Таблиця 3.8
Дозована ходьба для тренувального періоду (з 26-го дня після операції)
| День прогулянки | Відстань,м. | Аорто-коронарне шунтування | Висічення аневризми лівого шлуночка | ||
| Т-сть, хв | число прогулянок | Т-сть, хв | число прогулянок | ||
| 1 | 50 | 2 | 1 | 2,5 | 1 |
| 2 | 50 | 1,5 | 2 | 2 | 1 |
| 3 | 75 | 2,5 | 1 | 3 | 1 |
| 4 | 75 | 1,5-2 | 2 | 2-2,5 | 2 |
| 5 | 75 | 1-1,5 | 2-3 | 1,5-2 | 2 |
| 6 | 75 | 1-1,5 | 4 | 1,5-2 | 3 |
| 7 | 100 | 2 | 4 | 2,5 | 3 |
| 8-10 | 100 | 1,5 | 5-10 | 2 | 4-8 |
Лікувальна гімнастика для хворих з ускладненим післяопераційним періодом. Після хірургічного лікування хронічної ІХС у випадках, що вимагали тривалого застосування штучного кровообігу і перетиснення аорти, іноді розвивається ішемія чи свіжий інфаркт міокарда. При тривалій штучній вентиляції легень спостерігаються дихальна недостатність, ателектази, пневмонія й інші ускладнення.
При осередкових змінах міокарда (при стабільних показниках гемодинаміки і відсутності больового синдрому) застосування лікувальної гімнастики вимагає певної етапності. Найбільш сприятливі результати при обережному і суворому чергуванні окремих фізичних вправ [3; 4; 16; 17; 27].
Таблиця 3.9
Лікувальна гімнастика для хворих хронічною ішемічною хворобою серця в післяопераційному періоді, ускладненому ішемією міокарда (В.п. - лежачи)
| Вправи | Т-сть, хв. | Темп | Мета заняття |
| Масаж:а) передпліч | 1,5-2 | - | Поліпшення периферичного кровообігу |
| б) гомілок і стоп | 1,5-2 | - | |
| Масаж:а) плечей | 1,5-2 | - | |
| б) стегон | 2 | - | |
| Масаж бічних поверхонь тулуба і спини при поворотах на правий і лівий бік | 2-2,5 | - | Поліпшення кровообігу |
| Дихальні вправи статичного характеру:а) грудне дихання | 0,5-1,5 | Повільний | Поліпшення легеневої вентиляції |
| б) діафрагмальне дихання | 0,5-1,5 | ||
| Активно-пасивні вправи для дрібних м'язів:а) кистей | 2,5-3 | Середній | Поліпшення венозного кровообігу |
| б) стоп | 3-3,5 |
Таблиця 3.10
Лікувальна гімнастика для хворих хронічною ішемічною хворобою серця в післяопераційному періоді при легеневих ускладненнях
| В.п. | Вправи | Т-сть, хв. | Темп | Мета заняття |
| Вступна частина | ||||
| Напівлежачи | Дихальні статичні вправи | 1,5-2 | Повільний | Поліпшення дихальної функції |
| Відкашлювання | 2 | Середній | Звільнення бронхіального дерева від мокроти | |
| Пауза для відпочинку | 0,5 | — | Відпочинок | |
| Основна частина | ||||
| Лежачи на здоровому боці | Дихальні вправи з опором (локальні) | 5-7 | Повільний з паузами для відпочинку через 1,5-2 хв | Поліпшення легеневої вентиляції в області ателектазу |
| Відкашлювання з опором | 6-8 | Середній з паузами для відпочинку через 2 хв. | Дренаж бронхіального дерева | |
| Пауза для відпочинку | 0,5 | — | Відпочинок | |
| Лежачи на спині | Вправи для м'язів кистей | 1,5 | Середній | Поліпшення периферичного кровообігу |
| Масаж живота | 1-1,5 | — | Зняття ригідності м'язів черевного преса | |
| Діафрагмальне дихання | 1,5 | Повільний | Поліпшення вентиляції нижніх відділів легких | |
| Вправи для м'язів стоп | 2 | Середній | Зменшення венозного застою | |
| Сидячи біля ліжка | Відкашлювання | 1 | Дренаж бронхіального дерева | |
| Заключна частина | ||||
| Сидячи або лежачи | Дихальні статичні вправи | 1,5 | Повільний | Поліпшення дихальної функції |
| Лежачи | Загальне м'язове розслаблення | 1 | — | Зниження фізичного навантаження |
Починати процедуру слід з рухів, що включають у роботу екстракардіальні фактори кровообігу. Для цього проводять поверхневий масаж рук, і ніг, бічних поверхонь тулуба, живота і спини. Включають у процедуру статичні дихальні вправи, і, нарешті, активно-пасивні вправи для м'язів кисті і ступні які виконуються за допомогою інструктора ЛФК. Процедуру повторюють 3-4 рази в день; тривалість її 15-20 хв..
Для попередження легеневих ускладнень велику увагу приділяють ретельній санації бронхіального дерева.
Після ліквідації ускладнень лікувальну гімнастику проводять за методикою неускладненого післяопераційного періоду [21; 22; 25].
Принцип добору хворих, показання і протипоказання до проведення ЛФК, сама методика ЛФК для хворих ІХС I, II, III функціональних класів практично ті ж, що в хворих, що перенесли інфаркт міокарда.
Особливу складність являє організація ЛФК для хворих ІХС IV функціонального класу. Донедавна ЛФК хворим цього класу практично не призначалася, оскільки вважалося, що вона не тільки протипоказана, але і може сприяти розвитку серйозних ускладнень. Однак успіхи медикаментозної терапії і реабілітації хворих ІХС останніх років дозволили розробити спеціальну методику тренувань для цього важкого контингенту хворих [3; 4; 16; 24; 27].
Завдання тренувань хворих ІХС IV функціонального класу: 1) домогтися повного самообслуговування хворих; 2) пристосувати хворих до побутових навантажень малої і помірної інтенсивності (ходьба по рівній поверхні в темпі до 80 кроків у хвилину, повільний підйом на один поверх по сходах; перенесення вантажу до 1-2 кг на невеликі відстані; миття посуду; приготування легкої за технологією їжі); 3) зменшення (зрідка і припинення) медикаментозної терапії; 4) поліпшення психічного статусу хворих.
Програма тренувань має наступні особливості:
1. Тренування проводяться тільки в умовах кардіологічного стаціонару.
2. Точне індивідуальне дозування тренувального навантаження здійснюється за допомогою велотренажера з електронною приставкою.
3. Застосовуються навантаження малої інтенсивності (у межах 50-100 кгм/хв.), але тренувального ефекту.
4. Збільшення навантаження здійснюється не за рахунок підвищення інтенсивності тренувань, а за рахунок подовження експозиції малих навантажень, інакше кажучи, застосовується постійний характер інтенсивності тренувального навантаження як протягом одного заняття, так і протягом курсу фізичних тренувань. Нарощування тренувального навантаження в ході тренувань не по інтенсивності, а по його експозиції дозволяє без істотного напруження адаптивних систем поступово домогтися адаптації хворих до малих і середніх навантажень, що зустрічаються в повсякденному житті.
5. Тренування проводяться тільки після стабілізації стану, досягнутого комплексним медикаментозним лікуванням. З початком тренувань медикаментозне лікування не припиняється. Воно продовжується з колишньою інтенсивністю і лише поступово в міру досягнення стійкого ефекту від тренувань обережно зменшується чи рідше припиняється зовсім [3; 7; 16; 26; 27].
Методика тренувань зводиться до наступного: спочатку визначається індивідуальна толерантність хворого до фізичного навантаження на велоергометрі (у хворих ІХС IV функціонального класу вона не перевищує 200 кгм/хв.). Обчислюють 50% рівень індивідуального навантаження (звичайно воно дорівнює 50-100 кгм/хв.). Це навантаження і є тренувальним. Воно призначається на велоергометрі 5 разів у тиждень під контролем інструктора ЛФК і лікаря-кардіолога.
Первісна експозиція тренувального навантаження - 3 хв. При стабільно адекватному засвоєнні цього навантаження (відсутність больових і інших неприємних відчуттів, відсутність змін на ЕКГ та звичайно при розвитку деякого зниження ЧСС у порівнянні з вихідною реакцією) експозиція поступово збільшується на 3 хв. щораз аж до 30 хв. за одне заняття.
Через 4 тиж. занять проводиться повторне визначення толерантності хворого до фізичного навантаження. При його підвищенні визначається новий 50% рівень тренувального навантаження. Тривалість тренувань до 8 тиж.
Перед велотренуванням (вступна частина) і після нього (заключна частина) хворий займається лікувальною гімнастикою у вихідному положенні сидячи (щадний режим) [3; 4; 16; 20; 27].
Орієнтовний комплекс вправ, що використовуються під час тренування
Вправи вступної частини:
В.п. - сидячи на стільці.
1. Руки на колінах, долоні догори. На рахунок 1 - пальці стиснути в кулак, піднявши стопи; на рахунок 2 - пальці рук розтиснути, підняти п’яти (12-14 разів). Темп швидкий.
2. Руки опущені уздовж тулуби. На рахунок 1 - руки до плечей; на рахунок 2 - руки в сторони; на рахунок 3 - руки до плечей (6-8 разів). Темп середній.
3. Руками тримаючись за стілець позаду, на рахунок 1 - відвести ліву пряму ногу вбік вліво; на рахунок 2 - повернутися в В.п., на рахунок 3 - відвести праву ногу вбік вправо, на рахунок 4 - повернутися в В.п. (6-8 разів). Темп середній.
4. Руки зігнуті в ліктях, пальці торкаються плечей. На рахунок 1-8 - кругові рухи руками вперед; на рахунок 9-16 - кругові рухи руками назад. Темп повільний, дихання довільне.
5. Тримаючись за стілець руками позаду, на рахунок 1 - підняти зігнуту в коліні ліву ногу; на рахунок 2 - випрямити ліву ногу; на рахунок 3 - зігнути ліву ногу в коліні; на рахунок 4 - повернутися в В.п., то ж правою ногою (4-6 разів). Темп середній, дихання довільне.
6. Руки до плечей, пальці торкаються плечей. На рахунок 1 - розвести лікті, зробити вдих; на рахунок 2-3-4 - лікті разом, зробити видих. Темп повільний, вдих зробити на рахунок 1, видих на рахунок 2-3-4.