При семидобовій інтоксикації тварин іони свинцю кумулюються в органах і тканинах щурів у такій послідовності в порядку зменшення: нирки > печінка > головний мозок > легені > селезінка > серце (р < 0,001) (Kim H.M., 1998).
Комбінований короткотривалий свинцево-кадмієвий токсикоз у щурів зумовлює більшу концентрацію свинцю в нирках (32,0 %) та головному мозку (4,0 %), тоді як кадмій більше накопичувався в печінці (26,9 %), серці (4,8 %), легенях (1,2 %) та селезінці (0,21 %).
висновки
У дисертаційній роботі вивчено метаболічні зміни в організмі щурів за умов інтоксикації експериментальних тварин іонами свинцю та кадмію і обґрунтовано доцільність використання за умов отруєння даними металами антиоксидантів.
На основі теоретичного узагальнення та проведення комплексного дослідження біохімічних змін в органах і тканинах щурів за умовою короткочасного та довготривалого свинцево-кадмієвих токсикозів та їх корекції введенням селеніту натрію та ліоліву зроблено такі висновки:
1. Тридцятидобовий свинцево-кадмієвий токсикоз у щурів зменшує прирости маси тіла: у тварин уражених свинцем — на 3,5 %; кадмієм — на 0,6 %; у тварин сумісно токсикованих свинцем і кадмієм — на 4,0 %, порівняно з інтактними тваринами та супроводжується зміною вагових коефіцієнтів внутрішніх органів, що тісно корелює з кумулятивною та сорбційною здатністю тканин до іонів свинцю та кадмію.
2. свинцево-кадмієвий токсикоз у щурів супроводжується еритроцитопенією (при тридцятидобовому токсикозі спостерігали зменшення кількості еритроцитів у другій дослідній групі на 11,9 % (р<0,001); третій та четвертій — на 35,7 % і 42,1 %, тоді як при семидобовій інтоксикації тварин – приблизно у два рази), лейкопенією (при тривалій інтоксикації тварин кількість лейкоцитів у крові, уражених свинцем, зменшилась на 21,3 % (р< 0,05); уражених свинцем і кадмієм — на 39,8 % (р<0,025); тоді як у тварин уражених кадмієм — на 29,4 %; короткотривала інтоксикація солями важких металів зумовлює лейкопенію у тварин уражених свинцем на 37,2 % (р<0,01); кадмієм — на 50,0 % (р < 0,01); а уражених свинцем і кадмієм — на 57,3 % (р < 0,01). При корекції уражених тварин селенітом натрію та ліолівом кількість лейкоцитів зросла в 1,4 раза (у групі щурів уражених ацетатом свинцю), в 3,0 рази (у групі щурів уражених хлоридом кадмію), в 3,5 раза (у групі щурів, уражених солями свинцю та кадмію) (р < 0,001) та вираженим макроцитозом і гіперхромією.
3. Тривала свинцево-кадмієва інтоксикація у щурів характеризується зниженням концентрації вітамінів А і Е у печінці: у групі тварин, ураженій свинцем концентрація вітаміну А у печінці зменшилась на 21,9 %, вітаміну Е — на 24,0 %; у групі ураженій кадмієм — на 28,1 % та 29,3 % відповідно; у групі ураженій одночасно свинцем і кадмієм — на 36,3 % та 36,0 % відповідно.
4. При семи- та тридцятидобовій інтоксикації свинцем і кадмієм вірогідно підвищується активність амінотрансфераз та лужної фосфатази в сироватці крові (р<0,05). Сумісне введення ліоліву та селеніту натрію у групі тварин, уражених семидобово свинцем та кадмієм, супроводжувалось зниженням активності АсАт у сироватці крові — на 25,1 %, АлАт — на 23,2 %, ЛФ — на 21,5 % порівняно з тваринами, яким не вводили вказані препарати.
5. Cвинцево-кадмієвий токсикоз супроводжується різким зниженням активності ферментів антиоксидантної системи та підвищенням концентрації продуктів пероксидного окиснення ліпідів у досліджуваних органах. Найбільші зміни оксидаційного стресу відмічено в печінці, нирках і головному мозку.
6. При тривалій інтоксикації іони свинцю в органах щурів кумулюються у наступному порядку, зменшуючись у ряду: нирки > печінка > головний мозок > легені > селезінка > серце, а іони кадмію у порядку: нирки > головний мозок > печінка > серце > селезінка > легені. Сумісне введення тваринам солей свинцю і кадмію зумовило збільшення вмісту кадмію та зменшення свинцю у серці, легенях, селезінці, печінці та головному мозку, тоді як концентрація свинцю в нирках зростала.
7. Короткотривала інтоксикація щурів свинцем ацетатом характеризується концентрацією іонів свинцю в тканинах аналогічно як і при тривалій інтоксикації. Концентрацію кадмію в органах і тканинах тварин при семиденній інтоксикації характеризується такою послідовністю, у порядку зменшення: нирки > печінка > головний мозок > серце > селезінка > легені. Комбінований семидобовий свинцево-кадмієвий токсикоз зумовлює більшу кумуляцію свинцю в нирках (32,0 %) та головному мозку (4,0 %) щодо кадмію, тоді як кадмій більше накопичувався в печінці (26,9 %), серці (4,8 %), легенях (1,2 %), селезінці (0,21 %), відносно свинцю. Сумісне введення ліоліву та селеніту натрію при короткочасному свинцево-кадмієвому токсикозі в щурів зменшило концентрацію іонів свинцю у легенях на 20,0 %, а кадмію на 45,5 %; у нирках — на 65,3 % та 59,0 %; у печінці — на 70,0 % та 64,0 %; у головному мозку — на 80,0 % та 79,2 %; у селезінці — на 29,0 % та 68,5 % і серці — на 16,0 % та 65,2 % (р < 0,001).
Практичні рекомендації
1. З метою коригування метаболічних змін в тканинах тварин та оптимізації функціонування антиоксидантної системи при свинцево-кадмієвих токсикозах рекомендується вводити їм селеніт натрію (в/м 100 мкг/кг) та ліолів (в/в 15 мг/кг).
2. Результати наших досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних програмах сільськогосподарського профілю для проведення занять з ветеринарної токсикології, клінічної біохімії, фізіології тварин та екології.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Вплив іонів кадмію та свинцю на внутрішні органи та активність ферментів цитолізу сироватки крові білих щурів / В.В. Снітинський, О.Й. Гнатик, І.Я. Коцюмбас, О.Л. Тішин, І.П. Патерега // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — Львів, 2005. — Вип. 6, № 3, 4. — С. 362‑366.
Дисертантом визначено активність амінотрансфераз, взято участь в обговоренні одержаних результатів.
2. Снітинський В. В., Гнатик О. Й.Гематологічні показники за хронічного свинцево-кадмієвого токсикозу у щурів // Науковий вісник Львівської національної академії імені С. З. Гжицького. — Львів, 2006. — Т.8, Ч. II, № 4 (31). — С. 178‑180.
Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано одержані результати.
3. Снітинський В. В., Гнатик О. Й. Активність аланінамінотрансферази, аспартат-амінотрансферази і лужної фосфатази у сироватці крові щурів за корекції гострого свинцево-кадмієвого токсикозу селенітом натрію та ліолівом // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — Львів, 2006. — Вип. 7, № 3, 4. — С. 84‑87.
Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано одержані результати.
4. Снітинський В. В., Гнатик О. Й. Зміна активності ферментів антиоксидантної системи та концентрації продуктів пероксидного окислення ліпідів у печінковій тканині білих щурів за хронічного свинцево-кадмієвого токсикозу // Науковий вісник Львівської національної академії ім. С. З. Гжицького. — Львів, 2006. — Т. 8, Ч. II, №2 (29). — С. 32‑38.
Здобувачем проведено експериментальні дослідження.
5. Гнатик О. Й. Вплив кадмію та свинцю на морфофункціональні зміни у внутрішніх органах тварин // Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (11‑14 квітня 2005 р.). — Львів: Сполом, 2005. — С. 193‑194.
6. Гнатик О. Й.Вплив солей свинцю та кадмію на концентрацію вітамінів А і Е у печінці щурів // Тези Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених до 190-річчя ХНАУ ім. В. В. Докучаєва “Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства. — Харків, 2006. — С. 221.
7. Гнатик О. Й., Лисак Г. А. Корекція гематологічних показників у щурів селенітом натрію та ліолівом при гострому свинцево-кадмієвому токсикозі // Матеріали ІІІ міжвузівської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Наука. Молодь. Екологія”. — Житомир, 2007. — С. 33‑35.
Здобувачем проведено експериментальні дослідження, проаналізовано одержані результати.
АНОТАЦІЯ
Гнатик О.Й. метаболічні зміни в органах щурів за умов свинцево-кадмієвих токсикозів та їх корекція гепатопротекторами. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 — біохімія. — Інститут біології тварин УААН, Львів, 2008.
Дисертація присвячена вивченню метаболічних змін у тканинах щурів при умовах коротко- та довготривалого експериментального свинцево-кадмієвого токсикозу і його корекції селенітом натрію та ліолівом.
Встановлено, що під впливом іонів свинцю та кадмію у щурів зменшуються прирости живої маси, що супроводжується зміною вагових коефіцієнтів внутрішніх органів. спостерігається посилена еритроцитопенія, макроцитоз, гіперхромія та виражена лейкопенія, підвищується активність амінотрансфераз та лужної фосфатази у сироватці крові уражених тварин. свинцево-кадмієва інтоксикація у щурів характеризується зниженням концентрації вітамінів А і Е у печінці та вираженим оксидаційним стресом у внутрішніх органах тварин (печінці, нирках, легенях, серці, головному мозку). Вперше застосовано ліпосомальний гепатопротектор „Ліолів” при свинцево-кадмієвому токсикозі. Обґрунтовано доцільність використання ліоліву та селеніту натрію з метою корекції метаболічних порушень при свинцево-кадмієвій інтоксикації.