Нами виділено наступні основні актуальні на сьогодні групи медико-соціальних проблем у зв’язку з наслідками Чорнобильської катастрофи (табл. 6).
Таблиця 6
Основні групи медико-соціальних проблем у зв’язку з наслідками Чорнобильської катастрофи та шляхи їх подолання
| Групи проблем | Оптимальна скерованість зусиль щодо вирішення |
| І. Перегляд статусу територій радіоактивного забруднення | Реалізація комплексних науково-практичних проектів щодо зіставлення даних дозиметричного обстеження територій та об’єктивних свідчень про стан здоров’я населення, яке на них мешкає |
| ІІ. Медико-соціальний супровід статусу осіб першої категорії | Наукове обґрунтування збільшення тривалості періодів між повторними МСЕК; зміни у системі експертизи, які б базувались на вивірених наукових фактах |
| ІІІ. Надання спеціалізованої медичної допомоги усім категоріям постраждалих | Облік результатів об’єктивних розробок, забезпечення досяжності сучасних технологій, можливі варіанти гарантованого страхування, обов’язкове санаторно-курортне лікування |
На окрему увагу заслуговує проблематика віднесення хвороб до пов’язаних з чинниками Чорнобильської катастрофи (табл.7). Саме з цими питаннями поєднані труднощі медико-соціальної експертизи.
Таблиця 7
Проблематика віднесення хвороб до пов'язаних з чинниками Чорнобильської катастрофи
| Методологічний вимір | Критерії |
| Аргументи на користь | ― Документована доза іонізуючого опромінення; ― верифіковане радіаційне забруднення території; ― час (наближений до аварії) та термін (тривалий) перебування у зоні ЧАЕС; ― присутність в анамнезі стресу, пилового фактора та жорстких умов праці |
| Аргументи проти | ― Збільшення віку постраждалих; ― присутність в анамнезі шкідливих чинників, які не мають відношення до аварії |
| Найбільш проблемні чинники | ― Термін маніфестації хвороби та що саме вважати за маніфестацію |
Виразна трансформація показників інвалідизації осіб, причетних до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зумовлена постарішанням населення впродовж двох десятиліть та смертністю інвалідів із числа ліквідаторів (табл. 8).
Таблиця 8
Трансформація показників інвалідизації осіб, причетних до наслідків Чорнобильської катастрофи
| Роки | % у загальному масиві даних | Вірогідні причини зафіксованих тенденцій | |
| УЛНА | Інші категорії постраждалих | ||
| 1994 | 91 | 9 | - постаріння населення за 20 років після аварії;- смертність інвалідів із числа ліквідаторів |
| 2004 | 62 | 38 | |
Базуючись на результатах аналізу отриманих даних ми пропонуємо концепцію використання «чорнобильського» досвіду, тобто науково-методичні засади організації медико-соціального забезпечення на етапах ліквідації великомасштабної радіаційної аварії.
Концепція медико-соціального забезпечення на етапах ліквідації великомасштабної радіаційної аварії, виходячи з «чорнобильського» досвіду
І. Медичне забезпечення ліквідації наслідків великомасштабної аварії у наближені до неї терміни, коли знищуються бар’єри і системи безпеки, які захищають довкілля від радіонуклідів, об’єктивно детермінується загальною стратегією ліквідаційних робіт і регламентується канонами радіаційної медицини. Тут, крім надання невідкладної медичної допомоги та реалізації інших лікувально-профілактичних заходів, можливе долучення медиків до «ручного управління дозами». В цей період різко зростають потреби у гемо- й ентеросорбентах, що отримало підтвердження при захисті та лікуванні потерпілих від аварії на ЧАЕС.
ІІ. Доведено, що у віддаленому періоді найвагоміший радіобіологічний наслідок Чорнобильської катастрофи (а значить Ї й іншої гіпотетичної великомасштабної радіаційної аварії) Ї індукований патоморфоз недуг. Така оцінка ситуації і використання результатів наукового доробку вітчизняних вчених у повсякденній клінічній діяльності сприятиме: а) раціональному (адресному та кількісному) розподіленню державних і спонсорських коштів при закупках обладнання, реактивів, ліків, стажуванні фахівців тощо; б) зниженню соціальної напруженості за рахунок покращення реальної допомоги направду потерпілим від аварії, а також оптимізації експертизи їх працездатності.
Досить часто патоморфоз захворювань пов’язаний з інтенсифікацією інволюційних процесів в організмі пацієнтів, про що вже йшла мова.
ІІІ. Отримання об’єктивних даних про індукований абиякими чинниками патоморфоз захворювань неможливе без комплексних структурних досліджень (табл.9). Будь-які «нетиповості» перебігу недуг мають морфологічний субстрат. Функціональних хвороб не існує. Причини стійкості медичного сленгу у : а) відсутності предметних знань щодо того або іншого феномену; б) виникненні порушень на рівнях організації живих систем, які важко досяжні для пізнання; в) професійній «призвичаєнності». Цивілізована медична спільнота в усьому світі все свідоміше та ширше залучає до діагностичного процесу морфологічні методи дослідження, що неминуче позитивно позначається на клінічних результатах. Все це необхідно активно реалізувати у вітчизняній медицині.
ІV. Визначення спонтанного патоморфозу недуг передбачає зіставлення зрівняльних (хронологічно та за кількістю) статистичних вибірок. Доцільна реалізація наукового пошуку на одних і тих же клінічних базах, що уможливлює отримання об'єктивних результатів. Для подальшої ефективної роботи та започаткування оперативних баз даних інформація акумулюється на тематичних картах, які є водночас стандартизованими й автоматизованими. Дослідження ж індукованого патоморфозу вимагає обов'язкового дотримання ряду вимог: групи порівняння (з наявністю та відсутністю імовірного індуктора в анамнезі) повинні бути стандартизованими за: віком, статтю, професійним маршрутом, терміном маніфестації недуги.
Таблиця 9
Групи ознак, інформативні для розпізнавання патоморфозу захворювань
| Критерії | Інформативні ознаки |
| Епідеміологічні (медико-статистичні) | · Частка щодо загальних показників захворювань в динаміці· частка щодо показників смертності в динаміці· детермінованість вищеозначених показників віком та статтю |
| Клінічні | · Реактивність перебігу· рецидиви· метастази (для онкологічних хворих)· аномалії імунної відповіді· супутні хвороби· ефективність традиційної терапії |
| Патоморфологічні | · Топографія патологічних процесів· характеристика інфекцій· кінетика запалення· регенерація/дисрегенерація· стан мікроциркуляції· складові місцевої регуляції у тканинах· інволюційні процеси· інтенсивність фібрилогенезу· імовірні свідчення присутності індуктора (стимулятора) патологічних процесів (визначаються за допомогою спеціальних методів, наприклад – гістоавторадіографії) |
V. Є підстави передбачати, що малі дози низької інтенсивності (як іонізуючих випромінювань, так й інших техногенних полютантів) діють переважно стереотипно і зазвичай без залежності «доза-ефект». Для верифікації їх впливу прийнятні критерії, розроблені нами на підставі «чорнобильського» досвіду (табл.10).
VI. На сьогодні очевидним постає факт, що аварія на ЧАЕС – не лише катастрофа планетарного масштабу, а й унікальне джерело знань. Звісно вони стають реальністю за умови тривалих, кваліфікованих, комплексних й незаангажованих досліджень.
Таблиця10