Оптимізація лікарського забезпечення хворих із захворюваннями нирок (стр. 4 из 7)
Таблиця 2
Мінімальний перелік лікарських препаратів, потреба та витрати на їх придбання для консервативного лікування одного хворого на сечокам’яну хворобу (витяг)
• умови та термін лікування: стаціонар, середній ліжко-день – 11, 1
| № п/п | Мінімальний перелік лікарських препаратів (ЛП) | Од. виміру | Середнє значення використання ЛП на курс лікування (  ) | Витрати на придбання однієї од. виміру (у.о.) (Д) | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| Варіант №1 | |||||||
| 1. | Спазмоцистенал по 10 мл. | фл. | 0,5 | 0,06 | |||
| 2. | Розчин промедолу 2% по 1 мл. № 5 | амп. | 1,71 | 0,41 | |||
| 3. | Розчин омнопону 2% по 1 мл. №5 | амп. | 1,74 | 0,19 | |||
| 4. | Розчин еуфіліну 2,4% по 5 мл. №10 | амп. | 4,2 | 0,05 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| 5. | Лазикс 1% по 2 мл. №10 | амп. | 4,9 | 0,23 | |||
| 6. | Кетонал 5% по 2 мл. №10 | амп. | 5,5 | 0,48 | |||
| 7. | Максиган по 5 мл. № 5 | амп. | 6,0 | 0,30 | |||
| 8. | Верошпірон по 0,025 №20 | табл. | 6,8 | 0,05 | |||
| 9. | Флуконазол по 0,05 №10 | табл. | 7,2 | 0,36 | |||
| 10. | Баралгетас по 5 мл. №5 | амп. | 8,2 | 0,45 | |||
| 11. | Зинацеф по 0,75 №1 | фл. | 10,0 | 3,54 | |||
| 12. | Фортум по 1,0 №1 | фл. | 10,0 | 9,61 | |||
| 13. | Розчин анальгіну 50% по 2 мл. №10 | амп. | 10,4 | 0,04 | |||
| 14. | Цефтриаксон по 1,0 №1 | фл. | 10,5 | 1,66 | |||
| 15. | Розчин гентаміцину 4% по 2 мл. № 10 | амп. | 11,3 | 0,06 | |||
| 16. | Розчин папаверину гідрохлориду 2% по 2 мл. №10 | амп. | 11,9 | 0,06 | |||
| 17. | Цефазолін по 1,0 №1 | фл. | 12,3 | 0,88 | |||
| 18. | Іфіципро по 0,5 №10 | табл. | 12,9 | 0,10 | |||
| 19. | Офлоксацин по 0,2 №10 | табл. | 15,6 | 0,14 | |||
| 20. | Ністатин по 500000 ОД №20 | табл. | 29,3 | 0,05 | |||
| 21. | 5-Нок по 0,05 №50 | табл. | 58,9 | 0,05 | |||
| 22. | Блемарен по 200,0 | гр. | 140,9 | 0,09 | |||
| Загальні витрати на курс лікування (у.о.) (Вх) 16,22 | |||||||
| Витрати на 1 ліжко-день (у.о.) 1,46 | |||||||
Отримані в межах трьох варіантів дані дозволили визначити загальну потребу в коштах на придбання ЛП для лікування одного хворого (
) залежно від середнього використання на курс лікування ( ), вартості придбання одиниці виміру ЛП (Д), частоти їх призначення ( 
): 
(4)Із табл. 2 видно, що важливою компонентою у схемах лікування хворих на сечокам’яну хворобу і взагалі захворювань нирок є антибактеріальна і протизапальна терапія з використанням антибіотиків, серед яких лікарі здебільшого орієнтуються на дорогі препарати іноземного походження, що значно перевантажує бюджет лікувально-профілактичних установ. Тому нами проведені порівняльні дослідження активної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва на базі Харківського клінічного центру урології і нефрології ім. В.І. Шаповала шляхом вивчення їх впливу на найширше представлених мікроорганізмів – збудників, виділених із сечі таких хворих. Встановлено, що майже у 80,0 % випадків ефективність терапевтичної дії антибіотиків вітчизняного і закордонного виробництва співпадає, тоді як витрати на їх придбання значно різняться, що важливо брати до уваги при обгрунтуванні напрямків оптимізації забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу.
Додатково, з метою обгрунтування оптимізованих витрат на придбання ЛП для забезпечення хворих на сечокам’яну хворобу в умовах спеціалізованого стаціонару обґрунтовано пропозиції з урахуванням цін виробника (вітчизняний, закордонний) і синонімів (вітчизняних і закордонних). У кожному конкретному випадку того чи іншого ЛП розрахований коригувальний коефіцієнт (
), який відповідає вартості пропозиції і може бути більше або менше одиниці ( 
>1> ), а це означає, що чим ( 
) менше одиниці, тим доступніша ця пропозиція у порівнянні з найнижчою пропозицією на базовий ЛП (155 пропозицій). Наприклад, базовий ЛП Палін по 0,2 №20 в капс. надходить за однією пропозицією від закордонного виробника ( 
=1,00), але існує його синонім вітчизняного виробництва – Піпемідин, який за ціною є більше доступнішим ( =0,56).Оптимізація лікарського забезпечення хворих на пієлонефрит
Враховуючи критерії класифікації хворих на пієлонефрит, окремо досліджувалось лікарське забезпечення хворих на неускладнений гострий і загострений хронічний та ускладнений гострий і загострений пієлонефрит.
За першою нозологією встановлено, що загальний перелік ЛП для лікування хворих складає 31 найменування, серед яких значну частину посідають антибіотики (32,25%), протимікробні засоби (22,58%), плазмозамінники та дезінтоксикаційні засоби (12,90%), уроантисептики і спазмолітичні засоби (9,68%).
Дослідження за раніше описаною методикою дозволили обгрунтувати мінімальний перелік ЛП (20 найменувань), які поєднані у два опрацьованих варіанти, відповідно до стандартів лікування, для кожного із яких розраховані середні значення використання ЛП на курс лікування одного хворого (
), витрати коштів на одну одиницю виміру (Д) та загальні витрати на курс лікування ( 
) і на один ліжко-день. Встановлено, що загальні витрати на курс лікування хворих на неускладнений гострий та загострений хронічний пієлонефрит коливаються від 177,56 у.о., або 17,41 у.о. на 1 ліжко-день, до 187,22 у.о., або 18,36 на 1 ліжко-день, протягом терміну лікування 10,2 дні, що у свою чергу оптимізовано (обґрунтовано 190 пропозицій).Подальші дослідження показали, що для лікування хворих на ускладнений гострий і загострений хронічний пієлонефрит використовується 34 найменування ЛП, серед яких антибіотики складають 26,50%, протимікробні засоби – 20,60%, уроантисептики і засоби впливу на обмін речовин у тканинах – 8,80%. За прийнятою раніше методикою з використанням системи показників (
, 
, 
) обгрунтований мінімальний перелік ЛП (22 найменування), потреба в них ( 
), витрати коштів на одну одиницю виміру (Д) та загальні витрати на курс лікування ( 
) і один ліжко-день з терміном лікування 12,7 в межах трьох опрацьованних варіантів. Доведено, що загальні витрати на курс лікування одного хворого коливаються в межах від 217,36 у.о., або 17,12 у.о. на один ліжко-день, до 233,35 у.о., або 18,37 у.о. на один ліжко-день. Вказані загальні витрати ( 
) можуть бути оптимізовані завдяки використанню ринкових чинників, що діють на сучасному фармацевтичному ринку, шляхом використання обґрунтованих 220 пропозицій завдяки коригувальним коефіцієнтам ( ), які оцінюють співвідношення між найдоступнішою ціною базового ЛП і цінами альтернативних пропозицій в межах ( >1> ). Для прикладу наводимо розбіг вартості пропозицій за значеннями коефіцієнта ( ) стосовно препаратів-синонімів базового ЛП Цефтазидиму (рис. 2).Обгрунтування напрямків з оптимізації лікарського забезпечення хворих на гломерулонефрит
Відповідно до діючої класифікації виділяють гостру та хронічну форму гломерулонефриту, що й обумовило напрямки наших досліджень.
Встановлено, що для лікування гострого гломерулонефриту доцільно використовувати 34 ЛП, серед яких 35,3% (12 найменувань) входять до розділу С класифікаційної системи АТС “Засоби, що впливають на серцево-судинну систему”, 23,5 % (8 найменувань) входять до розділу В “Засоби, що впливають на систему крові і гемопоез”, 14,7% (5 найменувань) входять до розділу А “Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм”.