АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА А.П.РОМОДАНОВА"
ЧОМОЛЯК ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
УДК 616.833.15-091.934-003.93-085:615.357.001.4
ЛОКАЛЬНИЙ ВПЛИВ АПЛІКАЦІЇ ПРОГЕСТЕРОНУ НА РЕМІЄЛІНІЗАЦІЮ ЗОНИ ВХОДУ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА В ЕКСПЕРИМЕНТІ
14.01.05 – нейрохірургія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Смоланка Володимир Іванович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Трош Рустем Меметович, ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України”, завідувач відділення субтенторіальної нейрохірургії
доктор медичних наук, професор Сон Анатолій Сергійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нейрохірургії і неврології
Захист відбудеться “26” лютого 2008 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 в ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України” (04050, м.Київ, вул. Мануїльського, 32).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України” (04050, м.Київ, вул. Мануїльського, 32).
Автореферат розісланий “25” січня 2008 р.
Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Л.Л.Чеботарьова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Лікування невралгії трійчастого нерва є актуальною медичною проблемою. За даними різних досліджень в країнах Євросоюзу щорічно виявляється від 4 до 27 нових випадків цього захворювання на 100 тис. населення (Manzoni G.C. et al., 2005; Hall G.C. et al., 2006). Виражений больовий синдром у пацієнтів з цим захворюванням, описаний більш ніж 300 років тому (Bausch J.L., 1671), нерідко залишається стійким до сучасних медикаментів. З розвитком мініінвазивних технологій своє місце в лікуванні невралгії трійчастого нерва зайняли хірургічні методи (Цимбалюк В.І. та співавт., 2001). Так, метод вибору хірургічного лікування даного захворювання – мікроваскулярна декомпресія трійчастого нерва – забезпечує відмінні результати протягом першого тижня після втручання у 82% пацієнтів. Проте, через 10 років відсутність больового синдрому без додаткового медикаментозного лікування спостерігається лише у 63,5% оперованих (Barker F.G. II, Jannetta P.J., 1996). Підвищення ефективності хірургічних втручань при невралгії трійчастого нерва можливе завдяки розвитку знань про патогенез цього захворювання.
За допомогою проведених наприкінці ХХ століття досліджень встановлено, що одним з основних чинників розвитку типової невралгії трійчастого нерва є локальна демієлінізація, яка виникає в його корінці під впливом стиснення судиною (Hilton et al., 1994; Love S., Coakham H., 2001; Broggi et al, 2005). Водночас існує припущення, що рідкісні випадки спонтанного видужання пацієнтів з невралгією пов’язані з повноцінною ремієлінізацією трійчастого нерва (Love S., Coakham H., 2001), тоді як недостатнє відновлення мієлінової оболонки розглядається як основна причина рецидивів захворювання після хірургічних втручань (Kitt S. et al., 2000). Відповідно до цього, пошук засобів для повноцінного відновлення мієлінової оболонки нервових волокон є пріоритетним напрямком сучасних досліджень. Рядом авторів доведено, що місцеве застосування прогестерону призводить до посилення ремієлінізації нервових волокон периферичної нервової системи як in vitro, так in vivo (Koenig H. et al., 1995, 2000; Schumacher M. et al., 2001; Ghoumari A. et al., 2005). Виявлено вплив прогестерону на ремієлінізацію також в центральній нервовій системі (Mellon S. et al., 2001).
Вищезазначене обумовлює можливість та доцільність місцевого використання прогестерону під час мікроваскулярної декомпресії трійчастого нерва з метою забезпечення більш повноцінного відновлення мієлінової оболонки корінця трійчастого нерва і, відповідно, покращення результатів хірургічного лікування. Проте переваги такого комбінованого мікрохірургічного лікування можуть бути оцінені з достатнім ступенем вірогідності лише в умовах експерименту на лабораторних тваринах. Отже, необхідним є експериментальне обґрунтування вказаного нейрохірургічного втручання з аплікацією прогестерону та використанням мікрохірургічної техніки.
Зв’язок роботи з науковими темами і програмами. Дисертаційне дослідження пов’язане з темою науково-дослідної роботи кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії медичного факультету Ужгородського національного університету в 2005-2007 рр. і є фрагментом теми: “Вторинна профілактика і прогнозування інсультів та судинних компресійних синдромів, спричинених церебральним атеросклерозом”, номер держреєстрації 0104U010447.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є посилення ремієлінізації корінця трійчастого нерва шляхом аплікації прогестерону в хронічному експерименті задля вдосконалення мікрохірургічного втручання при невралгії трійчастого нерва.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
1. Розробити експериментальну модель сегментарної демієлінізації корінця трійчастого нерва.
2. На моделі сегментарної демієлінізації трійчастого нерва провести серії експериментальних досліджень аплікації прогестерону з використанням мікрохірургічної техніки та наступним морфологічним дослідженням процесу ремієлінізації зони входу корінця трійчастого нерва.
3. Встановити оптимальний варіант місцевого застосування прогестерону з метою посилення ремієлінізації зони входу трійчастого нерва в експерименті.
Об’єкт дослідження – процеси демієлінізації та ремієлінізації корінця трійчастого нерва.
Предмет дослідження – особливості ремієлінізації зони входу корінця трійчастого нерва в експерименті з використанням комбінованого мікрохірургічного втручання.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань роботи проведено наступні дослідження:
1. Хронічний експеримент – змодельовано фокальну демієлінізацію та ремієлінізацію корінця трійчастого нерва морської свинки.
2. Морфологічні – досліджено гістологічні особливості де- та ремієлінізації зони входу корінця трійчастого нерву в експерименті.
3. Гістохімічні – визначено рецептори до КІ-67 у клітин Шванна корінця трійчастого нерва в експерименті.
4. Статистичні – виконано математичну обробку результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки з використанням мікрохірургічної техніки.
Вперше встановлено, що застосування 0,1% розчину броміду етидію вірогідно відтворює локальну дегенерацію мієлінової оболонки корінця трійчастого нерва у морської свинки із збереженням цілісності аксонів.
Вперше розроблено експериментальну модель локальної сегментарної демієлінізації корінця трійчастого нерва морської свинки з використанням розробленого доступу до трійчастого нерва та 0,1% розчину броміду етидію.
Вперше експериментально відтворено процес відновлення мієлінової оболонки корінця трійчастого нерва після його сегментарної демієлінізації.
З’ясовано вплив різних чинників на ремієлінізацію корінця трійчастого нерва лабораторних тварин та вперше встановлено, що аплікація 2,5% розчину прогестерону на демієлінізовану ділянку покращує відновлення мієлінової оболонки.
Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність отриманих результатів полягає у методологічному обґрунтуванні запланованого хронічного експерименту.
Розроблена модель сегментарної демієлінізації є необхідною для дослідження цього процесу в корінці трійчастого нерва, а також для визначення можливостей посилення ремієлінізації даної частини нервової системи.
Експериментально підтверджено стимулюючий вплив аплікації 2,5% розчину прогестерону на ремієлінізацію трійчастого нерва, що обґрунтовує подальші клінічні дослідження місцевого застосування прогестерону під час хірургічних втручань у хворих з невралгією трійчастого нерва.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертанту належить його ідея, він самостійно провів інформаційно-патентний пошук і аналіз літератури, організував наукове дослідження, разом з науковим керівником професором Смоланкою В.І. сформулював мету, завдання та план дисертаційної роботи. Автором самостійно розроблено модель сегментарної демієлінізації корінця трійчастого нерва, самостійно виконано експериментальну частину роботи, спільно з завідувачем відділу патоморфології ДУ "Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України", д.мед.н., професором М.І. Шамаєвим та старшим науковим співробітником цього відділу, к.мед.н. Т.А.Малишевою здійснено морфологічні та імуногістохімічні дослідження. Дисертант особисто провів статистичну обробку отриманих результатів, разом з науковим керівником піддав аналізу результати дослідження, сформулював висновки. Автор самостійно оформив дисертаційну роботу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на конференції нейрохірургів України "Нові технології в нейрохірургії" (Ужгород, 2006), науково-практичній конференції неврологів України (Харків, 2007), спільному засіданні Закарпатського осередку Асоціації нейрохірургів України та обласного товариства неврологів (Хуст, 2007). Дисертація пройшла апробацію на розширеному засіданні Вченої ради ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України" сумісно з кафедрами нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України та Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України, членами Української асоціації нейрохірургів 13 липня 2007 року.