Смекни!
smekni.com

Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону (стр. 5 из 6)

2. Показано, що розповсюдженість патології щитоподібної залози залежить від статі і віку (найпоширеніша серед дівчаток 16-річного віку — 11,01±3,00%), генетичної схильності (зустрічається у 12,50±1,65% дітей з сімей із наявністю у батьків досліджуваної патології) та типу харчування (20,40±0,85% респондентів не дотримуються правильної організації харчування стосовно поповнення йоду).

3. Доведено, що наявність патології щитоподібної залози у дітей знижує їх здатність виконувати шкільні завдання (44,44±5,52%, Р<0,001), сприяє тривалішому перебігу хронічних захворювань (у 45,68±5,53%, Р<0,001) та порушенню статевого дозрівання у дівчаток (Р<0,05).

4. Встановлена неадекватність існуючої в Україні системи профілактики ЙДЗ структурним перебудовам галузі охорони здоров’я, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової оптимізованої структури служби профілактики порушень репродуктивного здоров’я жінок з використанням нових організаційних технологій.

5. В основу концептуального підходу до формування якісно нової моделі профілактики ЙДЗ покладались рекомендації міжнародних організацій (ООН, 2002; ВООЗ, 1999), урядових документів (2000) та результати власних досліджень, що дозволило науково обґрунтувати організаційну її побудову з використанням функціонального об’єднання традиційних елементів (ендокринологічні кабінети, відділення і диспансери, профільні науково-дослідні установи) та введенням до неї раніше відсутньої принципово нової структури — Центру профілактики і лікування ЙДЗ, інтеграція яких між собою надала системі нових якостей у досягненні головної мети — профілактики ендокринної патології.

6. Наслідком впровадження запропонованої моделі на районному рівні шляхом створення в структурі Коломийської ЦРЛ першого в Україні Центру профілактики і лікування ЙДЗ стало зниження: рівня йодурії з 40,0% у 2002 році до 10,0% у 2007 році, ураженості зобом (за 2002–2007 рр.) у 1,8–1,9 рази, а також первинної захворюваності на патологію щитоподібної залози (за 2006–2007 рр.) на 22,5–42,0%, що засвідчило її медичну, соціальну та економічну ефективність.

7. Ефективність запропонованої моделі Центру профілактики і лікування ЙДЗ, створеного в межах діючого штатного кошторису ЦРЛ, свідчить про доцільність її впровадження в будь-якому регіоні України.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Верховній Раді України прискорити прийняття Закону про профілактику йододефіцитних захворювань в Україні.

2. Міністерству охорони здоров’я:

- розробити регіональну Програму профілактику йододефіцитних захворювань із залученням відповідних соціальних та інших служб і затвердити її в установленому порядку;

- використати досвід Центру профілактику йододефіцитних захворювань Коломийської ЦРЛ.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гобелецька І.Д. Вивчення тиреоїдного статусу, показників фізичного і статевого розвитку школярів ендемічного регіону з використанням методу анкетування // Клінічна та експериментальна патологія.- 2005.- Т.IV, №3.- С. 34–41.

2. Гобелецька І.Д. Частота дифузного нетоксичного (недифузного) зоба серед породіль Коломийського району і стан здоров’я їхніх дітей // Буковинський медичний вісник.- 2006.- №1.- С. 113–118.

3. Гобелецька І.Д. Наукове обґрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок за умов йодної недостатності та визначення її ефективності // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.- 2007.- №3(20).- С. 40–45.


АНОТАЦІЯ

Садов’як І.Д. Наукове обґрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 — соціальна медицина.- Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2008.

У дисертації вперше виявлені особливості реальної поширеності дифузного нетоксичного зоба та іншої тиреоїдної патології у школярів пубертатного віку в ендемічному регіоні та встановлена залежність між наявністю патології щитоподібної залози і порушенням репродуктивної функції у жінок населення досліджуваного регіону.

Науково обґрунтована і розроблена якісно нова система профілактики порушень репродуктивної функції у жінок і збереження здоров’я дітей, що проживають в умовах йодного дефіциту, до складу якої увійшли як її традиційні елементи (ендокринологічні кабінети, відділення, диспансери, науково-дослідні установи), так і принципово нові — створений вперше в Україні на базі Коломийської ЦРЛ Івано-Франківської області спеціалізований Центр профілактики та лікування йододефіцитних захворювань, діяльність якого забезпечує здійснення профілактичних заходів та медико-санітарної допомоги по замкнутому циклу — з моменту народження дитини і закінчуючи її репродуктивним віком.

Ключові слова: ендемічний район, дифузний нетоксичний зоб, тиреоїдний гормон, йододефіцитні захворювання.


АННОТАЦИЯ

Садовяк И.Д.Научное обоснование системы профилактики нарушений репродуктивной функции женщин и здоровья детей в условиях эндемического региона.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 — социальная медицина.- Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика, Киев, 2008.

В диссертации впервые выявлены особенности реальной распространенности диффузного нетоксического зоба и другой тиреоидной патологии у школьников пубертатного возраста в эндемическом регионе и установлена зависимость между наличием патологии щитовидной железы и нарушением репродуктивной функции женского населения исследуемого региона.

Установлено, что в 2004 году частота дифузного (нетоксического) зоба среди рожениц Коломийского родильного дома (33,7%) в 4,7 раза превышала уровень 2000 года. Результаты анализа акушерского анамнеза засвидетельствовали, что у болевших эндемическим зобом женщин чаще регистрировались непроизвольные выкидыши, отмечалось бесплодие, беременность разрешалась оперативным путем. Удельный вес здоровых детей, рожденных матерями с эндемическим зобом, составлял всего 22,6 против 40,7% у матерей без тиреоидной патологии.

Дети матерей с эндемическим зобом чаще имели врожденную гипотрофию, рождались в асфиксии, имели более высокий уровень родовых травм, признаки поражения центральной нервной системы с разной синдромной характеристикой, пролонгированную гипербилирубинемию, отечный синдром, анемию.

Общее число зарегистрированных заболеваний у новорожденных от матерей с эндемическим зобом вдвое превышало показатель контрольной группы (1402,98 против 706,9 на 1000 детей, P<0,01). Уровень частоты зарегистрированных по всем классам заболеваний в основной группе детей первого года жизни составлял 20970/00, что в 1,3 раза превышало показатель в контрольной группе (16740/00), а третье ранговое место занимали болезни эндокринной системы. Аналогичная тенденция отмечалась и среди детей в возрасте от ноля до шести лет (1793,8 против 1403,30/00).

Показано, что установленные на этапах до- и послеродового патронажей данные о наличии у матерей эндемического зоба фактически не учитывались при дальнейшем наблюдении за их детьми, в результате чего до шестилетнего возраста эндокринологом осматривались 16,4% их общего количества.

Результаты анализа уровня распространенности диффузного нетоксического зоба среди школьников исследуемого района с использованием метода анкетирования (2587 респондентов) стали основанием для обследования почти каждого пятого (18,52±0,76%), при котором отклонения в состоянии щитовидной железы выявлены у трети из них (33,19±2,15%), в том числе первой (25,51±2,02%) и второй (6,68±1,14%) степени. При этом ее увеличение с большей достоверностью выявлялось у девочек (37,95±2,79%), чем у мальчиков (25,00±13,26%), а в более углубленном исследовании нуждались 51,57±3,96% школьников с увеличением размеров щитовидной железы, среди которых зоб I–II степени выявлен у 26,8%, в том числе у 9,8% — с очаговым образованием. Полученные результаты позволили обосновать формирование за соответствующими критериями пяти групп школьников для последующего исследования с использованием классификации ВОЗ относительно степени отклонения размеров щитовидной железы.

Анализ распространенности эндемического зоба среди школьников в зависимости от класса обучения свидетельствует о ее минимальной величине у мальчиков в третьем классе (0,7%), у девочек — в пятом (0,9%), а максимальное среди девочек — в первом (9,2%), восьмом (7,3%) и десятом (12,3%), среди мальчиков — в четвертом (3,5%), седьмом (4%), десятом и одиннадцатом (4,5%) классах. В соответствии с критерием Стьюдента, максимум заболеваемости эндемическим зобом у мальчиков приходится на 16–17 лет (4,94–5,26%), а среди девочек — на 16 лет (11,01±13,00%), регулярность менструального цикла у которых, его сроки и время начала могут быть использованы как маркер патологии щитовидной железы у девочек-подростков йододефицитного региона.

Результаты анализа использования школьниками средств профилактики ЙДЗ показали, что разные йодсодержащие препараты принимали всего 15%, причем чаще дети с эндемическим зобом (36,6%) и только 9,9% — практически здоровые, что недостаточно в эндемическом регионе. Обеспеченность школьников йодом устанавливалась определением медианы йодурии, величина которой засвидетельствовала ее достаточность только у третьей части обследованных (33,3%), что подтверждает наличие у детей Коломыйского района легкой степени йодной недостаточности, а уровень ТТГ — признаков субклинического гипотиреоза.