Таблиця 2
Загальна клініко-дозиметрична характеристика залучених в дослідження когорт постраждалих від аварії на ЧАЕС та представників груп порівняння (нозологічного контролю)
| Показники | Клінічні групи | |||
| НК | УЛНА | МТЗР | ||
| Вплив іонізуючої радіації | — | епізодичний, переважно зовнішнє опромінення та інгаляційне надходження радіонуклідів | перманентний, переважно аліментарне інкорпорування радіонуклідів (для окремих категорій — інгаляційне) | |
| Документовані дози поглинутої радіації, сГр | межі | — | 4-39 | невідома |
| середня(M±m) | 22,4±1,4 | |||
| Активність г-компоненти інкорпорованих 134Cs та 137Cs за показниками лічильника випромінювання людини, Бк | межі | — | — | 1702-77759 |
| середня(M±m) | 21252,8±±357,4 | |||
| Вік хворих (роки) на момент клініко-морфологічних досліджень | межі | 23-56 | 26-58 | 23-58 |
| середня(M±m) | 36,5±1,6 | 40,5±0,6 | 40,4±1,4 | |
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що усі складові аварії на ЧАЕС були потенційно небезпечними для здоров’я людини (табл.3).
Таблиця 3
Потенційно небезпечні для людського організму чинники Чорнобильської катастрофи
| Групи чинників | Передбачувана шкода |
| І. Техногенні: | |
| 1) іонізуюче випромінювання: | |
| а) при короткочасному (декілька хвилин – 1-3 дні) опроміненні всього тіла у дозі, що перевищує 1 Гр (100 рад); | • гостра променева хвороба з відповідною градацією за ступенями і формами; |
| б) при потужності дози понад 0,005 Гр у день і накопиченні за відносно короткий термін сумарної дози опромінення, що перевищує при загальному г-опроміненні 1,0-1,5 Гр (порогові величини доз опромінення окремих органів при надходженні радіонуклідів з вибірковим депонуванням або ж при місцевому зовнішньому опроміненні залежні від рівномірності розподілу дози в органі і сегменті тіла та переважно суттєво вищі, ніж при опромінюванні всього тіла); | • хронічна променева хвороба (завдяки т.з. «ручному управлінню дозами» у медичних документах не фігурує); |
| в) у малих (до 1Гр) дозах низької інтенсивності (за тривалий проміжок часу) | • індукція (стимуляція) розвитку та трансформація перебігу існуючих в організмі патологічних процесів |
| 2) різноманітні ксенобіотики як технологічні складові аварії та її ліквідації (першочергово — свинець) [257] | • реалізація автономних індукуючих (стимулюючих) патогенних ефектів;• адитивне та синергічне долучення до інших чинників аварії |
| 3) висока температура | • опіки;• тепловий удар;• напруження компенсаційно-пристосуваль-них реакцій організму |
| Групи чинників | Передбачувана шкода |
| 4) кіптява | • негативний вплив на органи дихання і шкіру (подразнення, алергічні реакції, напруження компенсаційно-пристосувальних процесів) |
| 5) пил | • механічне подразнення органів дихання з відповідними наслідками;• за наявності радіоактивних часточок – джерело інкорпорування радіонуклідів інгаляційним та аліментарним (при заковтуванні) шляхами |
| ІІ. Соціально-психологічна компонента (дезадаптація) | • соціальна депресія;• соціальне виключення;• психологічна складова патогенетичних ланок поліорганної патології (порушення інтеграційних механізмів забезпечення гомеостазу) |
| ІІІ. Стрес у його патофізіологічному тлумаченні як похідна первинних (за термінами аварії) чинників – загальний адаптаційний синдром | • вірогідність перехресної сенсибілізації до інших факторів при формуванні резистентності до первинного;• імовірність хвороб адаптації, коли пристосувальна реакція стає патогенним чинником |
Як засвідчує досвід Чорнобильської катастрофи, найвагомішим радіобіологічним наслідком великомасштабної радіаційної аварії є індукований патоморфоз захворювань у постраждалих категорій населення. Його предметне розпізнавання потребує задіяння у діагностичному, лікувальному й експертному процесах морфологічних методів досліджень, що, крім оптимізації лікування та профілактики, дозволяє уникати численних спекуляцій.
Сутність індукованого патоморфозу недуг в осіб, які постраждали у зв’язку з аварією на ЧАЕС, полягає у трансформації клінічної симптоматики хвороб, що, за даними патоморфологічних досліджень, фундується наступними змінами (табл.4).
Таблиця 4
Узагальнені діагностичні критерії, інформативні щодо осіб, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС
| Інтегральні патологічні стани | Патоморфологічні ознаки | ||
| Топографічні особливості захворювання | - більше розповсюдження по досліджуваному органу;- відмінні від відомих поєднання локалізації патологічних процесів | ||
| Особливості інфекції | - глибока інвазія мікроорганізмів у слизові оболонки (до власної пластинки);- свідчення реалізації патогенної дії опортуністичної мікрофлори (внаслідок порушень імунної та запальної відповідей) | ||
| Трансформація кінетики запального процесу | - гіпореактивність;- переважання продуктивного компоненту над ексудативним;- гіперплазія асоційованих лімфоїдних тканин;- депопуляція окремих клітин, які продукують медіатори запалення;- дефіцит запальної відповіді із-за патології мікросудин | ||
| Особливості дисрегенераційних змін | - гіперплазія камбіальних елементів;- ектопія окремих структурних компонентів | ||
| - трансформація фенотипу зрілих клітин, що фундується виразною патологією камбіальних; | |||
| Системні порушення мікроциркуляції та їхні особливості | - патологія ендотелію судин, типова для постраждалих (альтерація, зміни фенотипу);- характерні зміни перицитів (дистрофія);- морфологічні відповідності глибоких порушень мікрогемодинаміки (часова динаміка) | ||
| Особливості порушень місцевої регуляції в тканинах | типові для ліквідаторів зміни апудоцитів (дистрофія, катаплазія); | ||
| - свідчення про особливості окремих клітинних ефекторів (депопуляція та порушення дегрануляції лаброцитів) | |||
| Інтенсифікація інволюційних процесів | - збільшення, порівняно з віковими показниками, кількості клітин з ознаками постаріння;- типова для постаріння патологія базальних мембран судин і власне ендотеліоцитів;- розповсюдженість гіалінозу, еластозу, амілоїдозу;- поширеність метапластичних процесів | ||
| Інтенсифікація фібрилогенезу | - розповсюджені фіброз і склероз | ||
| Індукованість патологічних змін інкорпорованими радіонукліддами | - гістоавторадіографи |
При організації медичного забезпечення ліквідації наслідків великомасштабної радіаційної аварії слід враховувати, що її чинники, як це відбулося у випадку Чорнобильської катастрофи, зумовлюють стан напруження компенсаційно-пристосувальних процесів у вимірі великих контингентів постраждалих. Обсяг втрат при виході із цієї ситуації залежить від всебічної поінформованості фахівців-медиків (поза відомчими та іншими спекуляціями) для подальших свідомих дій, а також перегляду окремих положень діагностичної, лікувальної і профілактичної тактики (традиційні часто виявляються неефективними із-за наявного індукованого патоморфозу захворювань, першочергово Ї щитоподібної залози, органів дихання та травлення у постраждалих) і здійснення медико-соціологічного моніторингу.
Виходячи із документованих нами віддалених радіобіологічних ефектів, у відтермінованому періоді ліквідації наслідків великомасштабної радіаційної аварії пріоритетною є скерованість зусиль фахівців на лікування та вторинну профілактику не лише гемобластозів, а також патології органів аліментарного й інгаляційного інкорпорування радіонуклідів. Мова йде про онкологічну настороженість й адаптацію діагностично-лікувальних комплексів до геріатричних канонів з огляду на пришвидшене старіння тканин (табл.5), встановлене нами.
Наголосимо, що у щитоподібних залозах постраждалих, які зазнали безпосереднього уражаючого впливу інкорпорованого радіойоду, теж на особливу увагу заслуговують ознаки прискореної інволюції тканин, коли у «постарілому» органі виникають зміни, зазвичай притаманні людям старших, ніж конкретний хворий, вікових груп, у зв’язку з чим необхідно предметно опікуватись особами, які в момент аварії перебували у пре- та пубертатному віці, коли відбувались інтенсивні проліферативні процеси в організмі у цілому і в щитоподібній залозі – зокрема.
Таблиця 5
Свідчення прискореного старіння як одного з радіобіологічних ефектів організму в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
| Ознака, взята до уваги | Свідчення прискореної інволюції |
| Зовнішній вигляд (habitus) та стан внутрішніх органів | Засвідчують невідповідність паспортного і біологічного віку на користь останнього |
| Спектр та кількість наявних захворювань в однієї людини | Поліморбідність з переважанням хвороб, властивих людям старших, ніж даний пацієнт, вікових груп |
| Наслідки призначення ліків із розрахунку на паспортний вік | Виникнення патологічних змін (ускладнень), які зазвичай властиві пацієнтам похилого віку |
| Заживлення ран (зокрема хірургічних) | Повільне (із-за зниження регенераційних властивостей тканин), як у людей похилого віку |
| Психоневрологічні прояви | Погіршення пам’яті, повільне засвоєння нової інформації, емоційна лабільність, загалом виразний астено-вегетативний синдром |
| Структурні зміни на тканинному рівні | · Збільшення порівняно з віковими показниками кількості клітин з ознаками постаріння· типова для старіння патологія базальних мембран судин |
| · розповсюдженість гіалінозу, еластозу, амілоїдозу (тих змін сполучнотканинних структур, які визнано характерними для процесів старіння) |
| · поширеність метаплазії (теж типово для старіння)· поширеність склеротичних явищ | |
| Ультраструктурні характеристики | · деформація (спотворення) ядер· зменшення: ядерно-цитоплазматичного співвідношення, кількості рибосом, числа мітохондрій (з появою гігантських, деструкцією, утворенням мієліноїдів)· збільшення кількості лізосом· накопичення вакуолей (в т.ч. Ї ліпідних)· наявність численних мієліноїдів· накопичення ліпофусцину |
Всі етапи ліквідації великомасштабної аварії потребують ефективного нормативно-правового супроводу. Детально вивчивши першоджерела (законодавчі акти, методичні розробки, наукові публікації) ми дійшли висновку, що положення чорнобильського законодавства можуть у теперішньому вигляді використовуватися як базові для правового поля ліквідації наслідків інших техногенних інцидентів. При цьому удосконалення чорнобильського законодавства потребує: усунення його внутрішніх суперечностей; розробки дієвих внутрішніх механізмів адаптації для змін радіаційної ситуації на забруднених територіях; предметного обґрунтування передбачуваних пільг і компенсацій з точки зору протирадіаційного захисту; адаптації загальної вартості всіх його положень до економічної спроможності держави; приведення у відповідність ядерному законодавству, тобто в усунені визнаних, недоліків, що суттєво сприятиме покращенню медичного забезпечення ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.