б) підтримування професійної компетентності.
Підтримка професійної компетентності вимагає постійної обізнаності з подіями в бухгалтерській професії, в тому числі з міжнародними та національними положеннями з бухгалтерського обліку і аудиту, законодавчими та нормативними документами.
Професійний бухгалтер повинен прийняти програму, розроблену для забезпечення контролю якості за виконанням професійних послуг відповідно до міжнародних та національних стандартів.
В Україні підвищення професійної компетентності досягається тим, що аудитори щорічно обов’язково проходять перепідготовку по 40-годинній програмі із проходженням тестування за результатами перепідготовки. [3]
А також через самопідготовку та самоудосконалення в процесі роботи.
5. Конфіденційність. Аудитор має доступ до великого обсягу конфіденційної інформації про справи клієнта, що не розкривається громадськості.
Сутність поняття конфіденційності визначена Законом "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р., де згідно із ст. 30 до комерційної таємниці підприємства відносяться відомості щодо виробництва, технологічної інформації, управління, фінансові відомості тощо, що не є державними таємницями, розголошення (передача) яких може завдати шкоди інтересам підприємства.
Аудитор повинен дотримуватись принципу конфіденційності інформації, отриманої під час роботи у клієнта і не розкривати її третій стороні без дозволу клієнта. Це зобов’язання продовжується і далі, після завершення договірних відносин з клієнтом.
Аудитори повинні забезпечити дотримання конфіденційності їх підлеглими та особами, що надають консультації чи допомогу.
Принцип конфіденційності стосується не тільки розкриття інформації, а й того, щоб аудитор не використовував (чи не вдавав, що використовує) її для особистої вигоди чи вигоди третьої сторони.
Аудитор відповідає за несанкціоноване розголошення службової інформації та комерційної таємниці. Встановлення складу, обсягу відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядку їх захисту є правом керівника підприємства. Відомості, що не можуть становити комерційну таємницю, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.93 №611 [5]. Це — установчі документи, ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; державна звітність, інформація про кількість працюючих та їхню заробітну плату, дані для визначення податків та обов'язкових платежів тощо (Кримінальний кодекс України, ст. 148-7 "Розголошення комерційної таємниці"[39]). Відповідальність за розголошення комерційної таємниці передбачена ст.67 Кримінального кодексу [3].
В Україні єдиним винятком із загального правила (розголошення будь-якої інформації лише з дозволу клієнта) є рішення суду або санкції прокурора. Ця вимога не враховує необхідності розголошення інформації під час здійснення перевірки якості аудиту.
З огляду на світовий досвід, забезпечення високої якості аудиторських перевірок потребує ширшого переліку випадків розголошення конфіденційності інформації.
Міжнародна практика передбачає розкриття конфіденційної інформації з дозволу клієнта, на вимогу законодавства чи професійних організацій (перевірка якості роботи аудитора уповноваженими органами професійних організацій, обмін інформацією з слідчими чи дисциплінарними органами професійних організацій тощо).
Ці приклади можуть бути такими:
-Аудитор надає документи чи свідчення при розгляді судової справи. В цьому випадку розкриття інформації є, навіть, обов’язковим для захисту професійних інтересів аудитора.
-Аудитор повідомляє відповідні державні органи про виявлені порушення законодавства (згідно з вимогами законодавства).
Так, ст 187 Кримінального Кодексу вказує, що в таких ситуаціях, коли аудитор вирогідно і точно знає про факти вчинення особливо тяжких злочинів з боку клієнта і має на руках незаперечні докази вчинення злочинів, таких як державна зрада, порушення конституції, шпигунство і інших особливо тяжких злочинів. Але оскільки аудитор не може дати абсолютно точну оцінку фактів порушення Кримінального кодексу, то він немає права про ці дії клієнта, а вони будуть вирішуватися судом.
-При перевірці контролю якості, що проводиться іншим аудитором, керівником аудиторської фірми, або іншим регулювальним органом (АПУ).
-Розкриття інформаціх можливе, коли є письмовий дозвіл клієнта на її розголошення.
-Надаються результати перевірки державному органу, що призначив перевірку і уклав договір з аудиторською фірмою.
У випадках, коли аудитор визначив, яку інформацію можна розкрити, він повинен розглянути такі важливі моменти:
- уточнити якого роду повідомлення очікується та адресат, при цьому аудитор впевнюється в тому, що адресати є належними одержувачами і мають право на використання такої інформації.
- чи буде аудитор нести будь-яку юридичну відповідальністьза розкриття інформації та за наслідки цього розкриття.
6. Професійна поведінка. Професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії і утримуватися від поведінки, яка б дискредитувала професію. Країни - члени МФБ для цього повинні, розробляючи Кодекси етики, враховувати відповідальність аудитора перед клієнтами, роботодавцями, громадськістю.
7. Доброзичливість. Аудитор повинен проявляти до клієнта доброзичливе ставлення. Так, аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх свої професійних зусиль, працюючи в їх інтересах. Аудитор також повинен поводити себе з колегами так, щоб спияти співпраці та встановленню гарних з ними стосунків, підвищувати репутацію своєї професії.
Аудитор повинен проявляти до клієнта доброзичливе відношення та дотримуватись у спілкуванні з ним спокійного і витриманого тону. Доброзичливість повинна проявлятись і у ставленні до колег.
8. Технічні стандарти. Аудитори повинні надавати свої послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. При цьому вони повинні дотримуватися стандартів, які поширюють:
-МФБ (наприклад, Міжнародні стандарти аудиту)
-Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
-професійний орган чи інший регулювальний орган, відповідне законодавство.
Список використаної літератури
1. Білик М.Д., Полятикіна Л.І. Основи аудиту. - Суми: Видавництво «Слобожаншини», 1998.-50-60с.
2. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студ. спец-ті «Облік і аудит» вищих навч. закладів. 2-е вид. перероб. та доп. - Житомир: ПП «Рута»,2002.- 94-96с.
3. Комерційна таємниця в ракурсі кримінального кодексу. - Діло.-1994.-№92.
4. Подольский В.І . Аудит підручник для вузів. - М.: Аудит, 1997.-11с.
5. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності» № 250 в редакції Положення від 03.04.97р.
6. Усач Б. Ф. Аудит: Навч. посіб. –К.: Знання-Прес, 2002.-36-49с.