Особливості нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку (стр. 3 из 5)

Загальну успішність навчання учнів з усіх предметів визначав вчитель за 12-бальною системою оцінки. Експериментальний матеріал оброблено методом математичної статистики за програмою Microsoft Excel-2003.

У третьому розділі − “Експериментальне дослідження особливостей нейродинамічних та когнітивних функцій у старшокласників з різним рівнем фізичного розвитку” − подані експериментальні дані результатів дослідження фізичного розвитку, нейродинамічних і когнітивних функцій та успішності навчання учнів 13-16 років з різним рівнем фізичного розвитку.

Рівень фізичного розвитку учнів старших класів. Встановлено, що у хлопців та дівчат від 13 до 16 років коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) мало змінювався (р>0,05). У хлопців 13 років КФР був дещо нижчий, ніж у дівчат. У 14 - річних учнів він дещо підвищився, а у 15 років відбулося незначне зниження. Для 16 - річних хлопців характерне незначне його збільшення, а у дівчат він майже не змінився. Вірогідні відмінності в середніх значеннях КФР були лише у дівчат між віковими групами 14 та 16 років, а саме: у 16 - річних дівчат цей показник був нижчим, ніж у дівчат 14 років (р<0,05). Аналіз КФР за критерієм t-Стьюдента підтвердив відсутність достовірних відмінностей середніх значень КФР між хлопцями та дівчатами у всіх вікових групах (р>0,05), крім 16 - річних хлопців, де КФР достовірно більший, ніж у дівчат цього ж віку (р<0,05). Виявлено, що найбільша кількість обстежуваних, як хлопців, так і дівчат, мали середній рівень фізичного розвитку. Менше обстежуваних було в групах з високим і низьким рівнем КФР. Крім того, кількісний склад груп з високим, середнім і низьким рівнем фізичного розвитку у 13, 14, 15 та 16 років майже не змінювався і залишався приблизно однаковим.

Стан та динаміка змін властивостей основних нервових процесів учнів з різним рівнем фізичного розвитку. Визначено, що функціональна рухливість нервових процесів у обстежуваних хлопців і дівчат в групах з високим, середнім та низьким рівнем ФР, в основному, виявилася майже однаковою і змінювалася в сторону зростання (р<0,05). У віковому періоді від 13 до 16 років не виявлено достовірних відмінностей функціональної рухливості за параметрами середніх значень поміж груп учнів з різним рівнем фізичного розвитку (р>0,05) (рис. 1). Стосовно сили нервових процесів, то отримано аналогічні результати, що і для ФРНП. Віковий період з 13 до 16 років характеризувався поступовим її зростанням (підвищенням), що проявлялося у збільшенні кількості переробленої інформації (р<0,05).При цьому показники сили нервових процесів в групах хлопців і дівчат з різним рівнем ФР суттєво не відрізнялися (р>0,05). Кореляційний аналіз, що був проведений в кожній віковій і статевій групі, не виявив вірогідних зв’язків між ФР і ФРНП та СНП (р>0,05).

Сенсомоторна реактивність учнів з різним рівнем фізичного розвитку. Найдовший час реакції мали учні 13 – річного віку, а найменший - в учні 16 – річного віку (р<0,05). В жодному з вікових періодів час простих зорово-моторних реакцій, РВ1-3 та РВ2-3 подразників поміж груп обстежуваних достовірно не відрізнявся. Спостерігалася тенденція, що хлопці і дівчата з високим рівнем фізичного розвитку характеризувалися дещо меншим часом латентних періодів різної складності, ніж учні з середнім та низьким рівнем ФР (р>0,05). Аналізкоефіцієнтів кореляції КФР з ПЗМР, РВ1-3 і РВ2-3 не виявив достовірних зв’язків між досліджуваними перемінними в жодній віковій групі (р>0,05).