залежить від характеру і предмету операції, країни створення і виконання контракту, ємкості ринку кон'юнктури на даному ринку.

Визначивши можливих контрагентів, експортер або імпортер приступає до встановлення контактів з ними. При цьому на основі прямих зв'язків ВАТ «АМК» використовує наступні способи встановлення контактів з потенційними покупцями, а саме:

- направляє пропозицію безпосередньо одному або декільком покупцям;

- приймає і підтверджує замовлення покупця;

- направляє покупцеві пропозицію у відповідь на його запит;

- бере участь в торгах шляхом представлення тендеру;

- бере участь в торговельно-промислових виставках і ярмарках;

- надсилає можливому покупцеві комерційного листа з інформацією про наміри вступити в переговори з приводу укладення договору;

- направляє проформу контракту вже відомому покупцеві як результат узгодження умов контракту по телефону, телетайпу;

- поміщає рекламні оголошення в засобах інформації.

Для успішного проведення імпортної операції, заснованої на прямих зв'язках з контрагентом, ВАТ «АМК» здійснює підготовчу роботу та шукає спосіб встановлення контакту з потенційним продавцем-експортером::

- направляє потенційному або вже відомому продавцеві замовлення;

- направляє запит виробникові товарів;

- оголошує торги із запрошенням до участі фірм, які можуть прийняти і виконати умови організаторів торгів;

- надсилає можливому виробникові комерційного листа про наміри у відповідь на його рекламу або інформацію;

- направляє експортерові беззастережний акцепт його пропозиції;

- поміщує замовлення у виробника товарів.

5.3 Характеристика ринків збуту металопродукції

За 2008 рік акції українських сталеливарних компаній показали активне зростання. Драйвером зростання послужила сприятлива кон'юнктура світового ринку металопродукції, модернізація виробничих потужностей, поступовий відхід від трансфертного ціноутворення і зростання відвертості компаній.

Великий попит на металопродукцію в світідає можливість виробникам сталевої продукції перекласти підвищення цін на сировину на кінцевих споживачів і отримати додатковий прибуток за рахунок зростання цін на металопрокат.

Швидко зростаючий внутрішній ринок сприяє продажам усередині країни і зниженню залежності від коливань цін на світовому ринку сталі.

2008 рік був одним з найбільш вдалих для металургів за останній час. Ціни по всіх видах металургійної продукції досягли історичних максимумів. Найбільше зростання цін спостерігалося по сортовому прокату, ціни на який виросли в середньому на 25%, на напівфабрикати на 24%. Ціни на листовий прокат зростали скромнішими темпами (16% по закінченню року). Основними каталізаторами зростання цін були:

- Високий попит на світовому ринку. За даними Міжнародного інституту чавуну і сталі зростання видимого попиту за підсумками 2008 року склало 6,6%.

- Зростання цін на основну сировину (залізняк, що коксує вугілля) і витрат на транспортування заставляло виробників перекладати витрати на кінцевого споживача, що було здійснено за наявності стабільно зростаючого попиту.

Рис. 5.1 - Динаміка споживання сталі

У 1 кварталі 2009 року найбільші сталеливарні компанії оголосили про підвищення цін на свою продукцію. Основним аргументом металургів послужила компенсація витрат на сировину, що нестримно подорожчала. Ціни на залізняк з початку року виросли на 65%, ціни на кокс на 50-60 %. Зростання цін на металопродукцію з грудня 2008 року було приблизно порівнянне із зростанням цін на сировину і склало 50-60%, залежно від сортаменту продукції. Враховуючи високий попит, металургам вдалося повністю перекласти витрати на кінцевих споживачів.

Рис. 5.2 - Ціни на металопрокат (Долл./т)

У 2008 році завантаження потужностей в світі складало 93%, завантаження потужностей без врахування Китаю склало 102%. Враховуючи, що введення нових потужностей, які могли значно збільшити пропозицію не передбачається, найбільш вірогідний сценарій - зростання виробництва порівнянними темпами із зростанням попиту. У такій ситуації, значне зниження цін маловірогідне.

Що стосується Української чорної металургії, то Україна займає 8 місце за об'ємом виробництва стали в світі. За 2008 рік українські металургійні підприємства виробили 42,83 млн. тонн сталі, 35,65 млн. тонн чавуну, 37,84 млн. тонн прокату. У 2008 році об'єднання «Металлургпром», до складу якого входять абсолютна більшість металовиробників України, прогнозує зростання виробництва сталі на 7,4 %, що дозволить досягти річного об'єму в 46 млн. тонн. За підсумками 4 місяців 2008 років в Україні вироблено 14,684 млн. тонн сталі, за умови, що ряд підприємств не завершили заходів щодо ремонту і модернізації виробничих потужностей, запланованих на цей рік.

Рис. 5.3 – Виробництво сталі в Україні, млн. т.

Основним для українських металургійних підприємств є зовнішній ринок. Україна займає 4 місце серед світових експортерів металургійної продукції з річним об'ємом експорту 28 млн. тонн металопрокату і напівфабрикатів. Враховуючи уповільнення зростання експансії китайського експорту, за наявності стабільно зростаючого попиту, можна чекати зростання вжитку української сталевої продукції.

Рис. 5.4 – Динаміка зросту виробництва сталі

Крім того, позитивним чинником для українських виробників буде вступ України в СОТ, що допоможе зняти обмеження на експорт українського металопрокату. Так 13 травня 2008 року Європейська Комісія виступила з ініціативою відміни квот на експорт української сталевої продукції.

Велика частина експортних постачань в 2008 році була направлена в країни Близького Сходу, де із-за будівельного буму, швидкими темпами зростало споживання сталевої продукції. В цілому, українськими виробниками в даний регіон поставили 9,8 млн. т. продукції. Великі об'єми постачань були здійснені до Європи, Азії і країн СНД. Структура українського експорту за останні декілька років значно змінилася: перш за все, знизилися постачання в країни Азії, звідки українська продукція була витиснена китайськими постачальниками.

Товарна структура українських експортних постачань практично не змінялася: доля напівфабрикатів складає 40-44 %, плоского прокату - 30-35 %, довгомірного прокату - 25-27 %. У середньостроковій перспективі така тенденція, найшвидше, збережеться, і доля напівфабрикатів значно не зменшуватиметься. Цьому сприятимуть декілька чинників:

- стабільний попит на вітчизняні напівфабрикати в європейських країнах;

- наявність у складі українських металургійних холдингів прокатних виробництв в Євросоюзі, куди з українських заводів поставляється заготівка;

- заплановані програми модернізації українських підприємств. Вона направлена на розвиток 1 і 2 - го переділів металургійного виробництва, про крупні проекти модернізації прокатного виробництва заявили лише МК Азовсталь і Алчевський МК і те реалізовані ці проекти будуть не раніше 2012 року.