Контроль та аудит діяльності комерційного банку (стр. 1 из 3)

Контроль та аудит діяльності комерційного банку

Контроль та аудит діяльності комерційного банку, як і інших об'єктів банківської діяльності, здійснюються за певними об'єктами, що входять до системи його функціонування. Об'єкти контролю та аудиту суб'єктів банківської діяльності подано у структурі типової моделі стандарту (рис. 1).

Юридична правомочність банку як об'єкт контролю перевіряється з питань додержання законодавства про банки і банківську діяльність, господарські товариства, цінні папери, а також нормативні акти НБУ, якими регулюється порядок створення і діяльності комерційних банків. Зокрема, аудиторами перевіряються наявність статуту банку та порядок його затвердження засновниками - загальними зборами учасників, а також угоди між учасниками про формування статутного фонду банку, де зазначаються розмір внесків кожним учасником коштів до основного капіталу банку, його частка у цьому капіталі. Необхідно з'ясувати також, коли банк зареєстрований НБУ, зміст реєстраційного свідоцтва і ліцензії на право здійснення діяльності, а саме:

· ведення валютних рахунків клієнтів;

· неторговельних операцій (встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками);

· операції за міжнародними торговельними розрахунками;

· операцій з торгівлі іноземною валютою коштів на внутрішньому ринку (з резидентами України);

· операцій із залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (з нерезидентами України).

Аудитор перевіряє, чи не веде банк позастатутну діяльність, тобто не передбачену статутом банку, зареєстрованим НБУ, і невідповідність її ліцензії на право діяльності.

Одночасно аудитор встановлює наявність у банку атрибутів юридичної особи - печатки, штампів, емблеми, юридичної адреси та ін.

У своїй діяльності аудитор застосовує документальні методичні прийоми контролю - за формою і змістом, зустрічну і логічну перевірку тощо.

Формування і використання власного капіталу банку як об'єкт контролю перевіряється аудитором щодо його правової основи утворення та функціональної визначеності як фінансової бази діяльності банку. Власний капітал комерційних банків має невелику питому вагу у сукупному капіталі. Це відповідає специфіці його діяльності щодо мобілізації вільних ресурсів на грошовому ринку та залучення їх на позичкових засадах.

Основний власний капітал комерційного банку призначений для страхування інтересів вкладників (захисна функція капіталу) та фінансового забезпечення певною мірою своєї діяльності.

Рис. 1. Типова модель стандарту контролю та аудиту діяльності комерційною банку

Захисна функція власного капіталу банку включає страхування вкладів і депозитів, що гарантують інтереси кредиторів комерційного банку у випадках його ліквідації або банкрутства, а також функціонування банку навіть при тимчасовій збитковості його поточної діяльності. Тому аудитор за умови наявності достатнього резервного капіталу може зробити висновок про надійність банку та його платоспроможність навіть при збитках у поточній діяльності. Проте до цього аудитору необхідно підходити дуже обережно, бо в умовах економічної і фінансової нестабільності, хронічної інфляції діяльність комерційних банків зазнає додаткових ризиків, що підвищує вимоги до захисної функції власного капіталу банку.

Фінансове забезпечення діяльності банку необхідне для придбання приміщень, їх оренди або будівництва, оснащення меблями, організаційною та обчислювальною технікою та іншими матеріальними ресурсами, впровадження новітніх банківських технологій тощо.

Для забезпечення фінансової надійності комерційним банкам Верховною Радою України визначено розмір статутного фонду у міжнародній валютній одиниці - 1 млн. ЕКЮ, а за участю іноземного капіталу - 3 млн. ЕКЮ, комерційним банкам із 100 % іноземним капіталом - 5 млн. ЕКЮ за офіційним курсом грошової одиниці України. В разі недоведення комерційним банком статутного фонду до зазначеного розміру НБУ зобов'язаний скасувати дозвіл на створення банку та відкликати ліцензію на виконання банківських операцій.

Для аудиторської перевірки застосовуються розрахунково-аналітичні (економічний аналіз) і документальні методичні прийоми.

Гроші, їх зберігання та обіг усередині установи банку є об'єктом аудиторського контролю як зовнішнього, так і внутрішнього, затвердженого НБУ з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Зберігання грошей, як знаків національної та іноземної валюти, аудитори перевіряють, починаючи з грошових сховищ, тобто спеціально обладнаних приміщень для зберігання цінностей, що знаходяться в установах комерційних банків. Зокрема, досліджується відповідність нормативним параметрам обладнання для зберігання запасів грошових білетів та металевої монети, грошової готівки оборотної і вечірньої кас (наявність вогнетривких шаф, стелажів та ін.). Аудиторами перевіряється також облік грошей у сховищах та їх обіг у касах установ банків, додержання правил внутрішнього контролю, прийнятого банком, зберігання та обігу грошей. При цьому застосовуються органолептичні та документальні методичні прийоми контролю. Одночасно аудитори аналізують організацію та методику проведення експертизи грошових білетів і монети як у національній, так і в іноземній валюті, а також платіжних документів у іноземній валюті (банкноти, які викликають сумнів щодо їх справжності або які мають ознаки підробки). При цьому перевіряється додержання правил визначення платіжності грошових білетів, затверджених НБУ, списання зношених, пошкоджених і обмінених,

Окремо перевіряються операції з електронними грішми. Це умовна назва коштів, які використовуються їхніми власниками на основі електронної системи банківських послуг. По суті - це кредитні гроші, які застосовуються не за допомогою паперових носіїв (банківських білетів, чеків, векселів), а завдяки впровадженню у розрахунках новітніх комп'ютерів і сучасних систем зв'язку. Це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій. Поява електронних грошей стала можливою завдяки широкому впровадженню у банківську справу і сферу обслуговування населення нової комп'ютерної технології, створенню ефективної системи правового захисту суб'єктів розрахунково-платіжних відносин. Основними компонентами системи є банківські автомати-касири, кредитові і дебетові картки, електронна система розрахунків у торгових пунктах, електронна система обслуговування вдома тощо. У процесі аудиту встановлюються надійність захисту даних від несанкціонованого доступу до бази даних, заходи запобігання занесенню вірусів у електронну систему, достовірність і правильність використання електронних грошей. Виходячи з цього, до складу бригади аудиторів необхідно включати фахівців з комп'ютерної системотехніки.

Касові операції та інкасація виручки - це об'єкти здебільшого внутрішньобанківського контролю, завданням якого є перевірка роботи прибуткових кас з приймання і перерахування готівки протягом операційного дня. Зокрема, перевіряють оформлення первинних документів клієнтами банку при внесенні готівки, а також громадянами, в тому числі працівниками банку при внесенні грошей у депозит та інших платежах. Перевіряється також порядок здійснення операцій у вечірніх касах банку з надходженням грошей від підприємств і населення після закінчення операційного дня. Провадити будь-які видаткові операції, за винятком операцій за вкладами та з цінними паперами, працівникам вечірніх кас забороняється. Окремо підлягають контролю операції вечірньої каси, пов'язані з прийманням грошової виручки від інкасаторів. Це стосується оформлення супровідних відомостей до сумки з валютними та іншими цінностями (чеки) в іноземній та національній валюті. У випадках розбіжностей між даними супровідних документів і фактичною наявністю коштів у інкасаторській сумці (надлишок, нестача, виявлені неплатіжні або фальшиві грошові білети) установа банку складає акт. У процесі внутрішньобанківського контролю, зовнішнього аудиту з'ясовують, яким чином усунуто ці розбіжності та які профілактичні заходи вжито щодо запобігання цим недолікам.

Контроль касових операцій передбачає перевірку також операцій з пересилання і одержання цінностей через підприємства Держкомзв'язку України. Установи банків можуть пересилати поштою зразки грошових білетів, чекові і вкладні книжки, акції, векселі, сертифікати та інші цінні папери, іноземну валюту. Відправлення на адресу НБУ закупленої готівки іноземної валюти, незалежно від її суми, здійснюється через служби спецзв'язку Держкомзв'язку України або інкасаторів НБУ. Перевірка цих операцій щодо правильності їх оформлення та збереження валютних цінностей є обов'язком ревізорів, аудиторів.

Перевірка ревізорами, аудиторами касових операцій, інкасації виручки та операцій банку з пересилання і одержання цінностей здійснюється відповідно до порядку ведення касових операцій, встановленого НБУ. Для контролю цих операцій застосовуються документальні методичні прийоми, а також різні види експертних досліджень.

Операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням полягають у скуповуванні їх у громадян скупними пунктами, що функціонують при регіональних управліннях НБУ. Скупний пункт може підлягати аудиту як юридична особа.

Скупний пункт повинен бути зареєстрований у Державній пробірній палаті Мінфіну України. Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння приймає та оцінює експерт, який повинен досконало володіти державними та галузевими стандартами на ювелірні вироби, дорогоцінне, напівдорогоцінне та виробне каміння, а також чинними технічними умовами на дорогоцінне каміння.