МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Міжгалузевий інститут управління
Факультет “Облік та аудит”
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
по курсу
“Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності”
Виконала студентка
Групи БД – 101
Фак. “Облік та аудит”
Чуркіна Ольга Юріївна
Київ - 2003
План.
1. Види та форми лізингу, документування лізингових операцій.
1.1. Поняття лізингу 3
1.2. Об’єкти та суб’єкти лізингу 3
1.3. Документування лізингових операцій 4
1.4. Основні види лізингу 5
1.5. Організація і техніка лізингових операцій 8
1.6. Митне оформлення лізингових операцій 10
2. Бухгалтерський облік з переробки сировини на давальницьких умовах у виконавця-резидента (з оплатою послуг з переробки грошовими коштами)
2.1. Сутність операцій з давальницькою сировиною 11
2.2. Договір на переробку та документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною 13
2.3. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною 15
2.4. Оподаткування 16
3. Приклад 19
4. Список літератури. 21
1. Види та форми лізінгу, документування лізінгових операцій.
1.1. Поняття лізингу.
Однією з найпоширеніших форм послуг у зовнішньоекономічній діяльності є лізинг. Він дуже зручний особливо для українських виробників, які не можуть самостійно придбати необхідне їм обладнання високої якості.
Лізингова операція передбачає права користування окремими інвентарними об’єктами основних засобів іншому суб’єкту на платній основі на визначений срок.
Лізинг – різновид підприємницької діяльності, яка спрямована на інвестування коштів у рухоме та нерухоме майно, що спеціально передається за договором фізичними та юридичними особами на відповідний період для використання в підприємницьких цілях.
1.2. Об’єкти та суб’єкти лізингу
Об’єктом лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку.
Всі об’єкти лізингу в загальному вигляді можна класифікувати за різними ознаками.
1) за функціональним призначенням – використання для підприємницьких цілей;
2) за оборотністю – участь в багатьох виробничах циклах;
3) за станом форми споживання – не споживаються в процесі використання;
4) за ступінем рухомості – рухоме та нерухоме майно;
5) за галузевою приналежністю – промислові, будівельні, сільськогосподарські;
6) за формою власності – державна, приватна, колективна;
7) за способом перенесення вартості у виробничому процесі – поступово в міру зносу;
8) ступінь складності – окреме майно, сукупність речей.
Лізинговими операціями займаються великі фірми, банки, а також спеціалізовані лізингові компанії..
Суб’єктами лізингу можуть бути:
1 лізингодавець – суб’єкт підприємницької діяльності, в т.ч. банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти за договором лізингу;
2 лізингоодержувач - суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти за договором лізингу;
3 продавець лізингового майна - суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно, яке є об’єктом лізингу.
1.3. Документування лізингових операцій.
В оформленні лізингових операцій виділяють два етапи:
І етап – оформлення всіх документів, які необхідно підготувати до укладання лізингового договору. Юридичне оформлення даних документів засвідчує створення необхідних умов для укладання лізингового договору;
ІІ етап – оформлення та укладання лізингового договору, а також документів, які створюють сприятливі умови для успішного виконання зобов’язань щодо лізингового договору. На цьому етапі здійснюється процес закріплення лізингової угоди в три- і двосторонніх договорах.
На першому етапі оформлюються такі документи:
1. Заявка про надання лізингових послуг;
2. Замовлення-наряд на поставку майна, що передається в лізинг;
3. Заявка лізингової компанії банку про надання кредиту;
4. Висновки про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингової угоди.
На другому етапі оформлюються такі документи:
2. Договір купівлі-продажу майна, що передається в лізинг;
3. Акт введення об’єкта лізингу в експлуатацію;
4. Кредитний договір між лізинговою компанією і банком про надання позики;
5. Договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна;
6. Договір про страхування об’єкта лізингу.
Лізингові операції здійснюються на підставі контрактів, що укладаються між суб’єктами лізингу.
Перед укладанням угоди проводиться ретельний аналіз клієнта, до якого входить:
-Оцінка клієнта з точки зору здатності сплати лізингових платежів та доходів, які передбачаються від викристання обладняння, що передається в лізинг;
-Оцінка товарів (попит на них з точки зору можливого перепродажу), виготовлених на обладнання, одержаному в лізинг.
При лізингу з додатковим залученням коштів особливо гостро постають питання податкового права, страхування, надання технічних гарантій виробника тощо.
Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця або двосторонньої угоди між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України. Митне оформлення за договорами, що не відповідають законодавству, не здійснюються.
Серед основних умов договору лізингу можна виділити наступні:
¨ Предмет лізингу завжди суворо індивідуалізований;
¨ Строк лізингу у випадку фінансового лізингу залежить в основному від виду обладнання і визначається періодом його фізичного і морального зносу;
¨ Розмір лізингового платежу;
¨ Утримання обладнання в належному стані відповідно до правил експлуатації, здійснення ремонту, придбання запасних частин тощо;
¨ Страхування майна, що передається на користь лізингодавця, сплата пов’язаних з ним податків тощо;
¨ Повернення обладнання, отриманого в лізинг, в нормальному стані з врахуванням зносу по закінченні строку лізингу.
Лізингоі договори можуть містити й інши умови.
1.4. Основні види лізингу.
Сучасний ринок лізингових послуг характеризується різноманіттям форм лізингу, моделей лізингових контрактів і юридичних норм, регулюючих лізингові операції. Існуючі форми лізингу можна об’єднати у два основних види - оперативний і фінансовий лізинги.
Оперативний лізинг передбачає здачу технічних засобів (багаторазового користування) в оренду на період, значно менший, ніж повний термін амортизації (звичайно - до 3-5 років). У цьому випадку орендні платежі протягом терміну дії договору лише частково компенсують первісну вартість орендованого майна, що після завершення терміну лізингу повторно здається в оренду. Для даного виду лізингу істотно також те, що всі обов'язки по страхуванню, обслуговуванню і ремонту технічних засобів звичайно бере на себе орендодавець (це так називаний повний ли-зинг); для орендаря одним з переваг такого різновиду лізингу є можливість після закінчення терміну оренди (порівняно нетривалого), або навіть раніш (у випадку дострокового розриву лізингового контракту і дострокової виплати загальної суми зобов'язань по платежах, що може бути передбачене в його умовах) "переключитися" на більш досконале устаткування.
Фінансовий лізинг характеризується порівняно тривалими термінами контракту (до 10-15 років), порівнянними з термінами амортизації орендованих засобів . Звичайно застосовується по групі інвестиційних товарів тривалого використання, причому сумарні лізингові платежі приблизно еквівалентні (трохи більше ) їхньої первісної вартості. При даному виді лізингу обов'язку по страхуванню, обслуговуванню і ремонтові орендованих технічних засобів, а також по запобіганню ризику їх випадкової загибели звичайно лежать на орендарі (чистий лізинг).
По об'єктах угод лізинг підрозділяється на лізинг спонукуваного і нерухомого майна. При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість з доручення орендаря і надає йому використання в комерційних і виробничих цілях. Так само, як і в угодах з рухомим майном, контракт полягає звичайно на термін менший або дорівнює амортизаційному періодові об'єкта; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.
В основі приведеної класифікації лізингу лежать його терміни і, звичайно, різний характер використання орендованого майна. Крім цього, лізинг підрозділяється ще і по національній приналежності його участників: внутрішній і міжнародний.
Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України “Про лізинг”, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договороів, укладених суб’єктами лізингу.
Предметами міжнародного лізингу найчастіше бувають:
Міжнародний лізинг знаходить досить широке розповсюдження передусім з тієї причини, що згідно з правилами Міжнародного валютного фонду зобов’язання, що витікають з лізингу, не включаються до обсягу зовнішньої заборгованості держави.
У випадку, якщо лізингова компанія купує обладнання вітчизняної фірми, а потім надає його лізингоодержувачу за кордон, ми маємо справу з експортним лізингом. Тобто, експортний лізинг - коли виробник устаткування і лізинггодавець знаходяться в одній країні, а лизингоодержувач з іншої (у цьому випадку лізинг стимулює експорт цінностей з першої країни, а для країни одержувача є ефективним способом залучення ресурсів в іноземній валюті).