- над нормовані та нормовані нестачі цінностей, а також втрати від їх псування відшкодовуються у встановленому порядку винними особами, відповідно до оцінки встановленої для обчислення шкоди від розкрадання, недостач, знищення та псування матеріальних цінностей;
- понаднормові втрати і недостачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винні особи не встановлені або у стягнені матеріальної шкоди з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування;
- дебіторська й кредиторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, списується на результати господарської діяльності.
При цьому протоколи інвентаризаційних комісій повинні містити вичерпні пояснення причин, з яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Таким чином, правильна організація інвентаризаційної роботи на підприємстві і відображення її результатів у бухгалтерському обліку мають важливе значення при забезпеченні достовірності фінансової звітності і покращення загальних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Правильність відображення результатів інвентаризації активів і зобов'язань на рахунках бухгалтерського обліку має важливе значення у представленні точної, об'єктивної інформації як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам. Однак, на жаль, даному питанню як за часів планово-розподільчої економіки управління, так і за часів ринкової економіки приділялось недостатньо уваги.
Вже введені в дію Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову ЗВІТНІСТЬ в Україні", а також ряд П(С)БО однак, цими законодавчими та нормативними актами не регулюються питання, що виникають в процесі прийняття рішень за результатами інвентаризації; а тому в практичній діяльності більшість бухгалтер і в практиці при врегулюванні та відображені результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку керуються Положенням №250 з наступними змінами і доповненнями та Інструкцією №69 [ 14].
Бухгалтерський облік нестач і лишків у відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат ведеться на субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", але цей рахунок призначений лише для обліку нестач і втрат по яких на момент їх виявлення винна особа не встановлена. На цьому рахунку здійснюється накопичення нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, які виявлені у процесі заготівлі, переробки, збереження і реалізації. Одночасно із списанням на витрати цінностей, винні в нестачі яких не встановлені, балансова вартість списаного активу зараховується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Після встановлення винних осіб - одночасними записами по дебету рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".
Якщо винна особа встановлена облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і крадіжок грошових коштів ведеться на субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". По дебету цього рахунку здійснюється узагальнення (накопичення) виявлених сум нестач або псування ТМЦ у кореспонденції з кредитом матеріальних рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", рахунки класу 2 "Запаси". По кредиту - ведеться накопичення утриманих Із заробітної плати сум заборгованості винних осіб в нестачі або псуванні ТМЦ у кореспонденції з рахунком 661 "Розрахунки за заробітною платою", При утримані такої заборгованості потрібно керуватися Порядком визначення розміру збитків від крадіжок, нестач, псування матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22,01.96 р, №116,
Нижче наведені випадки, які характеризують той чи інший вид нестач на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат (див. рис. 2.4).
При виконанні окремих господарських процесів та операцій "А" є особи, які їх безпосередньо здійснюють. Тому нестачі, що виникли в процесі здійснення звичайної діяльності, завжди є адресними.
Аналізуючи рис. 2.4. до нестач, за якими не встановлені винні особи, можна віднести лише нестачі, що виникли внаслідок надзвичайних фактів господарської діяльності ("Б"). Згідно з інструкцією №291 для випадків "Б" передбачено застосування рахунку 99 "Надзвичайні витрати". Наявність подій "В" є малоймовірною.
На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха (повені, землетруси тощо).
На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, нанесених підприємству в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.
Рис. 2.4. Фізична та документальна нестача майна
На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.
В аналітичному обліку нестач і втрат всі виявлені втрати відображаються загальною сумою. Це знижує контроль за рівнем втрат і відшкодуванням завданої матеріальної шкоди.
Правильна організація аналітичного обліку значно підвищує достовірність облікової інформації, а також розширює можливості її використання для аналізу втрат і прийняття управлінських рішень на ліквідацію втрат, що є особливо важливим в ринкових умовах господарювання.
Порядок відображення результатів інвентаризації на наведених субрахунках подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Типові проводки з обліку результатів інвентаризації, які використовуються на ВАТ "ХБК"
№пор. | Зміст господарської операції | Дебет | Кредит | Сума |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Нестача виробничих запасів | ||||
1. Якщо винна особа не встановлена | ||||
1 | Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду | 947 | Рахунки обліку запасів | 356,05 |
2 | Відображення на позабалансовому рахунку суми нестачі | 072 | - | 356,05 |
2. Якщо винна особа встановлена | ||||
1 | Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду | 947 | Рахункиоблікузапасів | 103,52 |
2 | Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі | 375 | 716 | 92,52 |
Продовження табл. 2.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
3 | Відображена різниця між сумою до відшкодування, розрахованої згідно діючого порядку та балансовою вартістю запасів | 375 | 719 | 11,00 |
4 | Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету | 719 | 642 | 11,00 |
5 | Отримано суму відшкодування втрат | 30 | 375 | 92,52 |
6 | Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів, яких не вистачає | 642 | 311 | 11,00 |
Нестача основних засобів | ||||
1. Якщо винна особа не встановлена | ||||
1 | Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду | 947 | 10 | 967,63 |
Відображення на позабалансовому рахунку суми нестачі | 072 | - | 967,63 | |
2. Якщо винна особа встановлена | ||||
1 | Відображено знос списаних основних засобів | 131 | 10 | 236,87 |
2 | Відображено залишкову вартість списаних основних засобів | 976 | 10 | 503,13 |
3 | Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі | 375 | 716 | 171,63 |
4 | Сума до відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди, та балансовою вартістю основних засобів | 375 | 719 | 56,00 |
5 | Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету | 716 | 642 | 171,63 |
6 | Одержана сума відшкодування втрати | 30 31 | 375 | 227,63 |
7 | Перераховано до бюджету належну | 642 | 311 | 171,63 |
Heстача основних засобів внаслідок крадіжки (якщо винна особа не встановлена) та інших надзвичайних подій | ||||
1 | Списання вартості основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних обставин | 99 | 10 | 726,53 |
Продовження табл. 2.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
2 | Відображення нестач основних засобів у зв'язку з їх розкраданням, якщо винні особи не встановлені | 977 | 10 | 563,48 |
3 | Списані активи, втрачені внаслідок надзвичайних подій | 99 | Відповідні рахунки класу 1, 2, 3 | 341,05 |
Безпосереднього відображення в фінансовій звітності (форми №1-4) згідно з П(С)БО [20] результати проведених інвентаризацій не знаходять, але в балансі підприємства (ф, №1) суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, знаходять відображення у складі іншої поточної дебіторської заборгованості.
У Звіті про фінансові результати (ф. №2) наслідки проведених інвентаризацій знаходять відображення у складі:
- інших операційних доходів;
- витрат на збут (в торгівельних організаціях);
- інших операційних витрат;
- інших витрат;
• надзвичайних витрат.
У Звіті про рух грошових коштів (ф. №3):
- як зменшення (збільшення) оборотних активів;
- як рух коштів від надзвичайної діяльності. У Звіті про власний капітал (ф. №4) у складі:
- інших змін в капіталі: списання невідшкодованих збитків;
- безкоштовно отриманих активів.
2.2. Принципи організації проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства