З суми нарахованої оплати праці здійснюються різного роду утримання в суворій відповідності із діючим законодавством. Всі утримання прийнято класифікувати на дві групи: обов’язкові утримання та утримання за ініціативою організації.
До утримань за ініціативою організації відносять суми, утримані з працівників за допущений брак; раніше виданий аванс й виплати в погашення заборгованості за підзвітними сумами; за робочий одяг та інструмент; за наглядом за дитиною в відомчих дошкільних організаціях; за товари, придбані в кредит; членські, профспілкові внески та ін.
При обліку витрат з оплати праці використовують кредит рахунка 66 – Розрахунки з оплати праці, який має наступні субрахунки:
- 661 – розрахунки по заробітній платі;
- 662 – розрахунки з депонентами;
- 663 – розрахунки за іншими виплатами.
Проте відносяться ці витрати не завжди до однієї статті витрат, а саме вони можуть відноситися до: основного виробництва, допоміжного виробництва, заробітна плата адмінперсоналу – саме тому, віднесення тієї чи іншої заробітної плати може бути відображено в обліку наступними проводками:
- нарахована з/п працівникам основного виробництва – Дт 231 Кт 661;
- нарахована з/п працівникам допоміжного виробництва – Дт 232 Кт 661;
- нарахована з/п працівникам відділу збуту – Дт 93 Кт 661;
- нарахована з/п працівникам адміністрації – Дт 92 Кт 661;
- нарахована з/п працівникам, що працюють у виробничому приміщенні, але не основним виробництвом – Дт 91 Кт 661.
Вся сума нарахованої заробітної плати, віднесеної до загальновиробничих витрат надалі перерозподіляється й відноситься до собівартості виробленої продукції.
1.3 Облік витрат з обслуговування виробництва й управління. Облік загальновиробничих витрат
До загальновиробничих витрат, як частини витрат організації за звичайними видами діяльності відносяться витрати, пов’язані з обслуговуванням основного та допоміжного виробництва. Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати”.
Загальновиробничі витрати підрозділяються на витрати по утриманню й експлуатації машин та обладнання та цехові витрати.
Виробничі організації із цеховою структурою управління обліковують витрати по утриманню й експлуатації машин та обладнання та інші цехові витрати в розрізі кожного цеху основного та допоміжного виробництв за статтями витрат.
Витрати по утриманню й експлуатації машин та обладнання підрозділяються на поточні та одноразові витрати. Поточні відображаються на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати” в складі наступних витрат:
- амортизація виробничого й підйомно-транспортного обладнання, цехового транспорту, що використовуються у виробництві;
- витрати по експлуатації обладнання (вартість допоміжних матеріалів, необхідних для нагляду за обкладанням та утриманням його в працездатному стані; витрати на оплату праці допоміжних працівників та утримання з неї на соціальне страхування та забезпечення; вартість використаних в процесі виробництва палива, електроенергії, води, пару, та інших видів енергії; вартість послуг допоміжних виробництв, пов’язаних із утриманням та експлуатацією обладнання, інші аналогічні витрати);
- витрати на ремонт обладнання, транспортних засобів та інструменту (вартість запасних частин та інших матеріалів, використовуваних при ремонті виробничого обладнання, транспортних засобів та цінних інструментів; витрати на оплату праці ремонтників та відрахувань з неї; вартість послуг ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв по ремонту обладнання, транспортних засобів та цінних інструментів) або відрахування до резерву на ремонт основних засобів;
- витрати на внутрішнє переміщення вантажів;
- амортизація нематеріальних активів;
- витрати із страхування основних засобів та нематеріальних активів;
- витрати з оплати праці працівників, що обслуговують вищезазначені виробництва;
- інші витрати, а саме витрати на підготовку та розробку виробництва, що обліковуються завчасно у складі витрат майбутніх періодів.
Виробничі організації з безцеховою структурою управління обліковують витрати з утримання та експлуатації машин та обладнання в цілому по організації.
Цехові витрати обліковуються на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати” в складі наступних витрат:
- витрати з оплати праці апарату управління цехів з утриманнями на соціальне страхування та забезпечення, інші витрати по управлінню;
- амортизація споруджень загальноцехового призначення й нематеріальних активів, що використовуються при виробництві продукції;
- витрати на ремонт основних засобів;
- витрати з раціоналізації та винаходами;
- витрати з охорони праці, які формуються з кредиту рахунків обліку розрахунків;
- інші витрати.
Цехові витрати допоміжних виробництв можуть обліковуватись безпосередньо на рахунку 232 – „Допоміжне виробництво”. При цьому підприємства із безцеховою структурою управління обліковують витрати на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати” в складі загальноорганізаційних (управлінських) витрат.
Витрати по утриманню та експлуатації машин та обладнання розподіляються в порядку, встановленим обліковою політикою підприємства. Як правило, вказані витрати відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), що виготовляє даний цех (підрозділ).
Розподіл вказаних витрат за видами продукції здійснюються на підставі планового об’єму цих витрат на час роботи обладнання, яке зайняте виготовленням продукції, та кількості годин його роботи для виробництва одиниці виробу відповідно встановленої технології.
Фактичні витрати на утримання й експлуатацію обладнання, обліковувані в цілому по цеху, розподіляються між готовою продукцією та незавершеним виробництвом пропорційно їх вартості, що розрахована на підставі нормативних ставок.
Організації з незначним об’ємом незавершеного виробництва вказані витрати розподіляють за нормами на незавершеного виробництва, а залишок частки списують на собівартість реалізованої продукції.
Підприємства, що виготовляють однорідну продукцію, дані витрати розподіляють за видами продукції пропорційно витратам на оплату праці.
Цехові витрати розподіляються в порядку, встановленому обліковою політикою підприємства. Найчастіше вони розподіляються за видами продукції пропорційно витратам на оплату праці, включаючи витрати з утримання машин та обладнання. При цьому цехові витрати, що відносяться до робіт та послуг, здійснюваних для інших цехів, визначаються загальним об’ємом цих витрат, які списуються на витрати цехів – споживачів робіт та послуг. При виконанні цехом робіт та послуг для власних потреб витрати в складі витрат з оплати праці, а також на основні матеріали включаються в собівартість виробів, робіт та послуг відповідного підрозділу цеху. Витрати з утримання й експлуатації машин та обладнання з рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати” списуються в дебет рахунків:
- 231 – „Основне виробництво”;
- 232 – „Допоміжне виробництво”;
- 24 – „Брак у виробництві”.
Загальногосподарські витрати представляють собою витрати організації з управління, які є складовою частиною витрат організації за звичайними видами діяльності по виробництву продукції, але не пов’язані безпосередньо із виробничим процесом. У зв’язку з цим дані витрати можна також назвати управлінськими витратами. Бухгалтерський облік загальногосподарських (управлінських) витрат ведеться на рахунку 92 – „Адміністративні витрати”.
Загальногосподарські витрати можна класифікувати за їх видами, техніко-економічними факторами, календарними періодами, для цілей калькулювання собівартості робіт та послуг, для цілей податкового обліку.
До загальногосподарських витрат відносяться наступні основні види:
- адміністративно-управлінські витрати;
- витрати по утриманню загальногосподарського персоналу, що не пов’язані із виробничим процесом;
- амортизаційні відрахування основних засобів управлінського призначення та витрати на їх ремонт;
- витрати по оплаті орендної плати за приміщення управлінського призначення;
- витрати по оплаті інформаційних, аудиторських, консультаційних та інших послуг;
- інші аналогічні за призначенням управлінські витрати.
Деякі види управлінських витрат можуть за рішенням організації обліковуватись безпосередньо за місцями виникнення витрат із віднесенням їх до собівартості об’єкта калькулювання прямим способом. Це відноситься до витрат з оплати праці управлінського персоналу цехів (підрозділів), допоміжних та обслуговуючих виробництв та господарств, амортизації основних засобів та інше.
За техніко-економічними факторами загальногосподарські витрати різняться на умовно-постійні та умовно-змінні. Загальногосподарські витрати, як правило, в цілому за своїм характером відносяться до умовно-постійних витрат.
Загальногосподарські витрати за календарними періодами підрозділяються на постійні та одночасні.
Для цілей управління загальногосподарські витрати можуть обліковуватися в повному розмірі у складі:
- виробничої собівартості продукції, робіт та послуг;
- собівартості реалізованої продукції, робіт та послуг.
Для цілей податкового обліку загальногосподарські витрати підрозділяються на лімітовані та нелімітовані.
Загальногосподарські витрати відображаються за дебетом рахунку 92 – „Адміністративні витрати” щомісячно на підставі даних розроблених таблиць, відомостей та інших регістрів з кредиту інших рахунків.
Загальногосподарські витрати, обліковані на рахунку 92 – „Адміністративні витрати”, розподіляються підприємством щомісячно у відповідності з обліковою політикою. У виробничих підприємствах дані витрати з рахунку 92 розподіляються списуються на:
- як витрати на реалізацію продукції, робіт, послуг – в дебет 93 „Витрати на збут”;