МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПАВЛЕНКО АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
УДК 617.541 – 001.36 – 089.5 – 031.83.615.884.6
ОПТИМІЗАЦІЯ РЕСПІРАТОРНИХ ФУНКЦІЙ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ТОРАКАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ МЕТОДОМ ПОДОВЖЕНОЇ ПОТЕНЦІЙОВАНОЇ СУБПЛЕВРАЛЬНОЇ БЛОКАДИ
14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківський медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.
Науковий керівник – д. мед. н., професор Хижняк Анатолій Антонович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології.
Офіційні опоненти: д. мед. н., професор Клигуненко Олена Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО;
д. мед. н., професор Глумчер Фелікс Семенович, Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця (м. Київ), завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії, головний спеціаліст МОЗ України.
Захист відбудеться 14.03.2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 при Дніпропетровській державній медичній академії за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).
Автореферат розісланий 14.02.2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
професор Ю.Ю. Кобеляцький
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Внаслідок досягнутого суспільством науково-технічного прогресу соціальне та медичне значення проблеми травматизму має тенденцію до стійкого зростання. Для сучасного етапу характерні значні зміни в структурі поєднаних пошкоджень, серед яких одне з провідних місць належить торакальній травмі(Флорикян А.К., 1998; Жестков К., 2002).
Закрита травма грудної клітки становить потенціально зростаючу групу пошкоджень, що супроводжуються значною загрозою життю та здоров’ю постраждалих. Суттєвою особливістю закритої травми огруддя з порушенням груднино-реберного каркасу є висока частота ушкоджень внутрішньогрудних органів, зокрема легень (Вагнер Є.А., 1990; GotC., 2000; Замятін П.М. та співавт., 2005). Основним і найбільш тяжким ускладненням торакальної травми, що призводить до летальних наслідків, вважається дихальна недостатність. Однак фактори, які призводять до її розвитку, і впливають на динаміку патологічного процесу, вивчені недостатньо (DiraisonY., LeGullucheY., 1997; Зарнадзе Н.Р., 2001; Григорян Г.О., Панченко Є.В., 2003). Досить часто виникають ситуації, коли ігноруються ті початкові, клінічно не виражені прояви порушення газообміну і втрачається дорогоцінний час щодо впровадження заходів профілактики дихальної недостатності. Особливо безрадісним є той факт, що навіть хірургічна корекція торакальних уражень та протезування функцій зовнішнього дихання за допомогою різноманітних режимів штучної вентиляції легень не попереджають фатальних наслідків торакальної травми (Бісенков Л.Н., Кочергаєв О.В., 1998; MillerP.R. etal., 2001; Шевченко Ю.Л., 2004).
Сучасні медикаментозні засоби, інструментально-діагностична та дихальна апаратура дозволяють активно втручатися в патологічний процес і вчасно усувати порушення газообміну, зумовлені закритою травмою грудної клітки. Останнім часом стратегія інтенсивної терапії дихальної недостатності спрямована на стимуляцію власних резервних можливостей респіраторної системи з метою попередження подальших розладів зовнішнього дихання (VedrinneJ.M., DuperretS., 2000; Глумчер Ф.С., Вольхіна И.А., Сергієнко А.В., 2001; Власенко А.В., Закс І.О., Мороз В.В., 2001; Усенко Л.В. та співавт., 2007). При цьому особливого значення набули різні методи усунення больового синдрому, спричиненого торакальною травмою, як одного з основних чинників дихальних розладів (Трещинский А.І., 1992; Lenfan F., 2002; Клигуненко О.М., Станін Д.М., Муризіна О.Ю., 2003; Хижняк А.А. та співавт. 2003; BulgerE., Edwards Т., KlotzP., 2004; Денисенко В.Н. та співавт., 2006). Проте різноманітність існуючих методів антиноцицептивного захисту, що застосовуються при торакальній травмі, зумовлена їх недостатньою ефективністю і потребує подальшого вдосконалення та ретельного відбору найбільш результативних, науково обґрунтованих методів знеболення, що і явилося предметом даного дослідження.
Мета дослідження - поліпшити ефективність лікування постраждалих із закритою торакальною травмою шляхом удосконалення методів регіонального знеболювання та фізіотерапевтичних заходів.
Задачі дослідження. Перед дослідженням були поставлені наступні основні задачі:
1. Визначити основні чинники дихальних розладів у постраждалих із закритою травмою грудної клітки.
2. Дослідити особливості респіраторних функцій та газообміну у постраждалих зі сполученою та множинною закритою торакальною травмою в гострому періоді.
3. Порівняти вплив загальних та регіональних методів знеболювання на інтенсивність больового синдрому, функції зовнішнього дихання та патоморфологічні зміни в легенях у хворих з пошкодженнями грудної клітки.
4. Розробити методику пролонгованої субплевральної блокади, потенційовану комбінованим застосуванням фізіотерапевтичних факторів (електрофорез) у постраждалих із закритою торакальною травмою, визначити показання та протипоказання до її застосування.
5. Порівняти ефективність та безпосередні результати запропонованого методу лікування з традиційними методами у постраждалих із закритою травмою огруддя, ускладненою забоєм легень.
Об’єкт дослідження: показники центральної гемодинаміки, рентгенографія, електрокардіографія, волюмометрія, показники кислотно-лужного стану та газового складу крові.
Предмет дослідження – постраждалі з ізольованою та поєднаною закритою торакальною травмою.
Методи дослідження: клініко-інструментальні, лабораторні та розрахункові.
Наукова новизна отриманих результатів. В результаті дослідження були визначені основні чинники дихальних розладів, зумовлені закритою травмою грудної клітки, виявлені особливості порушень респіраторних функцій та газообміну у постраждалих з торакальною травмою, ускладненою забоєм легень та без нього, а також вивчена динаміка рентгенопатоморфологічних змін у легенях в гострому періоді закритої травми огруддя.
Вперше встановлено, що вторинні альтеративні процеси в легенях, зумовлені травмою, мають каскадний характер, чим пояснюється неспроможність традиційних методів знеболення щодо усунення дихальних розладів в гострому періоді.
Вперше були досліджені особливості перебігу травматичної хвороби у постраждалих з закритою травмою грудної клітки в залежності від застосованих методів знеболення. Були виявлені основні відмінності впливу загальної та регіональної аналгезії на оксигенаційну функцію легень при ізольованій та поєднаній закритій торакальній травмі.
Доведена ефективність комбінованого використання фізіотерапевтичних факторів та регіонального знеболення для профілактики та лікування гострої дихальної недостатності, зумовленої пульмональною контузією.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлена важлива роль та доцільністьзастосуваннярегіональних методівзнеболювання при травмі грудної клітки, ускладненій забоєм легень. Запропонований метод потенційованої регіональної аналгезії у складі комплексної лікувальної програми дозволив знизити частоту кардіореспіраторних ускладнень у хворих з тяжкою торакальною травмою, що дало змогу зменшити строки госпіталізації та летальність у даного контингенту постраждалих. Результати наукового дослідження втілені в план надання невідкладної медичної допомоги постраждалим з торакальною травмою і широко застосовуються на практиці.
Особистий внесок здобувача. Під керівництвом д. мед. н., професора А.А. Хижняка здобувач проводив обстеження, підбір і курацію тематичних хворих з використанням клініко-інструментальних та лабораторних методів діагностики, призначав інтенсивну терапію з подальшим спостереженням за ефективністю лікування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, та відділення політравми Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О.І. Мєщанінова. Автор особисто визначив мету та планування завдань дослідження, проводив аналіз та статистичну обробку отриманих результатів з використанням електронно-обчислювальної техніки. Оформляв наукову документацію за визначеними методиками.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Політравма” (Донецьк, 2003 р.), засіданнях Асоціації анестезіологів м. Харкова та Харківської області в період з 2004 по 2007 роки, а також входять в курс лекцій кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги, медицини катастроф та військової медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти. Вони булипредставлені на розгляд Проблемної комісії “Ортопедія та травматологія” від 7 березня 2006 року Інституту травматології і ортопедії АМН України та рекомендовані до включення в реєстр нововведень. Апробація дисертації відбувалася на спільному засіданні кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології Харківського державного медичного університету, кафедри медицини невідкладних станів, медицини катастроф та військової медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри травматології, вертебрології та анестезіології Харківської медичної академії післядипломної освіти та кафедри госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету від 18 травня 2007 року.