Смекни!
smekni.com

Лікування інтоксикацій (стр. 2 из 2)

Отримані дані про кореляційну залежність фізіологічної активності проаналізованих сполук від параметрів їх структури доцільно використати для подальших цілеспрямованих пошуків нових, більш активних лікарських засобів, прогнозування ступеню їх токсичності та терапевтичної активності при лікуванні отруєнь ФОС.


Висновки.

1. При отруєннях карбофосом та хлорофосом прогнозування лікувально-захисних властивостей оксимних та безоксимних четвертинних піридинових сполук можливе за кореляційними рівняннями "структура-активність".

2. Захисний індекс при отруєннях хлорофосом визначається співвідношенням загальної кількості валентних електронів до загальної кількості ядер молекули, а для карбофосу — окрім цього ще й співвідношенням числа p-зв'язків до числа s-зв'язків.

3. Токсичність (ЛД50) четвертинних піридинових сполук залежить від числа вільних пар електронів їх молекул та молекулярної маси.


Лiтература

1. Харкевич Д.А. Успехи и перспективы развития фармакологии // —Тезисы докладов. Пятое Краковское чтение. —Киев, 1989. —31 с.

2. Beninfeld Z., Dtljac B., Kamenar I., Vickivic I. Structure —activity relation ship in bispyridinium monooxime antidotes againg soman poisoning //Acta pharm. Jugosl. —1984. —V. 34, N 4. —P. 195-199.

3. Cray A.P. Desingn and structure —activity relation ships of antidotes to organophosphorus anticholinesterase agents //Drug. Metab.Res. —1984. —V. 15, № 3. —P. 557—589.

4. Мохорт М.Ф., Притула Т.П. Гостра токсичність деяких похідних біспіридинію у зв'язку з терапією уражень фосфорорганічними сполуками //Современные проблемы токсикологии. —1998. —№ 2. —С. 47-49.

5. Тропша А, Нижний С.В., Ягужинский Л.С. Взаимосвязь структуры и активности антагонистов мускаринового ацетилхолинового рецептора: четыре способа связывания антагонистов с рецептором. //Биоорг. Химия. —1995. —Т. 11, N 10. —С. 1402-1416.

6. Саркісов Л.С., Івченко А.В., Чомаєва С.Х., Оганесян Е.Т. Обгрунтування нових універсальних параметрів у вивченні кількісних співвідношень структура—активність //Фармац. журн. —1994. —№ 4. —С. 36-42.

7. Прозоровский В.Б., Прозоровская М.П., Демченко В.М. Экспресс-метод определения активности дозы и ее ошибки //Фармакология и токсикология. —1978. —№ 4. —С. 497-502.

8. Овруцький В.М., Шумейко В.М., Бобкова Л.С., Овруцький О.В. Первинна оцінка причин токсичності препаратів методами математичної статистики //Екологічна токсикологія на порозі ХХІ сторіччя. —Київ, 1997. —С. 51-53.

9. Парамонов А.Л., Поташников П.Ф. Биоактивность — функция структуры. Сообщение 17. Математические модели "структура—активность" для полициклических эффекторов ГАМК —рецепторного комплекса //Хим. фарм. журн. —1998. —№ 6. —С. 31-34.

10. Портнягина В.Ф., Пантелеймонов Ф.Г., Бобкова Л.С. Антиокислительная активность реактиваторов холинэстеразы в ряду пиридинальдоксимов //Фармакология и токсикология. —1992. —№ 27. —С. 79-81.

11. Яворський О.П., Опейда Й.О., Зенкіна В.І. Прогнозування токсичностей з метою прискорення розробки екологічно малонебезпечних хімічних речовин //Журн. АМН України. —1996. —Т. 2, № 3. —С. 477-487.