Контрольно-ревізійні відділення і групи в районах, містах і районах в містах виконують в основному такі ж функції.
З метою успішного здійснення своїх функцій Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні відділення і групи в районах, містах і районах в містах наділені правом:
— проводити ревізії і перевіряти в міністерствах, державних комітетах і інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові і бухгалтерські документи, звіти, кошториси і інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, здійснювати перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
— вільно входити в склади, сховища, виробничі й інші приміщення з метою їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією чи перевіркою. Призупиняти на розрахункових та інших рахунках в банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об'єкта ревізії чи перевірки перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;
— залучати на договірних началах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на такі цілі коштів;
— вимагати від керівників об'єктів ревізії чи перевірки проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, а в необхідних випадках опечатувати каси і касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підробок, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до завершення ревізії чи перевірки, складаючи при цьому акт вилучення і копії чи реєстри вилучених документів;
— одержувати від Національного банку України і його установ, комерційних банків і інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції і залишки коштів на рахунок об'єктів ревізії та перевірок, а від інших підприємств та організацій, в тому числі недержавної форми власності — довідки і копії документів про операції і розрахунки з об'єктами, що ревізуються або перевіряються;
— одержувати від службовців і матеріально відповідальних осіб об'єктів ревізій та перевірок письмові пояснення з питань, Що виникають в ході ревізій і перевірок;
— пред'являти посадовим особам і іншим службовцям об'єктів ревізій та перевірок вимоги про усунення виявлених порушень законодавства з питань зберігання і використання державної власності і фінансів, перераховувати до бюджету виявлені ревізіями чи перевірками приховані або занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про призупинення бюджетного фінансування і кредитування у випадках, коли одержані підприємством, установою чи організацією кошти і позики використовуються з порушенням чинного законодавства;
— вилучати в дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами і фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами, без передбачених законом підстав і з порушенням чинного законодавства;
— у випадках, передбачених законодавством, накладати на керівників та інших службовців підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;
— застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Державна контрольно-ревізійна служба в ході виконання покладених на неї функцій взаємодіє з центральними органами державної виконавчої влади і правоохоронними органами України, органами Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Службовці Державної контрольно-ревізійної служби України є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги обов'язкові для виконання службовцями об'єктів ревізій та перевірок.
Рішення Головного управління Контрольно-ревізійної служби України у питаннях його статутної діяльності, прийняті в рамках його компетенції, обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм їх власності.
До спеціальних органів державного фінансового контролю належить також Державна пробірна палата України та підпорядковані їй державні міжобласні інспекції, а також постійні контролери на підприємствах по виробництву дорогоцінних металів і обробці алмазів. Їх завданням є здійснення контролю за випробуванням, виробництвом, використанням, оборотом, обліком і зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виконання операцій із цими цінностями. Пробірному нагляду підлягають всі суб'єкти підприємництва, незалежно від форм власності, а також громадяни-підприємці, що здійснюють вищезазначені види діяльності.
Органи державного пробірного нагляду здійснюють випробування, контрольний аналіз та клеймування ювелірних і інших побутових виробів з дорогоцінних металів, як вироблених в Україні, так і ввезених з-за кордону для продажі; роблять арбітражний контрольний аналіз для визначення вмісту дорогоцінних металів, реєструють підприємства, установи і організації, а також громадян-підприємців, що здійснюють операції з до-рогоцшним камінням, виконують інші функції.
Службовці органів державного пробірного нагляду наділені правом проводити ревізії і перевірки на відповідних об'єктах, вимагати необхідні документи і матеріали, брати пояснення, проводити огляд приміщень, вилучати необхідні матеріали, робити приписи для усунення порушень, розглядати справи про адміністративні правопорушення. Вони зобов'язані передавати матеріали про правопорушення, що мають ознаки злочинів, правоохоронним органам.
Начальник Державної пробірної палати і начальники державних міжобласних інспекцій мають право накладати на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, штрафи. Постанова про накладення ними штрафу передається в державну податкову інспекцію, яка стягує штраф в безспірному порядку у випадку відмови порушника виконати припис добровільно.
Значно поліпшити роботу органів та окремих службовців Державної пробірної палати України допомогло прийняття Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації крадіжкою, знищенням (псуванням), недостачею чи втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей» від 6 червня 1995 року. В цьому законі дано уточнений з врахуванням новітньої практики перелік можливої шкоди підприємствам, установам і організаціям відповідних видів діяльності робітниками, що виконують операції з дорогоцінностями і валютними цінностями; сформульовані критерії розмірів шкоди, методика її визначення; передбачені міри правової відповідальності.
В порівнянні з попередніми нормами права, що були чинними в цій сфері, новий закон значно пом'якшив кримінальну та різко посилив матеріальну, адміністративну і дисциплінарну відповідальність осіб, винних в правопорушеннях. Закон перед бачив як один з видів стягнення з винуватих осіб збільшення відрахувань за їх рахунок в Державний бюджет України.
Специфічний фінансовий контроль здійснюється також Українською державною страховою комерційною компанією, що є правонаступником Головного управління державного страхування України і його органів на місцях. Правління Укрдержстраху, Кримська автономна республіканська дирекція, обласні, Київська і Севастопольська міські дирекції, міські і районні відділення і філії забезпечують дотримання вимог нормативних актів України про страхування, розвиток страхових послуг, захист прав та інтересів учасників страхових відносин. Важливе місце в їх функціях займає попередній контроль, що здійснюється ними в процесі видачі ліцензій на страхову діяльність. За результатами поточного і наступного фінансового контролю вони вправі призупинити, обмежити чинність ліцензії чи відкликати її, здійснюють облік і контроль страхових, інвестиційних і комерційних операцій, що проводяться ними. Наприклад, вони перевіряють, чи правильно і своєчасно перераховуються на рахунки установ Укрдержстраху суми зборів з обов'язкового страхування пасажирів, здійснюють інші операції. Декретом Кабінету Міністрів про страхування від 10 травня 1993 року страхування передано недержавним страхувальним товариствам різних видів.
Важливе місце в системі органів державного фінансового контролю займає Національний банк України. Насамперед НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, їх відділень, філій, представництв по всій території України. Цей нагляд спрямований на забезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхом зменшення ризиків в діяльності комерційних банків. Зміст нагляду визначається повноваженнями, встановленими НБЦУ Законом України «Про банки і банківську діяльність».