Результати дослідження та їх обговорення. В результаті модифікації спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму до застосування у щурів були розроблені стандартні вимоги до використання даного методу для оцінки активності вегетативної нервової системи в цього виду тварин. Зокрема, оптимальна тривалість ділянок кардіоритмограми - 2 хв. Потужність симпатичних впливів необхідно оцінювати в діапазоні від 0,08 до 0,6 Гц, а парасимпатичних – у діапазоні від 0,6 до 3,0 Гц. Застосування загальних анестетиків поліпшує відтворюваність одержуваних результатів.
При введенні щурів у загальний наркоз вегетативна нервова система зберігає здатність відповідати на впливи, що подразнюють її. Прикладом може служити ріст потужності вегетативної регуляції у всіх діапазонах частот у відповідь на введення фенілефрину 2 мг/кг в/м (рис. 1).
Аналіз виживаності щурів в умовах моделі перев'язки і пункції сліпої кишки показав, що протягом 10 днів спостереження гине біля ѕ тварин, причому головним чином - у ранній термін (1-2 доба) експерименту (рис. 2).
Стійкість тварин у розглянутій моделі системної запальної відповіді статистично зв'язана з їхньою похідною чутливістю до адреноміметиків. До моделювання в обох підгрупах тварин у відповідь на введення фенілефрину ростуть показники спектральної потужності в обох виділених нами діапазонах частот. Причому, для стійких до операції перев'язки і пункції сліпої кишки тварин характерна більш виражена реакція високочастотних регуляторних впливів, що відбивають переважно парасимпатичну модуляцію серцевого ритму (табл. 1, 2).
Спектральні показники варіабельності серцевого ритму
у щурів, що вижили після операції перев'язки і пункції сліпої кишки
(M ± m; n=6)
| Показники | Похідні умови | Після введення фенілефрину | Після виконання операції |
| PLF, мс2 | 0,113 ± 0,009 | 0,542 ± 0,067* | 0,356 ± 0,028* |
| PHF, мс2 | 1,350 ± 0,116 | 5,924 ± 0,536* | 2,681 ± 0,212* |
| PLF/PHF | 0,087 ± 0,005 | 0,091 ± 0,004 | 0,137 ± 0,009 |
* p<0,05 у порівнянні з похідними показниками
Спектральні показники варіабельності серцевого ритму
у щурів, що загинули після операції перев'язки і пункції сліпої кишки
(M ± m; n=23)
| Показники | Похідні умови | Після введення фенілефрину | Після виконання операції |
| PLF, мс2 | 0,105 ± 0,008 | 0,502 ± 0,057* | 0,208 ± 0,014*0 |
| PHF, мс2 | 1,548 ± 0,178 | 4,504 ± 0,492*0 | 1,127 ± 0,0920 |
| PLF/PHF | 0,103 ± 0,007 | 0,118 ± 0,009 | 0,283 ± 0,020* |
* p<0,05 у порівнянні з похідними показниками
0 p<0,05 у порівнянні з підгрупою тварин, що вижили (табл. 1)
Після моделювання системної запальної відповіді відбуваються виражені зміни спектральних характеристик стану нейрогуморальної регуляції. У підгрупі щурів, що вижили, наявність гострого бактеріального запалення в черевній порожнині супроводжується зростанням показників потужності регуляції в обох виділених діапазонах частот. Для підгрупи загиблих тварин характерна менша реакція з боку симпатичних впливів, а з боку парасимпатичних механізмів спостерігається тенденція до ослаблення регуляторних впливів. В результаті, у нестійких до впливу тварин спостерігається виражений ріст показника симпатовагального балансу (табл. 1, 2).
При системному запаленні в групі тварин з несприятливим прогнозом після операції перев'язки і пункції сліпої кишки спостерігається збільшення активності і вмісту практично всіх досліджених показників, що характеризують як виразність ушкодження тканин внутрішніх органів, так і інтенсивність перекісного окислювання ліпідів, напругу антиоксидантної системи. Швидше всього й в більшій мірі відзначається ріст вмісту малонового діальдегіду й активності каталази в печінці в порівнянні з іншими органами. У легенях активність катепсину Д вірогідно не змінюється (табл. 3, 4).
При проведенні кореляційного аналізу між біохімічними показниками виразності ушкодження тканин внутрішніх органів, інтенсивності перекісного окислювання ліпідів, напруги антиоксидантної системи, з одного боку, і показниками варіабельності серцевого ритму, з іншого боку, в обох підгрупах тварин виявлені тісні зворотні зв'язки (R = -0,61 – -0,91). При цьому, в кореляційні пари входять практично всі досліджені біохімічні показники, у той час як з показників варіабельності серцевого ритму беруть участь переважно показники потужностей парасимпатичних впливів інтактних щурів і після введення фенілефрину.
Після моделювання системної запальної відповіді в групі із сприятливим прогнозом багато біохімічних показників тканин органів перевищують значення контрольної групи, але разом з тим нижче значень, отриманих для групи з несприятливим прогнозом після операції перев'язки і пункції сліпої кишки. Вміст α-токоферолу в жодному з органів вірогідно не відрізняється від значень контрольної групи. Не збільшується активність катепсину Д в легенях і серці. У легенях, крім того, відсутні достовірні зміни активності лактатдегідрогенази. Перераховане відрізняє групу тварин із сприятливим прогнозом не тільки від контрольної групи щурів, але й від групи з несприятливим прогнозом (табл. 3 - 5).
Таблиця 3
Біохімічні показники у внутрішніх органах
контрольної групи щурів
(M ± m; n=12)
| Показники | Серце | Легені | Печінка | Нирки |
| Катепсин Д, О/хв*100 г тканини | 12,2 ± 1,08 | 22,1 ± 1,93 | 18,0 ± 1,26 | 7,74 ± 0,68 |
| Лактатдегідрогеназа, нкат/10 г тканини | 57,1 ± 4,89 | 31,0 ± 2,76 | 29,1 ± 2,05 | 64,5 ± 5,80 |
| Малоновий діальдегід, нмоль/г тканини | 9,72 ± 0,56 | 23,4 ± 2,11 | 13,8 ± 1,38 | 16,9 ± 1,24 |
| α-токоферол, нмоль/г тканини | 33,7 ± 2,90 | 35,7 ± 3,24 | 78,8 ± 6,57 | 38,2 ± 3,71 |
| Каталаза, мкат/г тканини | 233,1 ± 21,52 | 107,5 ± 8,36 | 92,7 ± 8,72 | 211,1 ± 20,45 |
Проведені дослідження показали, що при моделюванні септичного варіанта синдрому системної запальної відповіді на фоні одночасної фармакологічної терапії неостигміном і атропіном виживаність тварин збільшувалася приблизно в 2,5 рази в порівнянні з нелікованими тваринами (рис. 3).
Підвищення стійкості тварин до відтвореної моделі зв'язане з тим, що при стимуляції N-холінорецепторів одночасним введенням розчинів неостигміну й атропіну у всіх внутрішніх органах було менш виражене перекісне окислювання ліпідів, про що свідчать більш низькі рівні внутрішньотканинного вмісту малонового діальдегіду в порівнянні з тваринами без фармакологічної терапії (табл. 6).
Таблиця 4
Біохімічні показники у внутрішніх органах у групі щурів з несприятливим прогнозом після операції перев'язки і пункції сліпої кишки на 8 годину експерименту
(M ± m; n=19)
| Показники | Серце | Легені | Печінка | Нирки |
| Катепсин Д, О/хв*100 г тканини | 277,4 ± 26,51* | 195,0 ± 18,41* | 247,5 ± 23,82* | 267,2 ± 26,13* |
| Лактатдегідрогеназа, нкат/10 г тканини | 17,8 ± 1,67* | 66,5 ± 6,49* | 151,9 ± 15,07* | 89,4 ± 8,74* |
| Малоновий діальдегід, нмоль/г тканини | 31,3 ± 3,25 | 35,3 ± 3,38 | 32,2 ± 3,10* | 66,7 ± 6,26* |
| α-токоферол, нмоль/г тканини | 168,3 ± 15,83* | 48,9 ± 4,61* | 50,0 ± 5,17* | 85,1 ± 8,35* |
| Каталаза, мкат/г тканини | 20,5 ± 1,98* | 19,5 ± 1,84 | 31,1 ± 2,88* | 30,8 ± 2,94* |
* p<0,05 у порівнянні з контрольною групою (табл. 3)
Таблиця 5
Біохімічні показники у внутрішніх органах у групі щурів із сприятливим прогнозом після операції перев'язки і пункції сліпої кишки на 8-му годину експерименту
(M ± m; n=19)
| Показники | Серце | Легені | Печінка | Нирки |
| Катепсин Д, О/хв*100 г тканини | 256,2 ± 25,04*0 | 175,1 ± 16,79*0 | 201,5 ± 19,83*0 | 246,4 ± 24,560 |
| Лактатдегідрогеназа, нкат/10 г тканини | 13,5 ± 1,31*0 | 46,3 ± 4,28*0 | 91,9 ± 9,07*0 | 59,7 ± 5,79*0 |
| Малоновий діальдегід, нмоль/г тканини | 33,9 ± 3,44 | 35,1 ± 3,38 | 77,2 ± 7,520 | 36,5 ± 3,590 |
| α-токоферол, нмоль/г тканини | 98,7 ± 9,91*0 | 31,9 ± 2,960 | 42,3 ± 4,15*0 | 65,4 ± 6,480 |
| Каталаза, мкат/г тканини | 11,9 ± 1,070 | 21,5 ± 1,99 | 23,1 ± 2,17*0 | 20,3 ± 2,13*0 |
* p<0,05 у порівнянні з контрольною групою (табл. 3)