Розрахунки обов’язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків (стр. 1 из 6)
Вступ
Відповідно до вимог Законів України “Про Національний банк України” та “Про банки і банківську діяльність” та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов’язань перед їх вкладниками НБУ установив порядок визначення економічних нормативів, що є обов’язковими до виконання всіма банками України незалежно від форм власності.
Ці нормативи визначено в документі Національного банку України “Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України”.
1. Нормативи капіталу:
1) мінімальний розмір регулятивного капіталу, (Н1);
2) адекватність (платоспроможність) регулятивного капіталу, (Н2);
3) адекватність основного капіталу , (Н3).
2. Нормативи ліквідності:
1) миттєва ліквідність, (Н4);
2) поточна ліквідність, (Н5);
3) короткострокова ліквідність, (Н6).
3. Нормативи кредитного ризику:
1) максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента, (Н7);
2) великі кредитні ризики, (Н8);
3) максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, (Н9);
4) максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, (Н10);
4. Нормативи інвестування:
1) інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, (Н11);
2) загальної суми інвестування, (Н12).
5. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку, (Н13).
Базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал банку.
Розміри та порядок визначення економічних нормативів
1. Нормативи капіталу
1) Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1)
Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків[1], які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
При визначенні реального розміру регулятивного капіталу (Кр) ураховуються такі його складові:
капітал 1-го рівня – основний капітал (ОК), який не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки;
капітал 2-го рівня – додатковий капітал (ДК), який має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.
Тобто,
Кр = ОК + ДК.
Основний капітал складається з таких елементів:
а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності):
- дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;
- емісійні різниці[2];
- резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
- загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій;
- прибуток минулих років.
в) загальний розмір основного капіталу зменшується на суму:
- недосформованих резервів під можливі збитки: за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, які визнані банкрутами або ліквідуються за рішенням уповноважених органів;
- нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
- капітальних вкладень у нематеріальні активи;
- збитків минулих років;
- збитків поточного року.
Додатковий капітал складається з таких елементів:
а) резерви під стандартну заборгованість інших банків;
б) резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;
в) результат переоцінки основних засобів;
г) прибуток поточного року;
д) субординований борг[3], що враховується до капіталу (субординований капітал).
На капітал 2-го рівня накладаються такі обмеження:
а) при розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу;
б) розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу.
Для визначення розміру регулятивного капіталу загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів (ВК):
а) акції та інші цінні папери у портфелі банку на продаж та інвестиції;
б) інвестиції в капітал інших банків та фінансових установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи;
в) кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу;
г) сума перевищення вартості основних засобів над регулятивним капіталом.
Отже, остаточно розмір регулятивного капіталу визначається за формулою:
Кр = ОК + ДК – ВК.
Якщо розмір додаткового капіталу перевищує розмір основного, то регулятивний капітал банку розраховується за формулою:
Кр = 2 ОК – ВК.
Для знову створених банків
а) для місцевих корпоративних банків:
до одного року діяльності – 1 000 000 євро,
до двох років діяльності – 1 110 000 євро,
до трьох років діяльності – 1 200 000 євро,
до чотирьох років діяльності – 1 350 000 євро,
починаючи з п’ятого року діяльності – 1 500 000 євро;
б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних):
до одного року діяльності – 3 000 000 євро,
до двох років діяльності – 3 500 000 євро,
до трьох років діяльності – 4 000 000 євро,
до чотирьох років діяльності – 4 500 000 євро,
починаючи з п’ятого року діяльності – 5 000 000 євро;
в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних):
до одного року діяльності – 5 000 000 євро,
до двох років діяльності – 5 500 000 євро,
до трьох років діяльності – 6 000 000 євро,
до чотирьох років діяльності – 7 000 000 євро,
починаючи з п’ятого року діяльності – 8 000 000 євро.
Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регуляторного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.
2) Адекватність регулятивного капіталу (платоспроможність) (Н2) (розраховується банком щоденно, а контроль здійснюється НБУ за формулою середньоарифметичної величини за місяць).
Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори (вкладники) банку.
Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери):
(для діючих банків), деАі – сума активів і-ої групи (зменшених на створенні відповідні резерви), яка має однакову ступінь ризику;
kі – коефіцієнт ризику.
Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити: протягом перших 12 місяців – не менше 15 %; протягом наступних 12 місяців – не менше 12 %; надалі – не менше 8 %.
Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на 5 груп за ступенем ризику (табл.1).
Таблиця 1. Основні активи комерційного банку за групами ризику (фрагмент)
| Група | Активи | К |
| 1 | Готівкові кошти | 0 |
| Банківські метали | 0 | |
| Кошти в Національному банку | 0 | |
| Боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади, що рефінансуються та емітовані Національним банком | 0 | |
| Боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади у портфелі банку на продаж і інвестиції | 0 | |
| 2 | Кредити, що надані центральним органам виконавчої влади | 0,1 |
| 3 | Боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади, що рефінансуються та емітовані Національним банком | 0,2 |
| Боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади в портфелі банку на продаж та на інвестиції | 0,2 | |
| 4 | Кошти до запитання в інших банках | 0,5 |
| Кредити, що надані місцевим органам виконавчої влади | 0,5 | |
| Гарантійні депозити в інших банках | 0,5 | |
| Валюта та банківські метали, які куплені, але не одержані | 0,5 | |
| 5 | Депозити, що розміщенні в інших банках | 1 |
| Кредити, що надані іншим банкам | 1 | |
| Кредити, що надані суб’єктам господарської діяльності | 1 | |
| Кредити, що надані фізичним особам | 1 | |
| Фінансовий лізинг (оренда) | 1 | |
| Пролонгована заборгованість за кредитами | 1 | |
| Прострочена заборгованість за кредитами | 1 | |
| Сумнівна заборгованість за кредитами | 1 | |
| Дебіторська заборгованість за операціями з банками та з клієнтами | 1 | |
| Акції та цінні папери у портфелі банку на продаж та інвестиції | 1 | |
| Товарно-матеріальні цінності | 1 | |
| Основні засоби | 1 | |
| Інші активи банку | 1 |
3) Адекватність основного капіталу (Нз)