2. У дітей із виявленими йододефіцитними захворюваннями під час лікування слід контролювати рівень ТТГ, гемоглобіну в крові та екскрецію йоду з сечею, оскільки рівні ТТГ ≥ 5 мОД/л, гемоглобіну ≤ 120 г/л, йодурії ≤ 50 мкг/л є прогностично несприятливими щодо формування вузлової патології щитовидної залози у дітей.
3. У дітей регіону йодної ендемії доцільно визначати інтегральний показник індексу маси тіла. Підвищення ІМТ ≥ 25 кг/м2 свідчить про дестабілізацію ендокринної системи та є несприятливим критерієм ризику формування тяжких форм ЙДЗ.
4. З метою ранньої діагностики, індивідуального підходу до вибору тактики лікування та профілактики ЙДЗ необхідно використовувати розроблений прогностичний алгоритм. При відсутності ризику виникнення захворювання у дітей регіону зобної ендемії проводити засоби масової йодної профілактики йодованою сіллю. Дітям, що мають ризик розвитку зобу, проводити динамічне спостереження лікарями первинної ланки та призначати індивідуальну йодну профілактику препаратами калію йодиду. При високому ризику розвитку ускладнень ЙДЗ спостереження та лікування проводити сумісно з дитячим ендокринологом згідно протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю „Дитяча ендокринологія”.
5. Для створення регіональної бази даних дітей із проявами ЙДЗ, підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів та диспансерного спостереження рекомендовано застосовувати автоматизовану програму „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з йододефіцитними захворюваннями”.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Результати скринінгового дослідження рівня йодної ендемії серед дітей Луганської області // Український медичний альманах. – 2006. - Т. 9, № 4 (Додаток). – С. 145-147. (У співав.: Резнікова А.Л., Ткаченко В.І.; здобувачем проведено: збір матеріалу, узагальнення отриманих результатів, написання статті).
2. Вплив йодного дефіциту на фізичний і статевий розвиток дітей та підлітків в умовах регіону з великим екологічним навантаженням // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія – 2006. - № 3 (16). – С. 35-38. (У співав.: Резнікова А.Л., Маменко М.Є.; дисертантом здійснено: збір матеріалу, узагальнення отриманих даних, статистична обробка та підготовка до друку).
3. Проблема ендемічного зобу у дітей на сході України // Вісник наукових досліджень – 2007. - № 2 (47). – С. 36-37. (У співав.: Резнікова А.Л., Ткаченко В.І, Маменко М.Є.; автором проведено: збір матеріалу, оцінка лабораторних даних, написання статті).
4. Зоб у дітей; клініка, диференційна діагностика, лікування // Сучасна педіатрія. – 2006. - № 1 (10). – С. 57-66. (У співав.: Зелінська Н.Б., Резнікова А.Л., Маменко М.Є.; здобувачем проведено аналіз літературних джерел, розроблено алгоритм обстеження дітей, написання статті).
5. Система підтримки прийняття рішень в межах медико-соціального моніторингу дітей з йододефіцитними захворюваннями // Перинатологія та педіатрія. – 2007. - № 4 (32). – С. 114-117. (У співав.: А.Л. Резнікова, В.І. Ткаченко, М.Є. Маменко, Е.К. Мусаєва; автором створена база даних дітей з ЙДЗ, узагальнено отримані результати, підготовлено матеріал до друку).
6. Стан йодного забезпечення дітей молодшого шкільного віку на сході України // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2007. - № 3 (20). – С. 46-49. (У співав.: А.Л. Резнікова, М.Є. Маменко; здобувачем виконувалось: соціологічне дослідження сімей, обґрунтування методів дослідження, статистична обробка, підготовка до друку).
7. Особливості вегетативної регуляції серцево-судинної системи у дітей з регіону помірної йодної ендемії // Таврический медико-биологический вестник: Материалы ІV Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии» (Евпатория, 2005). - 2005. - № 2. - С. 24. (У співав.: Резнікова А.Л.; здобувачем проведено збір та статистичну обробку даних, оформлення матеріалів).
8. Ревмокардиологические маски гипотиреоза // Таврический медико-биологический вестник: Материалы ІV Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии» (Евпатория, 2007). – 2007. – Т. 10, № 2. – С. 126. (В соавт.: А.Л. Резникова, М.Е. Маменко; соискателем проведена: оценка тиреоидного статуса детей, подготовка к печати).
9. Результати скринінгової програми обстеження дітей та підлітків Луганської області по визначенню рівня йодної ендемії // Педіатрія, акушерство та гінекологія: Матеріали ІV конгресу педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (Київ, 2007). – 2007. - № 4. – С. 137. (У співав.: А.Л. Резнікова, М.Є. Маменко; здобувачем проведено: збір матеріалу, узагальнення висновків, оформлення матеріалів).
10. Йодний дефіцит та ендокринні дизраптори довкілля в формуванні зобу у дітей на сході України // Матеріали науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Сьомі Данилевські читання). – Харків, 2008. - С. 101-102. (У співав.: М.Є. Маменко; здобувачем здійснювався пошук літератури за темою, збір та аналіз отриманих даних, підготовка до друку).
Єрохіна О.І. Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2008.
Дисертаційна робота містить нове вирішення питань підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із йододефіцитними захворюваннями та оптимізації медико-соціального моніторингу стану їх здоров’я в умовах йодної ендемії.
Подаються результати дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Розглядається перебіг структурних змін у щитовидній залозі залежно від функціональних порушень гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня тиреоїдної забезпеченості дітей. Аналізуються особливості змін функціонального стану серцево-судинної та вегетативної нервової систем у дітей з ендемічним зобом. Визначаються прогностично значущі індикатори розвитку зобу та маркери вузлової патології щитовидної залози. Запропоновано прогностичний алгоритм ймовірності розвитку тиреоїдної патології. Представлено вперше розроблену науково обґрунтовану автоматизовану програму „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з йододефіцитними захворюваннями”, що дозволяє удосконалити систему лікувально-профілактичних заходів.
Ключові слова: діти, йододефіцит, ендемічний зоб, прогнозування.
Ерохина О.И. Клинико-патогенетические аспекты йоддефицитных заболеваний у детей школьного возраста в условиях легкой йодной эндемии. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2008.
Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения и профилактики йоддефицитных заболеваний и оптимизации медико-социального мониторинга состояния здоровья детей, проживающих в регионе легкой йодной эндемии.
Представлены результаты скринингового исследования, проведенного среди 1650 детей школьного возраста, по оценке степени тяжести йодной эндемии в Луганской области. Установлена легкая степень йодного дефицита по уровню йодной обеспеченности детей (медиана йодурии - 85,8 мкг/л) и напряженная зобная эндемия (до 55,0 %) вследствие потенцирующего влияния эндокринных дизрапторов окружающей среды.
На основании данных комплексного клинико-инструментального обследования 603 детей 6-17 лет (388 с зобом и 215 с нормальными размерами щитовидной железы) доказано, что недостаточное йодное обеспечение приводит к ухудшению показателей их физического, полового и интеллектуального развития, снижению когнитивных функций, нарушениям психо-эмоциональной сферы, повышению уровня стрессового состояния. Формирование эндемического зоба сопровождается ростом количества сердечно-сосудистой патологии, железодефицитных анемий и ожирения. Установлено снижение интеллекта у 60,5% детей, в том числе и без видимых проявлений йоддефицитных состояний, под влиянием длительно существующего йодного дефицита.
Выявлены возрастные и половые особенности формирования патологического процесса в щитовидной железе в зависимости от функциональных нарушений гипофизарно-тиреоидной системы. Отмечены проявления минимальной тиреоидной недостаточности как у детей с зобом, так и в группе контроля, что свидетельствует о напряженном функционировании их гипоталамо-тиреоидной системы в условиях йодного дефицита. Доказано, что истощение компенсаторных изменений в увеличенной щитовидной железе при отсутствии нормализации йодного обеспечения приводит к узлообразованию и сопровождается развитием субклиниченского гипотиреоза у 22,9% детей школьного возраста.