Аудит фінансових результатів включає кілька етапів.
1. Визначення прибутку від реалізації товарної продукції. Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізаціх у діючих цінах без ПДВ і затратами на виробництво і реалізацію продукції і матеріальних цінностей. У собівартість продукції привизначенні прибутку включають: матеріальні витрати, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів, виплати на оплату праці, відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов’язковому медичному страхуванню, платежі по обов’язковому страхуванню майна, плата по процентах за короткострокові кредити банку, крім процентів за просрочені позики, витрита по всім видах ремонтів та інші затрати на виробництво і реалізацію продукції.
У собівартість продукції не включаються такі виплати у грошовій і натуральних формах: матеріальна допомога, виплата за підсумками роботи за рік, оплата додаткових відпусток, що надаються за рішенням трудового колективу, розмір яких не передбачено законодавством, одноразові допомоги працівникам, які виходять на пенсію, доходи (дивіденди), що сплачуються по акціях трудового колективу і внесках членів трудового колективу у майно підприємства, а також інші виплати, котрі проводяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.
2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток –це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, отриманні від участі у спільних підприємствах, від здавання майна в оренду, дивіденди по акціях та інших цінних паперах, що належать підприємству, суми одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодуванню збитків, інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.
При цьому суми, що внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства,відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядження підприємства. До зазначених санкцій належать внески до бюджету прибутку, одержаного в результаті порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов, штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету та інші види санкцій.
Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор перш за все має оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку- зниження собіваотості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також фактори, які не є заслугою підприємства- завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів, тощо.
3. Визначення величин балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню. Балансовий прибуток при цьому корегується таким чином: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого у основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції порівняно з їх нормативною величиною, зменшення на суму рентних платежів, що вносяться до бюджету із прибутку в установленому порядку, зменшення на суму дивідендів, отриманих по акціях та інших цінних паперах, які належать підприємству, зменшення на суму доходу, одержаного від пайової участі у спільних підприємствах. Крім того суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного у розпорядженні підприємства, при оподаткуванні виключаються із складу витрат від позареалізаційних операцій.
4. Визначення величини податку на прибуток (доход) , що належить сплті до бюджету. Аудитор користується нормативними документами щодо оподаткування, а також пільгами, які надаються суб’єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство з оподаткування прибутку, податок на додану вартість, та інші обов’язкові податки і платежі до республіканського і місцевих бюджетів, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.
Ставки податків для окремих видів платників диференційовані. Законодавством визначається система пільг при оподаткуванні.
Так, орендні підприємства, утворені на базі державних підприємств та їх структурних підрозділів, зменшують суму податків на величину орендної плати (за вирахуванням амортизаційних відрахувань, що входять до її складу). Таке зменшення податку відноситься на відповідний бюджет залежно від належності підприємства і стосовно розподілення ставки податку між бюджетами.
5. Визначення і розподілення чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.
Найбільш поширені на практиці напрямки використання прибутку показано на табл.№ 3.
Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки аудитор визначає за величиною чистого прибутку і фінансовим становищем. Важливо не тільки отримати як найбільший прибуток, але і використати прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічног, виробничого й соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів зростання власних коштів підприємства проявляються успіхі або недоліки розвитку підприємства.
Аудитор для оцінки загального рівня диниміки фінансових результатів діяльності за даними звітного балансу підприємства складає аналітичну таблицю.
Таблиця № 11.
Аналіз загальних показників фінансових результатів підприємства за 1998 рік.
| Показники | За минулий звітний період | За звітний період | В % до базових показників |
| Виручка від реалізації продукції без ПДВ | 1284.4 | 1549.5 | 120.6% |
| Затрати на виробництво реалізованої продукції | 987.12 | 1114.52 | 112.9% |
| Прибуток від реалізації продукції | 297.28 | 434.98 | 146.12% |
| Результати від іншої реалізації | 43.06 | 58.52 | 135.9% |
| Сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій | 12.1 | 16.5 | 136.36% |
| Балансовий прибуток | 352.35 | 504.06 | 143.06% |
| Чистий прибуток | 211.41 | 302.44 | 143.06% |
Приведені в таблиці дані дозволяють аудитору зробити висновок, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 1998 рік з аналогічним періодом 1997 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120.6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112.9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146.12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізайії і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.
3.5 ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АУДИТУ
Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових.
Підсумкова документація включає в себе:
-аудиторський висновок;
-документацію, яка передається замовнику.
Аудиторський висновок являється обов’язковим компонентом підсумкової документації.
Робочі документи - це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту. Робочі документи повинні включати в себе всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.
Робочі документи повинні виконувати наступні функції:
- забезпечити обгрунтування аудиторського висновку і бути відповідними загальноприйнятим;
- забезпечувати регістрацію планування і виконання аудиту;
- полегшувати процес керівництва і контролю якості;
- підтримувати методичний підход до аудиту;
- допомогати аудитору в його роботі.
Робоча документація повинна містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось зіткнутись при проведенні аудиту.
Робоча документація повинна бути достатньо повною і детальною настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв’язка з попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була проведена, і обгрунтувати зроблені висновки. Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.
Робоча документація повинна відображати наступні відомості по кожному з перевіряємих аспектів: