· Стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, впровадження високих технологій в агропромислове виробництво шляхом підвищення ефективності використання наявного науково-технічного потенціалу АПК; відновлення фінансування аграрної науки з державного бюджету до необхідних рівнів; вирішення питання формування механізму економічного стимулювання впровадження новітніх технологій та науково-технічних розробок; надання продовольчому комплексу пріоритетного розвитку на основі досягнень науки і техніки.
· Розвиток системи державного регулювання якості та безпечності харчових продуктів на основі комплексного підходу до контролю, оцінки та регламентації якості продуктів харчування на всіх етапах їх виробництва, переробки, зберігання і транспотрування; вдосконалення нормативної бази з цього питання та державної системи стандартизації, регулювання цін на сировину та кінцеву продукцію відповідно до якості товару.
Висновки
Продовольча проблема належить до категорії глобальних. Для розв`язання продовольчої проблеми недостатньо зусиль окремої держави, а потрібно добре налагоджене співробітництво всіх країн, незалежно від їх суспільного ладу.
За останні 50 років у виробництві продовольства досягнуто істотоного прогресу – чисельність людей, що недоїдають і голодують, скоротилася майже в два рази. У той же час за даними ФАО загальна кількість голодуючих на землі складає 500-550 млн осіб, а тих, хто недоїдає, - 1-1,3 млрд.
Головною ареною голоду і недоїдання в сучасному світі є країни, що розвиваються, де проживає майже 4/5 населення світу, виробляють приблизно 1/3 всього продовольства, а споживають трохи більше третини його загальносвітового споживання. При оцінці скрутної продовольчої ситуації в цих країнах необхідно враховувати незавершеність аграрних реформ, бідність широких мас селянства, відсталість системи землеробства, нераціональне використання земельних і водних ресурсів.
Актуальною продовольча проблема є і для країн з перехідною економікою, в тому числі України. Можливості розв`язання продовольчої проблеми безпосередньо повязані з вирішенням питань агропромислової сфери економіки. Стратегічною метою реформування агропромислового комплексу України традиційно є підвищення життєвого рівня населення на основі збільшення обсягів виробництва продуктів харчування і продуктивності праці, розвитку науково-технічного прогресу.
Таким чином, створення підвалин світової продовольчої безпеки – це системне завдання, вирішення якого починається з глобального, світового рівня і має доходити до кожної окремої людини.
Література
1. Світова економіка: навчальний посібник .- К.: Либідь, 2000 р., ст. 481-496
2. Стратегія економічного розвитку України: науковий збірник.Вип.4.-К.:КНЕУ,2001 рік,ст. 163-173
3. Семенов В.Ф , Загальний курс агробізнесу: навчальний посібник. – К. : Знання, 2000 рік, ст. 76-85
4. Дадалко В.А. Мировая экономика: учебное пособие. – Минск: Ураджай, 2001 г
5. Баранчик І.І. “Стабільне вітчизняне виробництво – надійний фактор продовольчої безпеки України” // Економіка АПК, 2001, № 1, ст. 10-14
6. Береговий М. “ Шляхи формування світової та національної продовольчої безпеки” // Бухгалтерія в сільському господарстві, 2002 , № 1, ст. 23-30
7. Лукінов І.І , Саблук П.Т. “Про стратегію трансформування АПК та забезпечення продовольчої безпеки України” // Економіка України , 2000, № 9, ст. 62-81
8. Хорунжий М.Й. “ Продовольча безпека: соціально-економічна суть, стан і показники”// Економіка АПК, 2003, №6, ст. 146-152
9. Шевчук О.В. “ Сучасні тенденції розвитку ринку продовольчих товарів в Україні”// Економіка АПК, 2003, № 8, ст. 9-16
10.Янків М. “ Аграрна реформа як чинник продовольчої безпеки України” // Регіональна економіка, 2000, № 1, ст. 22-26
ДОДАТОК1
Калорійність середньодобового споживання населенням України основних продуктів харчування по регіонах ( на душу населення, ккал/добу)
Регіон, область | 1990 | 1995 | 2000 | |||||
Всього, ккал | Відхилення від фізіологічної норми | Всього, ккал | Відхилення від фіз. норми | Відхилення від мін. норми | Всього, ккал | Відхилення від фіз.норми | Відхилення від мін.норми | |
Україна Донецький Донецька Луганська Карпатський Закарпатська Івано-Франківська Львівська Чернівецька Подільський Вінницька Тернопільська Хмельницька Поліський Волинська Житомирська Рівненська Чернігівська Придніпровський Дніпропетровська Запорізька Причорноморський АР Крим Миколаївська Одеська Херсонська Східний Полтавська Сумська Харківська Центральний Київська Черкаська Кіровоградська | 3534,3 3294 3222,2 3425,8 3660,3 3669,6 3738,1 3624,8 3624,7 3610,8 3803,9 3459,2 3489,1 3538 3758,3 3240,6 3525,9 3654,1 3617,4 3581,2 3684,8 3436,1 3385,2 3864,6 3206,7 3460 3583,9 3684,5 4066,8 3311,4 3765,7 3580,3 3627,2 3940,2 | 268,3 23,0 43,8 159,8 394,3 403,6 472,1 358,8 358,7 344,8 537,9 193,2 223,1 272,0 492,3 -25,4 259,9 388,1 351,4 315,2 418,8 170,1 119,2 598,6 -59,3 194,0 317,9 418,5 800,8 45,4 499,7 314,3 361,2 674,2 | 2655,5 2290,5 2260,3 2361 2683,4 2814,6 2837,7 2531 2661 2756,9 2893,3 2830,9 2546,2 2611,6 2619,3 2577 2649,7 3013,8 2804,7 2841,5 2991,8 2645 2279 2947,1 2422,6 2811,1 2832,8 3096 3131,3 2573,4 2954,7 2899,4 2933,6 3007,3 | -610,5 -975,5 -1006 -905 -582,6 -451,4 -428,3 -735 -605 -509,1 -372,7 -435,1 -719,8 -654,4 -646,7 -689 -616,3 -252,2 -461,3 -424,5 -274,2 -621 -987 -318,9 -843,4 -454,9 -433,2 -168 -134,7 -692,6 -311,3 -366,6 -322,4 -258,7 | -191,5 -173,5 -203,7 -103 219,4 350,6 373,7 67 197 292,9 429,3 366,9 82,2 147,6 155,3 113 185,7 549,8 340,7 377,5 527,8 181 -185 483,1 -41,4 347,1 368,8 634 667,3 109,4 490,7 435,4 469,6 543,3 | 2523 2307 2344 2235 2629 2856 2660 2595 2374 2628 2548 2723 2483 2591 2514 2462 2421 2957 2532 2457 2674 2450 2273 2643 2343 2824 3868 2707 2906 2554 2552 2408 2948 2605 | -743 -959 -922 -1031 -637 -410 -606 -671 -892 -638 -718 -543 -783 -675 -752 -804 -845 -309 -734 -809 -592 -816 -993 -623 -923 -442 602 -559 -360 -712 -714 -858 -318 -661 | -9 -157 -120 -229 165 392 196 131 -90 164 84 259 19 127 50 -2 -43 493 68 -7 210 -14 -191 179 -121 360 1404 243 442 90 88 -56 484 141 |
Джерело: Стратегія економічного розвитку України: науковий збірник. Вип.4. – К.: КНЕУ, 2001, ст. 163-173